Закарпатці поклали квіти до Вічного вогню (ФОТО)

Цьогоріч на Пагорби слави не було урочистої ходи й традиційного концерту, натомість чиновники вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Попри заборону офіційних святкових заходів в Ужгороді до Дня перемоги, покласти квіти до вічного вогню, традиційно, закарпатці йшли цілими родинами. 9 травня – день пам’яті та шани, можливість ще раз сказати «спасибі» усім тим, хто став на захист своєї Батьківщини у ті буремні дні.

Дев’ятирічний Славко сьогодні прийшов сюди з мамою. Розказує: про війну знає від батьків, а вони – від дідуся, котрий у часи Великої Вітчизняної воював проти загарбників:

– Дідусь навіть був поранений у ногу, але потім, коли війна закінчилась, йому дали медаль. Він мені розповідав багато страшних історій з того часу, і завжди повторював: війна, це найстрашніше, що можуть робити люди.

Генерал Віктор Голін, учасник війни сьогодні прийшов сюди пригадати свою непросту молодість, зустрітися з товаришами та вшанувати тих, хто не повернувся з війни:

- Для мене День Перемоги – це велике свято. Попри заборону в державі проводити урочистості, я зі своїми друзями та родиною покладаємо квіти до пам’ятника загиблим солдатам. Вважаю, що з боку керівництва держави неправильним є провокувати людей і закликти до боротьби. Багато людей просто бояться прийти і вшанувати героїв, що загинули на війні. Усе минеться, все пройде і ми будемо жити довго і щасливо. Бажаю, щоб всі жили в мирі та злагоді. 

Пані Катерина, батько якої загинув на війні, зі сльозами на очах розповідає:

- Для мене цей день був завжди святом зі сльозами на очах. Важко радіти тоді, коли знаєш, що більша частина чоловічої статі твоєї сім’ї загинула на фронті. У мене загинув батько на фронті і це великий біль. І я навіть не знаю, де він похований, тому щороку прихожу на Пагорб Слави.  Тема війни – це урок для всього світу та свято для кожного. Я не думала ніколи, що в сучасній Україні буде такий жах. Відключили трансляцію російських каналів, і ми, навіть не маємо змогу подивитися трансляцію параду з Червоної площі.

Іван, ужгородець, котрий також прийшов покласти квіти до монументу невідомим солдатам, каже:

- Вважаю, що це не свято, а День пам’яті та поваги до тих людей, які віддали своє життя за нас. І розмови, українець ти чи росіянин, як на мій погляд не доцільні. Наші прадіди боролися за свободу, за свої сім’ї, за мир та спокій, а не за те, щоб зараз знову була війна.

Варто зауважити, що всі, кого ми бачили сьогодні на Пагорбі слави в Ужгороді були без так званих «георгіївських» стрічок, натомість – з квітами та українською символікою.