Міжнародна літня школа вивчення словацької мови працювала на природі Закарпаття

Міжнародна "словацька" літня школа діяла на території ЗОШ І-ІІІ ст. села Тур’я Ремети Перечинського району Закарпаття.

Дуже хочеться вірити, що всі діти насправді вже бажають повернутися у рідні навчальні заклади, і що їм там добре. Однак сьогодні мова піде не про звичну і звичайну школу, а про особливу, літню, з вивчення словацької мови в природі. І, власне, бажання повертатися до неї знову і знову висловлювалися учасники в останній день її роботи.
Літні школи стали вже звичною практикою в Україні, принаймні про це свідчать інформаційні повідомлення в засобах масової інформації. Про те, що вони сприяють формуванню у молодих людей основ загальнолюдських цінностей, засадничих принципів відповідального ставлення до своїх обов’язків, поглибленню знань у тій чи іншій сфері, свідчать відгуки учасників. І це тішить, водночас спонукає небайдужих долучатися до створення таких шкіл.
Саме небайдужість до дітей, прагнення не просто поглибити знання словацької мови в учнівської молоді, а й оздоровити їх фізично і духовно оформилися у конкретну Міжнародну літню школу вивчення словацької мови в природі, яка діяла на території ЗОШ І-ІІІ ст. с. Т.-Ремети Перечинського району.
Усе починалося непросто. Спочатку було слово…Ідея школи, зі слів її «хрещеної мами», організатора і головного виконавця проекту Валерії Баланко, зародилася, коли зіткнулася з тим, що не всі діти, які бажають студіювати словацьку мову, мають для цього можливості. Пошук фінансової підпори був тривалим. Зрештою, Товариством словаків Закарпаття ім. Л. Штури (голова – В. Баланко) було розроблено проект і подано на конкурс грантів Уряду Словаччини для закордонних словаків. Остання інституція і стала основним спонсором, за що їм щира вдяка. Коло добродіїв розширювалося. Тут хочеться відзначити усіх, хто зробив усе можливе для того, щоб школа успішно відбулася: голову Перечинської райдержадміністрації П. Грицика та його заступницю О. Кравчук, голову Перечинської ради А.Перцева, Т. -Реметівського сільського голову М. Бігана – за оперативне вирішення усіх організаційних питань, директора Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Т. Палько – за методичну допомогу, директора школи с. Залужіце (Словацька республіка) М.Даночка – за надані методичні матеріали та літературу, директора ТЦ «Дастор» Р.Горвата – за фінансове забезпечення трансферу, екскурсійної програми замками Закарпаття, водних розваг дітей у «Лумшорах» та «Воєводині».
Сьогодні вже розвіяні сумніви, чи все вдасться. Вдалося. І про це щиро говорили і показували дітлахи Генеральному консулу Словаччини в Ужгороді Я.Бур’яновій, керівнику Дому «Матіца словенска» М. Кушніровій, В-Мітровій, заступниці директора ГО (м. Михайлівці), усім численним поважним гостям останнього дня роботи літньої школи. І говорили … словацькою, знання якої поглиблювали щоденно по три 3 години за окремою програмою (тренер Д. Даночка) та спілкуючись із ровесниками зі Словаччини під час усіх інших занять. А останніх було чимало, і були вони сплановані таким чином, щоб не просто розважити, а навчити розважатися, вміти організовувати своє дозвілля, розширювати культуру та кругозір молоді. Майстер-класи, зустрічі, тренінги, конкурси, змагання – далеко не весь перелік форм, за якими працювали з дітьми педагоги О. Товтин, В. Гафурова. До слова, саме педагогам віршами зізнавалися у любові вдячні школярі. Зізнавалися і в тому, що не забути їм зустрічі та майстер-класи з художником, членом Національної спілки художників України Юрієм Мошаком, поетесою, членом Національної спілки журналістів України, методистом ЗІППО Ольгою Тимофеєвою, юною майстринею, студенткою медфаку УжНУ Анною Іваць, танцювальним колективом «Ужанська долина». А на запитання, що ж, усе-таки, сподобалося найбільше, відповіли одним словом і дуже вже дружно – «чани» (йдеться про водні розваги у Лумшорах). Чани діти не вагаючись додали і на зображення логотипу школи. Сам логотип затверджувався усіма учасниками і був урочисто вручений В. Баланко з побажаннями продовжити літню школу наступного року. Чи стануть побажання реальністю? – Скоріше так, бо переконалися, що якщо рушієм є бажання зробити добре (цього разу 39 діткам зі Сторожниці, Середнього, Т.-Ремети, Ужгорода, Залужіц (СР)), то все вдається. І не важливо, буде це влітку чи взимку, добро ж як і знання – поза сезоном.

  ЗІППО

19 серпня 2013, 14:43
Karpatnews.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!