Прокурорські ротації: в Ужгороді — новий «тимчасовий», а Берегово взагалі без «законника»

Крісло прокурора обласного центру Закарпаття зайняла нова людина, яка має завдання навести порядок і значно покращити роботу відомства

Закарпатська прокуратура живе, діє, працює та крокує у ногу з часом! Закономірно, що тут, як і в будь-якій іншій державній установі, також тривають кадрові перестановки. Зокрема, виконуючий обов‘язки крайового прокурора 41-річний Володимир Балита (виходець з Івано-Фраківська), який одночасно займає посаду першого заступника головного закарпатського законника, цими днями свідомо «оголив» берегівську міжрайпрокуратуру. Зокрема, призначивши її очільника, старшого радника юстиції Івана Зареву в м. Ужгород. Наразі така рокіровка також є тимчасовою, адже прокурор обласного центру Володимир Гаврилюк (уродженець Львова) нібито перебуває на лікарняному (інші кажуть, що відряджений у зону АТО). 

Новоспечений тимчасовий виконувач обов‘язків прокурора Ужгорода, кандидат юридичних наук І. Зарева (уродженець обласного центру) каже, що має завдання навести порядок і значно покращити роботу цього відомства в обласному центрі. У Берегові на посаді міжрайпрокурора працював більше чотирьох років. Як відомо, аналогічні посади тут займали мукачівець Руслан Біловар, Микола Геревич (невдовзі вони почергово ставали першими заступниками облпрокурора), теперішній адвокат Іван Івашкович (прийшовши із Тячівської прокуратури, він працював тут понад дві каденції поспіль – майже 13 років), а ще раніше закону тут служили Микола Жук, Олександр Бондаренко та інші.

До речі, у послужному списку І. Зареви – прокурорське «крісло» в Іршаві. Свого часу закарпатська юридична школа пишалася, що саме І. Зарева перший із випускників однойменного факультету УжНУ очолив районну прокуратуру, до того ж у досить молодому віці. А вже потім була посада заступника обласного прокурора. Саме звідси його було «десантовано» у прикордонне Берегове (він змінив Руслана Біловара, який, до слова, у правоохоронній інституції обласного центру донедавна займав посаду «зама», а нині, за інформацією інтернет-видань, очолює внутрішню безпеку прокуратури усього краю.

Кому пророкують берегівське «крісло» прокурора? Натепер у статусі керівника міжрайонної прокуратури (щоправда, з приставкою т. в. о.) тут «газдує» молодий юрист Анатолій Герич (сам він місцевий і досконало володіє угорською мовою). Чи стане «зам» повноправним прокурором – сказати важко. Передрікають цю посаду очільнику прокурорського відомства Воловецького району Олександру Братюку (його старший брат, Владислав, також «головний» служитель закону в одному з райцентрів), який свого часу тут також уже працював на правах «заступника». Можливо, навіть Р. Біловар повернеться сюди чи той же п. Зарева після ужгородського відрядження (хоча попереду в нього – звіт перед люстраційним законом). Якщо чесно, то чекає подібна процедура більшість прокурорських працівників усієї країни. Стосовно молодого Герича, то цей правознавець прийшов «додому» з Рахова, де займав посаду заступника прокурора цього гірського регіону. Колеги відзначають його порядність, скромність, чесність, ввічливість. А ще він – зять колишнього декана юридичного факультету УжНУ Василя Яреми, уродженця с. Фанчиково на Виноградівщині, хоча в аспекті кадрових змін це ролі не грає.

Зрештою, часи нині такі, що все може трапитися. Та навіть обласні прокурори міняються з калейдоскопічною швидкістю. Здавалося б, ще недавно головним наглядачем за вітчизняними законами в краї був Анатолій Петруня (уродженець Кіровоградщини, він довгий час працював на Закарпатті – у Хусті навіть міжрайпрокурором), але навіть після нього на цьому «престолі» вже побували Володимир Корбань, Олег Сидорчук (останній із заступниками М. Хилею, В. Савченком і В. Романом) потрапили під люстрацію. За свідченням ЗМІ, найскандальніше із посади пішов уже згадуваний «пшонківець» А. Петруня, який із колегами на полювання буцімто їздив аж на Рівненщину. Що цікаво, Корбаня представляв тодішній зам. Генерального прокурора Григорій Середа (він теж свого часу працював на Закарпатті), а Олега Сидорчука за участю колишнього закарпатського губернатора Валерія Лунченка та народного депутата-ударівця Віталія Пацкана «відрекомендовував» особисто сам Генпрокурор – його тезка Махніцький.

Ось такі вони, кадрові рокіровки на теренах закарпатської прокуратури. А що ще буде – покаже час...

Михайло Синьоокий