Різдво є одним з найважливіших свят у румунів (+ВІДЕО)

Про різдвяні звичаї сусідньої із Закарпаттям Румунії.

Різдво є одним з найважливіших свят у румунів. Нагода для примирення та радості, свято Народження Ісуса Христа набуло в сучасному суспільстві і комерційного характеру. Тим не менш, дух і справжнє значення Різдва, здається, залишаються незмінними. Особливо в традиційних громадах звичаї збереглися майже незмінними протягом століть.

Мараморощина є, напевно, одним з регіонів Румунії, де різдвяні традиції залишилися загалом незмінними під тиском сучасних впливів. Послухайте Делію Суйоган, фахівця в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре. “У Мараморощині зустрічається те ідеальне поєднання дохристиянських традицій, прадідових, як їх називають місцеві жителі, з християнськими. Підготовка до зимових свят починається 14 листопада. Вона є дуже інтенсивною, тому що зимові свята є не лише нагодою стати кращими, а й періодом зусиль, докладених в цьому сенсі, у сподіванні на кращій новий рік і на процвітання. Важливо підкреслити, що й досі на Мараморощині не має поняття Нового Року в сучасному розумінні цього слова, а є Маленьке Різдво та Різдво Велике. Велике Різдво святкується 24-25 грудня. Чому люди не розрізняли Різдво і Новий Рік? Тому, що регенерація відбувається на Різдво. Всі специфічні обряди мають в центрі уваги оновлення.”

Колядування з масками є однією з традицій Різдва в марамуреському регіоні. Щороку парубки ходять колядувати з хати в хату і всі їх з радістю приймають. Марамуреські народні майстри виготовляють маски як ритуальні предмети, а також як емблеми громад, до яких свони належать. Делія Суйоган розповідає: ”З-поміж найбільш важливих обрядів слід згадати запалення і гасіння вогню, світла. З найдавніших часів зберігається думка про те, що на Різдво відзначається відродження сонця. Це залишки культу сонця, які приховані в ціх обрядах християнського значення. Кожен мешканець Мараморощини скаже вам, що в селі, Велике Різдво у дійсності “маскує” народження Ісуса Христа, який приходить, щоб знову врятувати нас і дати нам право на нове. Колядки в Мараморощині ще дуже актуальні, колядка будучи гарною новиною про Народження Спасителя, та водночас великою новиною відродження світла, як форма людської регенерації. На Мараморощині колядка має велике символічне значення і тут є багато видів колядок, від сонячної колядки, до траурної колядки. Ще зберігається традиція відновлення цілого за посередництвом колядки. Досі залишаються обов'язковими в традиційному марамуреському середовищі відвідуваня людей. Тобто люди не просто приходять в гості, а відновлюють зв'язки, як глибинна структура, як пробачення, примирення.”

Не тільки в Марамуреші звучать специфічні Різдву мелодії, а й в інших куточках країни. У Буковині колядка це не просто звичай. Колядники не відхилятися від цілого ряду строгих правил. Групи колядників складаються з членів однієї сім'ї або у відповідності до соціального статусу і родинних зв'язків. На Святвечір ніхто не зачиняє ворота, оскільки мусять приймати колядників, наряджених в маски кіз і оленів, що так само символізують відродження. Розповідає директор Бухарестського інституту етнографії та фольклору імені Константіна Бреїлою Сабіна Іспас. “У минулому колядування було найважливішим моментом, це робили майже всі - діти, підлітки, дорослі. Було так-зване колядування групою. Підлітки ходили із Зіркою на Різдво, а діти колядували до Різдва, 23 або 24 грудня і тільки вранці. Вночі колядували групи чоловіків. Сьогодні колядка не має ту ж ритуальність, втратила зміст. Ходять змішані групи колядників - різного віку, дівчата і хлопці, жінки і чоловіки. Треба також зізнатися, що зміст тексту сучасних колядок далекий від того, що вони означали в традиційних культурах. Однак залишається їх роль - оголошення Різдва Христового, яке залишається найважливішим святом в цей період зими.”

Хоча дещо переосмислені в сучасному суспільстві різдвяні звичаї свято зберігаються в традиційних громадах Румунії. А за святковим Різдвяним столом, прикрашеним молодими зеленими паростками пшениці, збираються не тільки члени родини, а й гропи колядників. (Моніка Кьорпек; Василь Каптару).

ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА РАДІО РУМУНІЯ

 

 

---

О

 

25 грудня 2012, 20:25
KARPATNEWS.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття, України та світу

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!