»Любі друзі» порозумілися, або Відродження «сімейних традицій»

Вся повнота влади в окремій області опинилася в руках однієї мукачівської родини.

Результати виборів на Закарпатті в основному вгадувалися ще до їх проведення. У 4-х округах безальтернативно перемогли Віктор, Іван і Павло Балоги та їхній двоюрідний брат Василь Петьовка. У двох інших округах переможців вираховували за більш драматичних обставин, однак також цілком прогнозовано.

«Любі друзі» порозумілися

Аналізуючи останні події в області, мабуть, варто почати не з самих виборів, а зі зміні керівництва районних держадміністрацій за два дні до голосування. Саме в п’ятницю на сайті Президента з’явилася інформація про підписані укази щодо звільнення всіх голів закарпатських РДА (які до цього відмовлялися писати заяви) та призначення нових виконуючих обов’язки.

Попередні керівники переважно були призначені після кількатижневих погоджень із громадськістю районів. Нові ж, можливо, люди й достойні, однак їхні кандидатури ніхто не обговорював, а головною їхньою чеснотою є причетність до «Єдиного центру» та родини Балог. Іншими словами, розмови про відмову від інституту адміністрацій, президентської вертикалі так і залишилися розмовами, а в області одним махом змінили всіх голів РДА і, здається, ніхто поки особливо не сперечається.

Як відомо, ще за часів Віктора Ющенка нинішній Президент Петро Порошенко та Віктор Балога були членами команди, яку з легкої руки Ющенка прозвали «любі друзі». Отже, нинішні події виглядають досить логічно з огляду на цю їхню спільну політичну біографію. Однак зважаючи на запити суспільства, цей крок є, скажімо так, притаманним старому режиму, з яким обидва політики нібито боролися останній рік...

Закономірності та несподіванки

Переходячи до результатів волевиявлення закарпатців, можемо відзначити перемогу партії «Блок Петра Порошенка» з показником у 28,05%. Другу позицію посів «Народний фронт» із 25,6%. Третя «Самопоміч», на четвертому місці «Радикальна партія», а от замикає п’ятірку «Всеукраїнське аграрне об’єднання «ЗАСТУП» із 6% підтримки. Хоча на загальноукраїнському рівні ця політсила не потрапила до парламенту, її показник у нашому краї відверто здивував: у разі подальшого розвитку умовно-селянської тематики, тут «ЗАСТУП» має перспективи успіху на місцевих виборах.

Варто додати, що «Народний фронт» переміг у 68-му та 70-му округах, де явка виборців перевищила 50% і була конкуренція серед мажоритарників. Відтак можна припустити, що в разі серйозного протистояння в інших округах саме партія Яценюка взяла б гору на Закарпатті. І це, мабуть, привід подумати для партії Президента, на кого надалі ставити.

Стосовно 70-го округу з центром у Сваляві, то тут слід відмітити несподіване протистояння. Головний лікар Ужгородської міської лікарні Іван Курах – відома в області людина, авторитетна, безперечно, не лише в медичній сфері. Однак напередодні виборів мало хто думав, що в підсумку його від беззаперечного лідера перегонів у окрузі Івана Ланьо відділятимуть усього 7%.

А от на 68-му окрузі з центром у м. Ужгород прогнозовано боротьба точилася практично до останнього опрацьованого протоколу в окружній виборчій комісії. Висуванець від «Блоку Петра Порошенка» Роберт Горват на дві з половиною тисячі голосів випередив нардепа Василя Ковача. Далі розташувалися в.о. міського голови Ужгорода Віктор Щадей, екс-голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида та колишній мер Ужгорода Сергій Ратушняк. За три тижні до виборів було зрозуміло, що саме хтось із цієї п’ятірки переможе. У підсумку успіх мав кандидат, у якого вклали чимало коштів та використали досить великий обсяг виборчих технологій, якими переймалися спеціалісти з Києва (за неофіційною інформацією). Запит на нове обличчя, що раніше не асоціювалося з жодною владою, дався взнаки.

Під час виборів, у день голосування та згодом при підрахунку голосів точилися розмови про підкуп виборців. Зрештою, багато хто з експертів допускав наявність «стимулювання» в різний спосіб, причому більшістю штабів кандидатів-мажоритарників на 68-му окрузі. Однак можна з упевненістю казати, що переміг той, хто використовував максимальну кількість доступних засобів для агітації та партійний бренд.

Хто зламає монополію?

Нині для Закарпаття головним питанням у політичному плані є подолання монополії «Єдиного центру» на владу. Чотири народні депутати, більшість у обласній раді, керівники районних адміністрацій, виконуючий обов’язки мера Ужгорода… В краї, фактично, узурпована влада, й цю систему, природно, необхідно долати. Головне питання – хто це зможе зробити?

Раніше на противагу ЄЦ була Партія регіонів. Після Революції гідності вплив останньої практично зник, натомість інші політсили й близько поки не дотягують до системних політичних гравців у краї. Логічно, що перемога в Ужгороді Роберта Горвата, який, фактично, є креатурою нардепа Валерія Пацкана, мала б стати каталізатором об’єднання навколо нього опозиційних до Балоги демократичних сил. В. Пацкан перед виборами неодноразово наголошував на опозиції до Балоги та ЄЦ, однак чи захочуть «ударівці» провадити власну політичну лінію в краї? З огляду на дворічну каденцію В. Пацкана в парламенті – поки слабо в це віриться.

Є ще чимало молодих політиків, які на постреволюційній хвилі заявили про себе, однак поки не мають широкої громадської, а відтак і фінансової підтримки. Та незабаром – вибори до місцевих органів влади, які можуть стати індикатором готовності закарпатських еліт та політично активної громадськості до формування реальних політичних цілей і їх реалізації, незважаючи на гегемонію ЄЦ. Найближчі півроку мають дати відповідь на це питання. Вибори до парламенту, на жаль, стали більше ознакою консервації старої системи в області, ніж реальним продовженням революційних настроїв та сподівань.

Віктор ЛАЗОРИК, "Закарпатська правда"