Ужгород. Влітку діти можуть і відпочити, і удосконалитися в англійській мові

#Суспільство

В обласному центрі Закарпаття літні дитячі програми розпочинаються з 10 червня і тривають по 2 тижні до серпня.

ЛІК існує з 1992 року, а останні кілька років ужгородські діти мають змогу відпочивати та навчатися англійською мовою на літніх канікулах. Літні дитячі програми розпочинаються тут з 10 червня і тривають по 2 тижні до серпня.

Трохи про ЛІК:

У школі можна вивчити іноземні мови від початкового до найвищого рівня у групах та індивідуально для дітей та дорослих, в тому числі у підготовці до спеціалізованих тестів та міжнародних мовних іспитів. А викладачі школи мають кваліфікацію CELTA (Кембриджський університет) – всесвітньо визнана кваліфікація у викладанні англійської мови як іноземної, є авторами методичних розробок і підручників. Мовна школа ЛІК є партнером всесвітньої мережі мовних шкіл International House з 2000 року.

У ЛІКу викладають англійську, німецьку, французьку, угорську, італійську, словацьку та чеську мови для дітей та дорослих. Роблять професійні переклади з 12-ти мов, готують до ЗНО, IELTS, TOEFL. Проводять Speaking club, English club та Kids club, інтенсив-курси, індивідуальні програми, а також готують до навчання за кордоном.

Директор школи Олена Шенцева розповіла нам про цьогорічні літні програми для дітей. Особливості таборів у ЛІКу та принципи поєднання розваг з розвитком та освітою. Далі пряма мова.

Літні дитячі програми ми проводимо вже багато років. Власне, в Ужгороді ми були першими, хто розпочав англомовні літні табори. А протягом начального року заняття для дітей проводяться регулярно. Діти з нами ростуть. Вже не одне покоління вивчилося у ЛІКу. Заняття загалом проходять 2-3 рази на тиждень.

Сьогодні в Ужгороді ринок освіти достатньо великий і різноманітний. Доволі багато різних пропозицій, виїздів за кордон. Умови зовсім відрізняються від тих, що були кілька років тому. Та й самі діти змінилися. Вони самостійні, розумні, самі знають, що їм потрібно. Вже нікого не потрібно переконувати у тому, що мову потрібно знати. Іноземна сприймається, як необхідний елемент власного розвитку, а не як професія. Мені це дуже імпонує.

Ідея створення мовних таборів виникла не випадково. Виходило так, що у нас увесь рік йде навчальний процес, а влітку школа була порожньою. У той самий час, діти у місті літом нудьгують. Тож ми вирішили поєднати навчання з відпочинком.

Табір – саме для тих дітей, що залишаються у місті. Значно краще, якщо вони виїдуть на канікули за місто – набратися сил і відпочити, але й у себе вдома діти можуть отримати захоплюючу мовну практику, можливість практично скористатися знаннями, які отримали протягом року, набути сильних вражень у спілкуванні саме англійською.

Програма побудована таким чином, аби створити якомога ефективніше англомовне середовище. І це не є традиційними заняттями, на відміну від багатьох, які пропонуються у літніх денних дитячих таборах. У нас весь день діти спілкуються лише англійською мовою. Кожного дня є певна тема, навколо якої побудовані усі завдання. Ми і майструємо, і досліджуємо, і граємо – надається багато вражень за день. І звісно, усе це англійською мовою. Другий денний етап – це відтворення. Дитина обов’язково має зробити щось за день: проект, виріб.

У розпорядку дня в нас харчування, фітнес, прогулянка, заняття, екскурсії, майстер-класи, відпочинок, розмови. Програма побудована таким чином, аби дитина за першу половину дня могла набратися цікавих вражень, а у другій – змогла їх відтворити, обговорити, застосувати.

З нашого багаторічного досвіду ми точно можемо сказати, що за час табору, дитина отримує безцінний досвід спілкування англійською. У неї зникає бар’єр. Ми з викладачами помітили це якось одночасно. У нас навчалися двоє друзів з приблизно однаковим рівнем володіння мовою, і один з них влітку залишився у таборі, а інший поїхав. У підсумку, у вересні різниця була просто разючою. Перша дитина почувала себе в мові настільки вільно і розкуто, спокійно говорила, була, як риба у воді. А другому хлопчикові потрібно було налаштовуватися.

