29 січня колегія суддів КС відмовила у відкритті провадження за зверненням Львівської міської ради про офіційне тлумачення низки положень "язикового " закону, а 30 січня - за поданням 51 народного депутата про визнання цього закону неконституційним у зв'язку з порушенням процедури його прийняття.
Конституційний суд відмовив у відкритті провадження у справі про офіційне тлумачення положень "Про основи державної мовної політики" і про визнання цього закону неконституційним у цілому.
Як повідомили в прес-службі КС, відповідні визначення винесла колегія суддів Констуційного суду.
Так, 29 січня колегія суддів КС відмовила у відкритті провадження за зверненням Львівської міської ради про офіційне тлумачення низки положень "язикового " закону, а 30 січня - за поданням 51 народного депутата про визнання цього закону неконституційним у зв'язку з порушенням процедури його прийняття.
В той же час на вивченні в колегії знаходиться ще одне подання 51 народного депутата про конституційність закону "Про основи державної мовної політики".
Закон набрав чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
Одеська обласна і міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська і Дніпропетровська обласні ради вже ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною. Крім того, кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 року підготувати і внести на розгляд кримських депутатів пропозицію щодо реалізації "язикового закону".
Угорська мова стала регіональною у місті Берегово, молдавський (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області.
Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.
Інтерфакс-Україна