Дві тисячі гривень за одну сотку полонини в Карпатах - Люди та їхні виклики | Експрес онлайн

Саме за такою вартістю компанії, які мають зв'язки з колишнім регіоналом Льовочкіним, набули 460 гектарів(!) на схилах Боржави і мають намір звести новий курорт. Деталі цього резонансного скандалу.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) продало 460 гектарів землі на полонині Боржава у Закарпатській області за 89,5 мільйона гривень. Донедавна ці землі ще входили до природно-заповідного фонду.

Згідно з інформацією, наданою в системі Prozorro, актив був розділений на три лоти, для яких було організовано три одночасні аукціони. Процес торгів проходив у форматі "голландського аукціону", де ціна знижувалася від високої початкової до тієї, яку готовий прийняти перший покупець. У кожному з аукціонів участь взяв лише один учасник, що призвело до того, що продаж відбувся фактично за найнижчими можливими цінами.

Андрій Вінграновський став власником ділянки площею 26,7 гектара, заплативши за неї 5,4 мільйона гривень, хоча початкова ціна становила 10,4 мільйона гривень. Крім того, він також придбав 199 гектарів земель за 39,1 мільйона гривень, тоді як первісна вартість цього лоту перевищувала 75 мільйонів гривень. Тим часом Ігор Власюк придбав ділянку площею майже 235 гектарів за 45 мільйонів гривень, хоча стартова ціна була більшою за 88 мільйонів. Легко підрахувати, що середня ціна за одну сотку землі склала приблизно 2 тисячі гривень.

За даними сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру Опендатабот, Андрій Вінграновський є власником ТОВ "Омбрі Інвестмент", що входить до "корпоративної групи родини Льовочкіних". Він також є чоловіком екснардепки Юлії Льовочкіної, сестри Сергія Льовочкіна -- колишнього регіонала, одного з керівників фракції забороненої проросійської партії ОПЗЖ у нинішньому парламенті. А Ігор Власюк -- засновник компанії "Боржава Есет", кінцевим бенефіціарним власником якої є Вінграновський. Обізнані люди кажуть: ті, хто придбав землю на схилах Боржави, хочуть збудувати там гірськолижний курорт.

Ця історія має давнє коріння, -- зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук, експертка в галузі екології та захисту навколишнього середовища. -- Вона стосується земельних ділянок у Пилипецькій громаді Закарпаття, які колись потрапили в руки осіб, пов’язаних із Сергієм Льовочкіним. Компанії, що мали з ним зв’язки, придбали ці землі за кошти, які були виведені з державного бюджету на офшорні рахунки. Це сталося в епоху Януковича, коли Владислав Каськів, нині депутат Закарпатської обласної ради від ОПЗЖ, очолював Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України. Тоді планувалося створення нового гірськолижного курорту, нібито для проведення зимових Олімпійських ігор. Проте проект, відомий як "Олімпійська надія", після Революції Гідності став предметом розслідувань, пов’язаних із можливими корупційними зловживаннями. Антикорупційні органи виявили, що частина бюджетних коштів, призначених для реалізації "Олімпійської надії", була перенаправлена на компанії, що належали колишнім керівникам Держінвестпроєкту, а згодом -- на рахунки фірм, зареєстрованих на Кіпрі. Проект не реалізувався, а кошти були витрачені. Як свідчать результати журналістських розслідувань, за цією схемою стояла "сім'я Льовочкіна".

Що сталося далі? НАБУ затримало земельні ділянки в Карпатах, які були придбані за кошти, виведені з державного бюджету. Адже це були гроші, що належать нам, платникам податків, -- ділиться своєю історією Оксана Станкевич-Волосянчук. -- Агентство з розшуку та управління активами кілька разів намагалося продати ці землі на аукціонах, пояснюючи свої дії необхідністю фінансування армії. Але жодні торги не відбулися. Це тривало до тих пір, поки АРМА не організувало аукціон за так званою голландською системою, де ціна спочатку висока і потім поступово знижується.

Виглядає на те, що це був чистий "договорняк": декому треба було скупити згадані землі за найнижчою ціною, і це їм вдалося. Хто скупив? Фірми, пов'язані з Льовочкіним. Тобто ті, хто першого разу купив ласу ділянку не за свої гроші, а за гроші держави, тепер знову придбали її за заниженою ціною.

Як виникла ситуація, що земельна ділянка була реалізована за настільки низькою ціною? Чи можна стверджувати, що під час аукціону мали місце порушення законодавчих норм?

-- Ми розуміємо, що таке Карпати, -- каже Олена Дума, голова АРМА у 2023 -- 2025 роках. -- Це не просто якісь хащі в горах, це інвестиційно дуже привабливий об'єкт. Коли я керувала АРМА, то бачила цей кейс і працювала з ним. Оцінку земельної ділянки тоді робили двічі. Першого разу, у 2024 році, ціна становила 1,6 мільярда гривень, другого разу, у 2025-му, -- майже 900 мільйонів. Продаж землі за ціною, нижчою в 11 разів, ніж вона була оцінена, -- явне порушення законодавства. Кажу це відповідально. Не для того, щоб когось критикувати, а для того, щоб не допускати таких цинічних зловживань під час війни. Адже ці гроші, оцей мільярд, мав би бути одразу спрямований на Збройні сили.