Виявляється, що навіть за 2 тижні можна досягти хорошого результату. Йдеться більше не про заняття чи навчання, а про психологічний момент. Аби дитина відчула себе вільною у мові, подолала мовний бар’єр. І це справді працює.

Мають сенс саме 2 тижні табору, а не тиждень. Бо за перші кілька днів діти все ж лише намагаються освоїтися у новому середовищі, знайти свою нішу, завдання, подружитися. Спершу усі дітки шукають можливості не говорити англійською, знаходять якісь свої зачіпки (посміхається). Тому усі ці моменти ми намагаємося передбачити і в програмі, яку розробляємо.

Наприкінці першого тижня ми усі разом йдемо в басейн, відпочиваємо. І у понеділок зустрічаємо їх зовсім іншими. Вони стають справжньою командою, знають свій режим, розпорядок, задачі. Вже розуміють, чого чекати один від одного. У цей момент вони нарешті звикають до спілкування англійською мовою і починають спілкуватися.

Діток до табору ми беремо з 7 до 12 років. Те, що вони різного віку дуже добре. Це, власне, ламає стереотипи шкільної освіти про те, що діти мають бути одного віку. У нашому випадку вони є командою, перш за все, – і тут різний вік лише допомагає. Вони вчаться підтримувати один одного, допомагати, піклуватися. Але ми ділимо їх на групи, скажімо, 7-10 років та 11-13. Тут важливий особливий підхід до вікових особливостей.

Ми дивимося на рівні і враховуємо усе це. Скеровуємо процес, де це потрібно. Але загалом не акцентуємо ніколи на тому уваги. Особливо перед дітьми. У цьому середовищі вони себе інакше показують. Батьки також відзначають, що після табору діти відкриваються, стають більш творчими, вільнішими у спілкуванні. Тому це більше, ніж просто англомовний табір.

Уся наша програма спрямована на те, аби створити цікаве та ефективне спілкування. Інакше зняти мовний бар’єр просто неможливо.

В одній групі відпочиває до 12 діток. За усе літо ми організовуємо 4 так звані заїзди. У серпні – відпустка у всіх.

Кожного року ми вигадуємо щось новеньке. Обов’язково гуляємо, проводимо пікніки, відпочиваємо біля річки, проводимо квести, змагання, граємося. Навіть їдять діти на терасі – усе для того, аби якомога більше бути на свіжому повітрі. Часом ми виїжджаємо за місто.

З дітьми ми проводимо і журналістські розслідування. Записуємо відео на камеру, аудіо на диктофон, пишемо статті. Діти роблять свою програму новин. Усе, звісно, англійською мовою. Кожний учасник команди може робити те, що дозволяє його рівень – від початкового до просунутого, й кожний отримує достатньо складне випробування, щоб прикласти зусилля для його успішного вирішення. Головне, аби вони крутилися в англомовному середовищі і мали натхнення. Навчання це ж не тільки вивчення слів, а й мотивація до отримання знань.

Художні виставки у нас також були. Діти робили скульптури, дизайн одягу, художники проводили майстер-класи. Робили орігамі, проводили танцювальні заняття. Театральні постановки робили, писали сценарії, п’єси. Усе це дуже спонтанно, але неймовірно весело.

Наш адміністратор – Юлія – відома, як учасниця екологічного руху в Ужгороді. Тому цього року ми розробимо курс екологічних уроків для дітей. Ми й зазвичай працюємо за умовами "зеленого офісу", а зараз вирішили зробити кілька спеціалізованих уроків.

Вже готуємо різні квести містом. Виникла ідея зробити їх і в культурологічному аспекті. Також ми залучаємо носіїв мови – студентів, які приїжджають до Ужгорода у рамках програм організації AIESEC. Це дуже цікаві заняття, адже у дітей з кожної країни "своя" англійська, особлива вимова, акцент. Дітям від цього лише цікавіше та веселіше. Вони дізнаються багато нового з першоджерел про Китай, Індонезію, Єгипет, Мексику, країни Європи.

Для підлітків ми готуємо зовсім іншу програму. Їхні завдання більш дискусійні, в них треба вдумуватися, аналізувати. Мовне навантаження теж трохи сильніше. Вони працюють доволі інтенсивно і зі словниковим запасом. Заняття не є традиційними і більше нагадують семінари.