Аптеки зіткнулися з нестачею кадрів: кілька додаткових причин та стратегія для вирішення цієї проблеми.

В останній день вересня на "Економічній правді" вийшов матеріал про кадрову кризу в аптечній сфері. Вважаю, що його обов'язково варто доповнити кількома тезами.

Дефіцит фармацевтів не з'явився випадково. На фоні великої війни багато професіоналів змушені були покинути свої домівки та переселитися на захід України, покидаючи Донецьку, Луганську, Харківську, Херсонську, Запорізьку, Сумську та Чернігівську області.

Декілька людей намагалися знайти роботу в аптеках, але їх зусилля не увінчалися успіхом. По-перше, важливо усвідомити обсяги міграції фармацевтичних спеціалістів до Львівської, Чернівецької, Вінницької, Хмельницької та Закарпатської областей.

По-друге, їм просто не було куди йти: в аптеках в умовно безпечних областях вже був набраний штат, а на початку війни не відкрилося жодної нової аптеки, тому колективи не формувалися. Звісно, була невелика кількість фармацевтів, які виїхали з західної частини України до ЄС. Їх замінили колеги-переселенці.

Фармацевти з прифронтових або вже захоплених територій залишали Україну в різні напрямки. Вони проходили через фільтраційні табори, після чого їх вивозили, наприклад, до окупованого Донецька, анексованого Криму, російського Тамбова та на північ Росії. Існують свідчення про людей, яких евакуювали з Маріуполя вже з 28 лютого 2022 року. Деяким фармацевтам вдалося через територію РФ дістатися до Європи.

Можливо, ці особи могли б відновити своє життя в Україні після деокупації та допомогти вирішити кадрову кризу, але вони не мають куди повернутися. Мова йде про Херсонську, Харківську та Сумську області. Для деяких місто досі під контролем окупантів, у інших — зруйновані домівки, а в когось село постійно піддається обстрілам.

Підсумую: з 2022 року безліч компетентних, професійних та досвідчених фармацевтів залишились без роботи. Частина з них здобула іншу професію та знайшла себе там.

Хоча фармацевти беруть участь у зрозумілих економічних процесах, вони залишаються людьми, які відчули на собі наслідки російської агресії. Багато спеціалістів були мобілізовані або самостійно звернулися до військкомату в перші дні війни, щоб стати на захист Батьківщини. Серед них є й жінки-фармацевти, які стали бойовими медиками.

Найприкріше в цій ситуації те, що ми втратили не лише фармацевтів, а й тих, хто отримав поранення. Ці професіонали, які стали жертвами війни, більше не зможуть повернутися до своєї професії.

Військовий аспект став основною причиною, чому після відкриття кордонів для молоді до 22 років у серпні багато фармацевтів вирушили за межі країни. Переважно це були не призовники, а жінки віком до 25 років, які супроводжували своїх партнерів, а також старші жінки, чиї сини ще не досягли 22-річного віку. Кількість тих, хто виїхав, виявилася значною. Чи повернуться вони назад — невідомо.

Для того щоб стати фармацевтом, колись необхідно було на кілька років пов'язати своє життя з Харковом, містом, яке продовжує залишатися центром української фармацевтичної галузі. Крім того, воно також є прифронтовим населеним пунктом.

Черг з тих, хто бажає приїхати до цього міста та навчатись на фармацевта, немає. Як наслідок, кількість студентів - невелика, вони розкидані по всьому світові.

Окрім того, іспити КРОК стали серйозною перешкодою для майбутніх фармацевтів. Чимало студентів не змогли їх здати та були виключені з навчання, що безпосередньо позначається на чисельності цих фахівців. Багато з них так і не змогли завершити свій навчальний шлях.

Також варто зазначити, що фармацевти є військовозобов'язаними спеціалістами. Жінки, які складають більшість серед них, не прагнуть ставати на військовий облік, внаслідок чого обирають професії, які забезпечують їм більшу безпеку. Це стосується також і самих абітурієнтів.

Варто зазначити, що потреба у кваліфікованих фахівцях у цій сфері була помітною й раніше. Проте сьогодні вона стала ще більш гострою через війну та викликані нею зміни. Наприклад, багато фармацевтів обирають роботу у фармацевтичних компаніях, які забезпечують їх бронею від призову на військову службу.

Нестача кваліфікованих спеціалістів вже суттєво вплинула на доступність медикаментів у прикордонних, деокупованих та сільських територіях. Аптеки в цих районах не відкриваються не через брак бажання чи планів, а внаслідок елементарної відсутності відповідних фахівців. Навіть у 905 населених пунктах "мирних" Івано-Франківської, Вінницької, Хмельницької та Закарпатської областей аптеки не функціонують.

Отже, можна підсумувати: в Україні спостерігається серйозна нестача фармацевтів. Причини цього явища різноманітні: деякі виїхали за кордон, інші не завершили навчання, є й ті, хто відмовився від фармацевтичної освіти, а також мобілізовані особи та ті, хто, на жаль, загинув.

Як подолати нестачу спеціалістів? Ми не впливаємо на рішення людей повернутись до України, а також на мобілізацію та все, що пов'язано з війною. Але можемо об'єднати зусилля для поступової зміни навчальних програм для фармацевтів, які не планують самостійно виготовляти ліки та працювати з екстрактами. Тобто, йдеться про полегшення процесу опанування фаху.