СНІД на Закарпатті: у групі ризику — трудові мігранти

Переважно ті, котрі їдуть заробляти у східному напрямку.

Ми звикли, що на СНІД найбільше ризикують захворіти ін’єкційні наркомани, «жриці кохання» та чоловіки нетрадиційної орієнтації. Так-то воно так, але на Закарпатті  до цієї когорти  треба додати ще й заробітчан. Навіть соціально-психологічний портрет типового ВІЛ-інфікованого в краї виглядає так: «Це молодий сексуально активний чоловік віком від 20 до 40 років, який постійно виїжджає на заробітки в східному напрямку – у центральні, південні чи східні регіони України або в Росію».

На загальноукраїнському фоні у нас іще – благополучно

Власне про це журналістам на прес-конференції, присвяченій Всесвітньому дню боротьби зі СНІДом  та порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми, розповів директор обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Іван Миронюк. Він пояснив, що людина, вирвана зі свого середовища, виходить із-під контролю соціуму – рідних, сусідів, знайомих, тому може різко міняти свою поведінку, «вписуючись» у стиль життя на новому місці. А оскільки на Заході поширення епідемії СНІДу сповільнилося, зате Україна серед країн Східної Європи і Центральної Азії в цьому плані – сумний лідер (за даними ООН, 1,1% дорослого населення – інфіковані), то й географія потенційно небезпечного заробітчанства зрозуміла. До речі, Закарпаття на загальноукраїнському фоні виглядає ще досить благополучно: у нас на диспансерному обліку 278 ВІЛ-інфікованих, а в державі – 220 тисяч. Але всі знають, що така статистика – далеко не вичерпна. «Вже за 10 місяців цього року в краї зареєстровано 68 нових випадків інфікування ВІЛ, причому 54 чоловік заразилися статевим шляхом через гетеросексуальні стосунки, а 11 нововиявлених носіїв вірусу – дітки, народжені хворими матерями, – каже Іван Святославович. – Цікаво, що якщо здебільшого в нашій державі переважає інфікування на ВІЛ через шприци в наркоманів, то на Закарпатті й на Західній Україні – саме статевий шлях». Наш край зламав і закономірність, за якою ВІЛ поширеніший у містах  та там, де заможніші люди. В області перше місце за кількістю таких хворих займає Хуст та Хустський район, друге – Мукачево, а Ужгород посідає третю сходинку. І в Міжгірському районі, наприклад, інфікованих більше, ніж в Іршавському.

Завдяки антиретровірусній терапії хворі на СНІД можуть жити до старості

Отже, носії ВІЛ/СНІДу в нас є. Чим може їм зарадити сучасна медицина? Як зазначив головний лікар Обласного шкірно-венерологічного диспансеру Сергій Пушкаренко, зараз в області реалізується програма діагностики та повністю безкоштовного лікування не тільки від ВІЛ-СНІДу, а й від захворювань, що передаються статевим шляхом. (Варто знати, що наявність останніх у десятки разів підвищує імовірність зараження вірусом імунодефіциту). Люди з вразливих верств населення, а до категорії ризику в нашій області, за орієнтовними оціночними даними фахівців, належить близько 2,5 тисячі осіб, можуть обстежитися та пролікуватися повністю анонімно.
«Смертність від СНІДу регульована й залежить від рівня медичної допомоги. Перш за все важлива рання діагностика, бо людина може інфікуватися й 5 – 10 років навіть не знати про це. І в такому випадку розраховувати на ефективне лікування важко. Зате якщо пацієнту вчасно поставили діагноз і він чітко виконує всі рекомендації, постійно отримує антиретровірусну терапію – такий хворий може жити до глибокої старості», – наголошує Іван Миронюк.
Але проблема в тому, що люди часто відмовляються від лікування, попри те, що воно є безкоштовним (хоча бюджету річний курс на 1 хворого донедавна обходився в 9 тис. доларів, а завдяки домовленостям уряду про прямі поставки ціну збили до 300 доларів). З одного боку, АРТ незручна – передбачає прийом багатьох таблеток протягом усього життя, вони можуть давати побічні ефекти. А з другого – контингент хворих не завжди достатньо свідомий. Ситуація така сама, як у фтизіатрії… До речі, далеко не всім ВІЛ-інфікованим потрібна антиретровірусна терапія. Наразі на Закарпатті її отримують всього 40 дорослих та 4 дітей, ще 4-х пацієнтів готують до прийому препаратів. Решта з тих, хто перебуває на диспансерному обліку, щопівроку проходять обстеження, щоб не прогавити момент, коли виникне необхідність в АРТ.
І насамкінець – про сумну статистику. За 10 місяців цього року безпосередньо від СНІДу померло 14 закарпатців, ще троє носіїв вірусу – через інші недуги. За словами Івана Миронюка, у наших реаліях, коли маємо епідемію туберкульозу, не менше 60% ВІЛ-інфікованих хворі на туберкульоз і саме він найчастіше є причиною смерті таких пацієнтів.

Мирослава ГАЛАС, "Закарпатська правда"

02 грудня 2012, 18:01
KARPATNEWS.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!