Я про це публічно писала, коли ми двічі виставляли згадану ділянку на Prozorro.Продажі. Тоді на перших і на других торгах не було учасників. Це означає, що не було зацікавлених суб'єктів підприємницької діяльності, готових заплатити мільярд живих грошей під час війни. Ніхто не хотів інвестувати у гірськолижний курорт, хоч там вже побудовано декілька витягів. Справа мала дійти до третього -- "голландського аукціону", передбаченого законодавством. Але я його скасувала, тому що розуміла: це буде незаконний продаж за заниженою ціною. Аргументація дуже проста. Беремо закон про АРМА, стаття 21-6 -- у ній чітко сказано, як правильно діяти під час торгів. Зокрема, зазначено, що майно має бути реалізоване за ціною, не нижчою за ринкову. Винятком є активи, які швидко псуються. І тут важливий нюанс: ринкова ціна не може бути нижчою більш ніж удвічі від оцінної. Нині землі в Карпатах продано за ціною, що в 11 разів нижча від оцінної!

Ще один аргумент, який вказує на порушення. Є Порядок реалізації арештованих активів (постанова Кабміну №1250 від 14 листопада 2023 року). У пункті 20 чітко зазначено, що організатор аукціону має право скасувати електронні торги, аби не допустити продажу активу за безцінь. АРМА могло видати внутрішній документ, як-от наказ керівника голови, в якому вказати, що підставою для скасування торгів є нижча від ринкової вартість активу, і надіслати організаторові аукціону.

Зрештою, агентство, спираючись на пункт 12 зазначеного регламенту, повинно було направити запит до Служби безпеки України, Головного управління розвідки та Служби зовнішньої розвідки для перевірки учасників аукціону на предмет можливих зв'язків із Російською Федерацією. Це важливо, оскільки ми спостерігаємо, що ділянка площею 460 гектарів була придбана особами, пов'язаними з Каськівим та Льовочкіним, які є прихильниками колишнього президента-втікача Януковича!

-- Чим цінна земля, яку реалізовано за копійки? І що вказує на те, що нові власники планують побудувати там курорт?

-- Продані ділянки варто поділити на дві умовні групи, -- зазначає аналітик Української природоохоронної групи Петро Тєстов. -- Перша -- це ділянки біля села Пилипець, разом із канатною дорогою. Ці території цінні як туристична інфраструктура для вже наявного курорту в Пилипці і витягу на гору Гимба.

Інші території, зокрема високогірні ділянки, розташовані далі від згаданого курорту, знаходяться на полонині Боржава. Ці місця мають велике значення для біорізноманіття, оскільки є охоронюваними природними оселищами на рівні Європейського Союзу, де мешкають десятки видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Це частина Смарагдової мережі, яка є важливою не лише для України, а й для всієї Європи. Будівництво на цій землі призвело б до її знищення. Створити курорт на Боржаві законно неможливо, оскільки навколо розташовані полонини та ліси, які мають статус природоохоронного об'єкта "Темнатик". Легально прокладати витяги через ці території не дозволено. Однак, якщо курорт будуватиметься з порушенням законів, ці ділянки можуть стати дуже вигідними економічними активами. Враховуючи політичний вплив осіб, які їх придбали, можна припустити, що мова йде саме про другий варіант. Крім того, минулого року Закарпатська обласна рада порушила природоохоронні норми, змінивши межі лісового заказника "Темнатик" без узгодження з Міністерством довкілля, що знаходиться на схилах полонини Боржава.

На те, що нові власники можуть побудувати гірськолижний центр, свідчить конфігурація придбаних ділянок. Якщо нанести їх на карту, то видно, що вони чітко потрапляють саме під класичний курорт -- з витягами, спусками тощо. Крім того, відомо, що Закарпатська ОВА встановила на Боржаві сервітут (обмежене право на користування майном. -- Авт.) на землях ДП "Ліси України" під будівництво витягу.

Яким масштабом може похвалитися курортний комплекс, що з'явиться на полонині Боржава?

О. Станкевич-Волосянчук:

На даний момент у Пилипці існує невеликий гірськолижний курорт, проте виглядає так, що власники земельних ділянок мають намір реалізувати амбітний проєкт, схожий на "Олімпійську надію". Однак наразі важко визначити точну кількість та типи запланованих об'єктів, оскільки містобудівна документація залишається недоступною для громадськості, а жодних публічних обговорень не проводилось. Проте, з інформації, що є в загальному доступі, можна припустити, що цей гірськолижний курорт розшириться на весь хребет, який є одним з найбільших в Українських Карпатах.

Нардеп Олексій Гончаренко підкреслює, що площа земель, яку АРМА безкоштовно передала, є вражаючою. Для наочності, 460 гектарів — це еквівалент двох територій Монако або півтори знаменитого Центрального парку в Нью-Йорку. Щоб краще зрозуміти, українцям можна порівняти це з усім Труханівим островом у Києві. Цю величезну ділянку продали за 89,5 мільйона гривень, що становить приблизно 2 мільйони доларів. Але це не просто безлюдні простори, це полонина в Закарпатті, де можливо звести великий курортний комплекс та отримувати сотні мільйонів гривень прибутку.

Дуже сумно, що в умовах війни, коли кожна гривня має надзвичайну цінність, ми спостерігаємо корупційні практики. Зараз пріоритетом для країни повинні бути Збройні сили. Кошти, отримані від продажу конфіскованого майна, повинні використовуватися на підтримку армії, а не на збагачення компаній, пов'язаних з Сергієм Льовочкіним, який очолював президентську адміністрацію за часів Януковича.