Економіка грипу: чому великі фармацевтичні компанії ліквідують доступні противірусні засоби.

Доказова медицина зазнала значної політизації, а великі фармацевтичні корпорації маніпулюють дизайном клінічних досліджень, щоб перешкоджати появі доступних за ціною ліків на ринку.

Цю інформацію опублікувала у Facebook заслужений лікар України, професор та завідувач кафедри інфекційних захворювань Національного медичного університету імені Богомольця Ольга Голубовська.

"Великі фармацевтичні компанії безжально знищують все, що не обіцяє прибутків, навіть якщо це ефективно, адже вартість занадто низька", - підкреслює інфекціоніст.

У своєму дописі вона посилається на аналіз дизайну досліджень препаратів для лікування COVID-19, нещодавно опублікований доктором Роналдом Костоффом з Технологічного інституту Джорджії.

Костофф дослідив умови клінічних випробувань дешевих препаратів івермектину та гідроксихлорохіну, які в результаті були оголошені неефективними проти COVID-19. За висновками Костоффа, дизайн таких досліджень і те, що їх фінансують великі фармкомпанії, часто передвизначають негативний результат для дешевих ліків, оскільки:

"Диявол ховається в дрібницях"

Як зазначає Ольга Голубовська, випадки, описані в статті Костоффа, на жаль, не поодинокі. Тому інфекціоністка закликає лікарів уважно вивчати дизайни досліджень.

"Ніколи, колеги, не виправдовуйте свої дії щодо пацієнта словами на кшталт 'FDA не рекомендує' або 'CDC не рекомендує'. Слід уважно вивчати та аналізувати дослідження, щоб зрозуміти їхню відповідність конкретній ситуації. Пам'ятайте, що важливі деталі можуть мати вирішальне значення," - підкреслила Голубовська.

У якості прикладу вона навела сумний досвід часів пандемії COVID-19 в Україні.

Я ніколи не забуду свій клінічний випадок на початку 2022 року, коли ми вже мали значний досвід у лікуванні. Відомий на весь світ, літній чоловік, гордість нашої нації, захворів на COVID-19. Коли я запропонувала призначити ремдесивір, лікарка заперечила, мовляв, ВООЗ не рекомендує цей препарат. На жаль, він помер, хоча ми звернулися до лікарів досить рано. Лише через півтора місяці з’явилися нові протоколи ВООЗ, де вже були включені ремдесивір та інші противірусні засоби, відзначені як "життєво важливі препарати", - поділилася своїм досвідом інфекціоністка.

У даному контексті варто згадати про масовану кампанію з дискредитації вітчизняних противірусних препаратів, зокрема протефлазиду, на початку пандемії COVID-19. Академія медичних наук України тоді оприлюднила оптимістичні результати лабораторних досліджень і комп'ютерного моделювання впливу протефлазіду на коронавіруси. Відразу після цього колишня голова Міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун звинуватила українських науковців у занятті псевдонаукою, а відомі "експерти", на чолі з Бігусом (який раптово став "фахівцем" у вірусології після своєї діяльності в антикорупційній сфері), заполонили медіапейзаж гучними заявами на кшталт "трава не лікує"!

Епідемічний сезон активно триває.

Водночас запит на доступні противірусні засоби залишається важливим навіть після закінчення пандемії. Хоча загроза коронавірусу зменшилася, світ щорічно стикається з дедалі серйознішими сезонами грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров'я, між 16 та 22 лютого 2026 року на респіраторні вірусні інфекції захворіло 174 911 осіб в Україні, серед яких 94 888 дітей. Це на 4,1% більше в порівнянні з попереднім тижнем. У той же час 5 771 пацієнт був госпіталізований через ускладнення.

На сьогоднішній день епідемічний поріг вже перевищено в десяти областях України, а саме: Волинській, Житомирській, Київській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій, Закарпатській, Львівській, Сумській та Черкаській.

Загалом, експерти Міністерства охорони здоров'я відзначають підвищення рівня захворюваності в порівнянні з попереднім роком: з початку епідемічного сезону на ГРВІ захворіло 2 714 722 громадян України, що на 1,3% перевищує показники за той же період минулого року.

За таких умов необхідність у профілактиці та адекватному лікуванні стає дуже гострою. Нагадаємо ще раз: як зазначають інфекціоністи, застосовувати противірусні препарати потрібно від появи перших симптомів захворювання - стрімкого підвищення температури при грипі та/або нежитю та кашлю при ковіді та інших ГРВІ. Тож про наявність у домашній аптечці противірусних засобів потрібно подбати заздалегідь.

Серед противірусних засобів ваш сімейний лікар може рекомендувати лінійку медикаментів та медичних виробів Флавовір. Це комплексні рішення для лікування та профілактики вірусних інфекцій у різних формах, що дозволяє підібрати зручний варіант для всіх членів родини. Ці препарати є доступними противірусними засобами прямої дії, які не просто усувають симптоми, а діють на саму причину захворювання, запобігаючи розмноженню вірусів в організмі.

Препарати серії Флавовір створені на основі активної речовини протефлазід, яка містить флавоноїди рослинного походження. Ці препарати демонструють противірусну активність проти вірусів, що містять ДНК та РНК, зокрема, вірусів грипу, SARS-CoV-2 та інших патогенів, що викликають ГРВІ, згідно з інструкцією. Механізм їх дії полягає в гальмуванні реплікації вірусів у клітинах організму, що особливо важливо при використанні в перші години після виникнення симптомів.

Флавовір існує в різних варіантах:

Спреї допомагають формувати захисний бар'єр на слизових оболонках дихальних шляхів і можуть бути застосовані як доповнення до основного лікування або в профілактичних цілях під час епідемій.

Завдяки різноманітним формам випуску, лінія Флавовір допомагає створити домашню аптечку, що підійде всій родині — для випадків появи перших ознак хвороби або після спілкування з інфікованими.