У Хусті руйнується квартал, збудований ще за часів Чехословаччини (ФОТО)

Архітектурний ансамбль на околиці міста над Тисою, збудований чехами у минулому сторіччі, досі вабить любителів празької романтики з інших куточків держави

Невеликі дво-триповерхові будиночки зачаровують вишуканістю стилю та форми, гармонійним поєднанням суворості та практичності у пропорціях і оздобленні фасадів. Однак… уже впродовж кількох десятиріч унікальний квартал, що в народі зветься Масариковим, занепадає…

Велич і дух Європи… у Закарпатті

Гуляючи «чеським» мікрорайоном Хуста, справді ніби відчувається подих… Комплекс із 13 осель, адмінприміщення дитячої міської поліклініки та СШ І-ІІІ ст. №1 імені Августина Волошина, переплетений поміж внутрішніми двориками вузенькими провулками-лабіринтами, із яких, до речі, можна легко потрапити на різні вулиці райцентру. Навіть бруківка тут особлива – празька.

-Чехи житло зводили так, аби воно було і міцним, і затишним, і гарним, – ділиться думками 86-річний старожил Петро Кадар. – Раніше в будинках неодмінно мали бути високі стелі, великі кімнати. Стиль «шале», в якому збудовано квартал, є навіть тепер досить поширеним у Європі. Тож зодчі перші поверхи споруджували з цегли, другі – з деревини, а дах покривали черепицею. У кольоровій гамі перевага надавалась натуральним кольорам – коричневому, сірому, бордовому, темно-зеленому.

Слід зазначити, що чеський квартал звели в Хусті у 1924-1925 рр., коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини, за проектом празького архітектора-функціоналіста І.Фрайвальда. Замовники будували тут, перш за все, житло для службовців: учителів, лікарів, інженерів та офіцерів, які приїхали до Хуста працювати. Загалом за два десятиліття чехи звели у місті над Тисою 800 будинків, серед яких окружний дім, лікарня, гімназія, школа, крайовий суд та навіть казино… Серед старих документів, у контрактах фірми «Фрейвайльд і Богм», яка виграла тендер на розбудову міста, написано, що у Хусті мали збудувати ще й дім для медичної страхової служби та новий «Слов’янський дім» (тобто заклад культури з кінозалом і рестораном). Проте втіленню в життя грандіозних планів зашкодила криза 30-х, а згодом – війна.

Занедбана краса хустської «маленької Чехії»

На жаль, сьогодні чеське містечко переживає далеко не найкращі часи. Із дахів падає стара черепиця, зі стін – цеглини, пошарпано під’їзди, деякі вхідні двері нагадують декорації з фільмів жахів. Востаннє міська рада замінила покрівлі на трьох будинках сім років тому, на інші ж просто не вистачило коштів. Окремі мешканці кварталу, приватизувавши житло, перефарбували фасади своїх помешкань у кольори, що естетично «не вписуються» у цілісну архітектурну композицію, добудували підсобні приміщення, облаштували мансардні кімнати під стріхами… Інші ж – чекають, коли чиновники знайдуть кошти на ремонт їхніх «сімейних гнізд».

– Мені далеко за сімдесят, усе життя пропрацювала вчителькою, великих статків не заробила. Зараз же із мізерної пенсії не можу собі дозволити не те що поміняти дах, чи вікна, а навіть зробити косметичний ремонт кімнат, – нарікає одна з мешканок кварталу Меланія Пилип.

– Я приватизував оселю, тобто викупив її від держави, – каже інший пожилець Степан Кіш. – Звичайно, все привів до ладу, а от сусіди чекають, коли все за них зроблять інші, у декого ж навіть стріха протікає так, що дощ мочить підлогу в житлових приміщеннях. Ми живемо не за радянської системи, коли існувала ціла мережа структур, яка обслуговувала багатоквартирні будинки задарма… Хто ж власникові приватного помешкання буде безкоштовно змінювати черепицю чи лагодити огорожу?

– «Чеське містечко» вважається пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Усі будинки паспортизовано. Наразі більшість квартир перебувають у приватній власності. Звичайно, їхні господарі мають право проводити необхідні ремонти, але без зміни фасаду. Хоча є й такі ґазди, які порушивши норми, відреставрували споруди на власний смак, – заявляє головний архітектор Хуста Василь Орос. – Звичайно, аби надати кварталу первісного вигляду, потрібні чималі капіталовкладення, оскільки багато хто з власників зовсім не переймається зовнішнім виглядом житла.

Тож невже унікальний мікрорайон у «серці» міста над Тисою занепадатиме й далі?

-У цьому році до міського бюджету закладено майже 1 млн грн для ремонту даху найбільш аварійного будинку, – запевняє депутат Хустської міської ради Микола Аннишинець. – На жаль, ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків) мешканці чеського кварталу поки що не утворили, хоча така альтернатива пострадянським ЖЕКам дала б можливість, принаймні, підтримувати у більш-менш належному стані будівлі.

Грошей же на капітальний ремонт усього «празького» мікрорайону немає ні в міському бюджеті, ні у самих мешканців автентичних будиночків… Тішить одне, що наприкінці минулого року до Хуста навідалась чеська делегація, яка серйозно зацікавилась відродженням самобутньої закарпатської архітектурної «родзинки». Закордонні зодчі обіцяли розробити проект реконструкції кварталу за власний рахунок… Проте за чиї кошти здійснюватимуться безпосередньо ремонтні роботи – питання, як не прикро, риторичне…

Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ»