Чому закарпатські екологи «мандрували» сусідньою країною?

З тамтешніми "побратимами" вони обговорили зокрема транскордонні аспекти збереження в Карпатах великих хижих ссавців (карпатського бурого ведмедя, рисі та вовка) та створення у Марамороських горах транскордонного об’єкту Рамсарських водно-болотних угідь, до яких буде включена мережа високогірних озер та гірських річок і потоків на українсько-румунському прикордонні...

29-30 квітня ц.р. в румунському місті Вішеу-де-Сус, у рамках транскордонного проекту «Біорегіо Карпати», що фінансується Європейським Союзом, пройшов українсько-румунський екологічний семінар.

У заході взяли участь керівники та науковці українського Карпатського біосферного заповідника та румунських природного парку «Гори Мараморощини», національного парку «Гори Родней» ( він же біосферний резерват), румунського відділення Світового фонду природи (WWF) та ряду науково-дослідних інституцій Румунії.

Обговорено актуальні проблеми транскордонної співпраці щодо вивчення інвазії короїда-дукаря у хвойних насадженнях та скоординованих дій щодо моніторингу та організації заходів щодо боротьби з ентомошкідниками в природоохоронних прикордонних лісах України та Румунії. Розглянуто також транскордонні аспекти збереження в Карпатах великих хижих ссавців (карпатського бурого ведмедя, рисі та вовка) та створення у Марамороських горах транскордонного об’єкту Рамсарських водно-болотних угідь, до яких буде включена мережа високогірних озер та гірських річок і потоків на українсько-румунському прикордонні.

З доповідями та в обговоренні із цих питань виступили начальник служби охорони та науковий співробітник біосферного резервату «Гори Родней» Йон Мунтяну і Юшан Клаудіо, науковий співробітник інституту лісового менеджменту (м.Брашів) доктор Василь Михальчук, професор Федір Гамор та наукові співробітники Карпатського біосферного заповідника Василь Покиньчереда й Алла Козурак, директор природного парку «Гори Мароморощини» Каталіна Богдан, координатор проекту «Біорегіо Карпати» в Румунії Кристіна Поп, представник румунського відділення WWF Костел Букур та інші.

Учасники семінару побачили, що по обидва боки кордону існують спільні екологічні проблеми. У зв’язку з глобальними кліматичними змінами, за останнє десятиріччя спостерігаються активізація інвазії ентомошкідників. Причому, найбільш вразливими виявляються монокультури смереки не аборигенного походження. Як в Румунії, так і в Україні методологічно схожими є шляхи виявлення, моніторингу та боротьби з осередками пошкоджень. Тут широко використовуються феромонні пастки, ловильні дерева, спалювання зараженої кори та вирубки пошкоджених дерев. Але на думку румунських фахівців, з точки зору відновлення лісових екосистем, найбільш ефективними є методи без суцільних вирубок. Під час екскурсії у природу, нам продемонстрували великі площі суцільних зрубів, які через значний період часу так і не заліснились як слід. І навпаки, у тих пошкоджених короїдами місцях де не проводилось вирубок, зараз ліс перебуває в хорошому стані, іде прекрасне природне поновлення. На місці монокультур появились здорові мішані деревостани.

На румунській стороні, вдається зберігати достатньо крупні популяції великих хижих ссавців. Наприклад, на території національного парку «Гори Родней» загальною площею 47 тисяч гектарів, зафіксовано 45 ведмедів, 34 рисі, 36 особин дикого кота та 49 вовків. В порівнянні до Карпатського біосферного заповідника, це значно більше. Але тут є на багато меншим антропогенний вплив, попри наяне бракон’єрство, більш дієвим є природоохоронне законодавство.

Для нас є дуже важливим румунський досвід ефективної охорони та менеджменту природоохоронних територій. Тут відсутня надмірна, як це є в Україні, централізація їх управління. Міністерство затверджує лише менеджмент план і не видає лімітів та дозволів на природокористування. Це компетенція адміністрацій парків та резерватів. Тут категорично забороняється випас худоби у лісах та на верхній межі лісу. Власникам земель, що мають статус природоохоронних територій передбачається відповідна компенсація із державного б’юджету. Плата за відвідування територій національних парків та резерватів не передбачена законодавством Румунії. Без дозволу адміністрацій природоохоронних територій тут не допускається жодна господарська діяльність. Дуже важливим моментом є і той факт, що із часу вступу Румунії до Євросоюзу, в зоні розташування національних природних парків та біосферних резерватів, капітально відремонтовано всі автомобільні дороги. Так, автомобільна дорога, яка веде із Сігету до міста Вішеу-де-Сус, яке є адміністративним центром природного парку «Гори Мароморощини», набула вигляду європейської автостради. А під’їздна дорога, що веде до самого контрольно-перепускного пункту біосферного резервату, від центральної автостради, на протязі десятків кілометрів перетворена на бетонку. В населеному пункті, що безпосередньо прилягає до масивів біосферного резервату активно розбудовується туристична інфраструктура. Тут не видно слідів жодних рубок, навіть заготівлі дров, хоча газифікації тут також не помітно.

Румунські колеги проінформували учасників семінару про завершення роботи із підготовки пакету документів для подачі до ЮНЕСКО номінації щодо включення природного парку «Гори Мараморощини» та біосферного резервату «Гори Родней», які разом із Карпатським біосферним заповідником, мають утворити транскордонний українсько-румунський біосферний резерват у Марамороських горах.

Порушувалось чимало й інших питань поглиблення українсько-румунської транскордонної співпраці. Зокрема, у контексті Доручення Президента України щодо збереження букових пралісів Карпат та сталого розвитку регіону їх розташування, нами запропоновано депутату румунського парламенту Івану Марочко та голові Союзу українців Румунії Степану Бучуті, розглянути проект розроблений київським підприємцем Іваном Шостаком, щодо вивчення, у зв’зку із виповненням в наступному році 120 річчя завершення будівництва Марамороської ділянки Транскарпатської залізниці, можливостей відкриття руху пасажирського туристичного потягу за маршрутом Львів – Рахів – Клуж-Напока або Київ-Рахів – Клуж-Напока. Нагадаємо, що місто Клуж-Напока є промисловим, культурним та туристичним центром Трансільванії, займає друге місце після Бухареста за чисельністю населення (близько 350 тисяч чоловік ) у Румунії. Знаходиться на відстані близько 200 кілометрів від Рахова, а з’єднує їх залізнична колія, яка в післявоєнний період на українській прикордонній ділянці не використовується. Встановлення транспортного сполучення між цими містами, безумовно могло би дати значний поштовх для розвитку прикордонних територій як України, так і Румунії. І дуже приємно, що наші співрозмовники виявили готовність лобіювати цей проект у румунському уряді. Дуже хотілось би, щоби керівництво Закарпатської області та Укрзалізниці теж із розумінням поставилось до цієї ініціативи.

Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор