Відносини Москви та Києва після Вільнюса розвиватимуться у «нових реаліях»

 

 Москва і Київ продовжать розвивати відносини після очікуваного в листопаді підписання Україною Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Але це відбуватиметься з урахуванням нових реалій, заявив в інтерв'ю телеканалу «Інтер» Віце-прем'єр-міністр України Юрій Бойко. Він повідомив, що Уряд планомірно працює над урегулюванням питань із партнерами по Митному союзу. 

 

15 жовтня в Калузі (РФ) відбудеться засідання українсько-російського Міжурядового комітету з економічних питань, на якому буде розглянуто співпрацю між країнами в різних секторах економіки. Крім того, Кабінет Міністрів вважає своїм пріоритетом виконання зобов'язань щодо адаптації економіки та внутрішньої політики держави для безболісного входження в зону вільної торгівлі з Євросоюзом, що може тривати близько трьох років. Ця адаптація торкнеться системи стягування мит, технічних регламентів і вимог до якості продукції.

 

Таким чином, Україна сподівається гармонізувати взаємодію з зовнішньоторговельними партнерами як на Сході, так і на Заході. Сьогодні торговельно-економічний оборот України розподілений приблизно порівну між країнами СНД та ЄС. Близько 40% поставок припадає на країни Співдружності незалежних держав, і 30% торгового обороту України припадає на країни Євросоюзу. В Уряді впевнені, що Росія залишається стратегічним партнером України на міжнародній арені, незважаючи на протиріччя, що виникають через майбутнє підписання Угоди про асоціацію з ЄС, запланованого на кінець листопада поточного року. Оскільки і Україна, і Росія є членами Світової організації торгівлі, то врегулювання спорів між країнами відбуватиметься за правилами цієї організації. Крім того, можливі інші варіанти: сторони можуть звернутися до економічного суду Співдружності незалежних держав, членами якого вони є, а також досягти взаєморозуміння в ході експертних консультацій.

 

«Нам необхідно відновлювати і нарощувати обсяги нашого взаємного товарообігу, оскільки це — головне досягнення економічних відносин. Також необхідно зміцнювати коопераційні зв'язки», — зазначив Микола Азаров. Він також звернув увагу, що не тільки Україна в ключових галузях залежить від Росії, але й російські підприємства в енергетиці, транспорті, авіації залежать від України.

 

Головна мета, яку переслідують керівники України та Росії, — це повернення позитивної динаміки двостороннього товарообігу, яка дещо пригальмувала за останній час і за підсумками 2012 року становила 45,5 млрд. дол. США. Вирішенню поставленого завдання сприяють рішення українського Уряду, який продовжує здійснювати антикризову реформу. Її результатом має стати переорієнтація національного виробництва з сировинних галузей на інноваційні. Завдяки таким структурним перетворенням і трансформаціям економіка країни стає більш самодостатньою, а відносини з зовнішньоторговельними партнерами — більш

 

прагматичними. Підтвердження цьому — перші успішні результати зі скорочення залежності України від імпорту російських енергоресурсів. Воно знайшло відображення в корпоративній звітності ВАТ «Газпром», із яким у НАК «Нафтогаз України» підписано контракт про закупівлю газу. За підсумками першого півріччя 2013 року Україна випала з трійки найбільших клієнтів «Газпрому», закупивши 9,67 млрд. куб. м газу. Для порівняння: за підсумками 2011 року обсяг закупівель російського газу становив 40 млрд. куб. м, у 2012 році — 33 млрд. куб. м. При цьому Україна забезпечує надійний і безперебійний транзит газу до Європи в повному обсязі. «Транзит надійний, він здійснюється у повній відповідності із заявками, які подають «Газпром» і європейські країни. Україна повністю виконує свої зобов'язання», — заявив Віце-прем'єр-міністр Юрій Бойко.

 

Цьому сприяє наявність в підземних газосховищах необхідних запасів активного газу (близько 15 млрд. куб. м), які відіграють важливу роль в організації оптимальних режимів потоків газу та їх стабільному транспортуванні магістральною газотранспортною системою, повідомляє ІБ КМУ.