Культурне життя по-ужгородськи, а з тортом — по-американськи! (+ФОТО)

Першокурсники Ужгородського коледжу культури і мистецтв відклали книжки й зошити…

У житті кожного артиста є час, коли він готовий виступати не за гроші, а для власного задоволення. Студенти Ужгородського коледжу культури і мистецтв лише збираються стати професійними артистами, режисерами, бібліотекарями. Для них усе в майбутній професії – лише з цікавості. Набір їхніх умінь не куций – пісні й танці, джазові награвання та народні мелодії, сценки й інтермедії...
Власний «ексклюзив» юні таланти запропонували на День першокурсника. У актовій залі за господарів сцени були студенти цьогорічного набору. Головним чином демонстрували свій природний хист і «запаси» зі школи.
Зал коледжу давно так не вибухав сміхом. Ведучі Вероніка Маурер і Марія Варцаб’юк весь надовго від себе не відпускали: В клоунських шатах, вони самі не сміялися, зате смішили інших, та так, що й викладачі втрачали всю свою солідність – вибухали реготом.
Свято талантів тривало понад півтора години, і жоден номер не «завис» у повітрі, а був іскрометним. Особливо запам’яталися пантоміма «Шо? Де? Невже?», зіграна майбутніми режисерами. Так переконливо зображали зівак, які ловили на небі невідомих «гав», що хотілося й собі їх запитати – «Ну, як там?..». Доброю майстерністю зблиснув студент-ром Валерій Йонаш. Він сів за фортепіано і, як справжній джазмен,  за лічені хвилини зірвав купу аплодисментів. Нев’янучий фестиваль «Пап-джаз-фест» існуватиме, мабуть, завжди, якщо матиме таких резервістів.
На вечорі найкраще показав себе і третій курс, який привітав першачків зрілими художніми виступами, подарунками.
Директор коледжу Наталія Шетеля привітала вчорашніх абітурієнтів із святом, не оминула нагоди відзначити тих студентів, які відзначилися успіхами на обласних  і всеукраїнських творчих конкурсах і олімпіадах. З її рук студенти Олександра Варфоломєєва, Тюнде Кенез, Вероніка Маурер, Каміла Герц, Жоржета Попович, Вікторія Бабич, Володимир Шікало отримали грамоти. Подяки за допомогу студентам у організації святкового вечора дісталися викладачам – заслуженому працівникові культури України Єлизаветі Сівак і Людмилі Ухач.
Завершилося, як у американській комедії, – розмащеним по обличчю тортом. З його «нутрощів» ні з того-ні з сього вийшов … здоровенний студент. Але ж торт не втратив смакових якостей! Його герої вечора за спільним столом з’їли без залишку.
Висновки? А ось вони. Навчальний заклад, який у 2012-му відзначив 65-річчя з часу заснування, за свою історію кілька разів змінював назви: технікум, культурно-освітнє училище, училище культури; тепер це – коледж культури і мистецтв. Втім, від зміни назв, як і доданків у арифметиці, сума не змінювалася. Для коледжу вона завжди означала: високий професіоналізм у підготовці кадрів. Якщо будні вибухають такими святами, як День першокурсника, то за студентам можна позаздрити: живуть на повну; викладачам – у чомусь і поспівчувати. Чому? Бо щоб упоратися з нестримною енергією своїх вихованців, мусай мати немало здоров’я і сил.
– Учасники сьогоднішнього свята переконалися в незвичайній обдарованості наших студентів, старанності викладачів, – сказала директор коледжу Наталія Шетеля. – Наші першачки ще лише освоюють ази знань і професійних умінь, але їх уже бажають бачити на будь-якому концерті чи презентації. Ми створюємо всі умови, щоб художньо збагачвалися і розвивалися. Культурно-мистецькі багатства Ужгорода теж відкривають для широкі можливості.

Василь БЕДЗІР

На ФОТО автора: День першокурсника в Ужгородському коледжі культури і мистецтв умістив багато яскравих фарб і несподіваних поворотів.