Невелике, затишне місто на самому Заході великої країни. Його називають по різному: Закарпатський Париж, Унгвар, Ужварош, місто Другетів, місто над Ужем або просто Ужгород. Якщо захотілося трошки піти від світу, попити смачної кави і відчути затишок невеликого міста з величною історією і незвичайною душею -—Ужгород саме те, що потрібно.
Невеличке затишне місто на самому Заході великої країни. Його називають по різному : Закарпатський Париж, Унгвар, Ужварош, місто Другетів, місто над Ужем або просто Ужгород. Якщо вже захотілося трошки втекти від світу, попити смачної кави відчути затишок невеликого міста з величавою історію та надзвичайною душею - Ужгород, саме те, що потрібно.
Місто побувало під владою багатьох правителів і держав, що залишило на йому свої зазвичай свої сліди. Так одне з місць, які обов’язково необхідно відвідати , ужгородський замок, що є свідком панування графів Другетів. Все почалося з того, що була побудована кам’яна фортеця для захисту міста і в залежності від переходу від одного правителя до іншого замок набував вигляду, який можна побачити сьогодні.
Одні з найтриваліших правителів – графи Другети змінили роль міста з звичайної околиці на центр економічного та торгового життя регіону. Над входом в замок і тепер модна побачити в кам’яній плиті зображення гербу Другетів- 2 пари дроздів. На території самого замку знаходиться зараз краєзнавчий музей, блукаючи яким можна подивитися на вбрання, що його носили хазяїва замку, споглядати старовинні меблі, подивитися на музичні інструменти давніх часів.
Якщо пощастить можна поспостерігати за весільною церемонією, що їх часто влаштовують закохані пари у стінах, які зберегли чимало подібних історій. Доволі наблукавшись замком і вийшовши у подвір’я можна потрапити до погребу - ресторану, де тримають вина і скуштувати справжнього закарпатського вина. Після дегустації одразу ж стає зрозуміло чому на печатці міста має місце зображення виноградної лози. Адже виноробство тут спадкується з давніх давен.
Потім погулявши подвір’ям замку можна з його напівзберігшихся мурових стін оглянути краєвиди окремих частин міста. Для тих, хто зголоднів і вже несила йти далі можна звернути, виходячи із замку під міст, що над захисним ровом. Там сховався невеличкий ресторанчик із місцевою кухнею, де просто необхідно поласувати грибними та іншими стравами.
Поруч із замком зацікавленому туристу може забажатися відвідати музей просто неба – це перенесені хатки із побутовими предметами із усього Закарпаття (тут зустрічаються і різні віки, і райони, і прості хати звичайних пересічних селян, і хати румунських багатіїв, і дерев’яна церква і сільська школа і дім пасічника із усіма його принадами).. Люди, що доглядають село – надзвичайно привітні і можуть розповісти чимало історій, які змусять вас буквально забути про час і повністю відчути атмосферу минулого закарпатців.
Далі блукаючи містом можна подивитися на достатньо гарний Крестоводвиженскьий кафедральний собор – домівку єзуїтів, а також пройтися до Закарпатської обласної філармонії, що колись буда Ужгородською синагогою. Надзвичайно гарна будівля побудована у немавританському стилі із поєднанням візантійських елементів.
Свою подорож можна продовжити до Театральної площі, а звідти : пішохідний міст та годування стай качок в Ужі, а або прогулянка найдовшою липовою алеєю Європи.. чи повернутись до центру міста ,і якщо це приблизно травень то по споглядати диво цвітіння ужгородських сакур.. або повернутись до невеличкою, але старенької центральної вулички Корзо (у перекладі з італійської – «місце для прогулянок») – тут чимало кав’ярень, магазинів та старовинних фасадів. Там можна і прогулятись і посмакувати справжньою закарпатською кавою та випічкою, а також насолодитися мелодіями душі від ужгородського вуличного скрипаля.
Ужгород має ще чимало місць які можна відвідати, щоб вдовольнити і як культурний так і справжній голод. Серед таких і дегустаційна зала «Шардоне», де також можна скуштувати місцеві вина, сири та коньяки; також закарпатська корчма-музей «Деца у Нотаря», яка пригостить як порцією смачнючої страви традиційної закарпатської кухні, чарочкою чого-небудь міценького так і порцією гострого гумору у вигляді експонатів, написів, інсталяцій..головне прихопити фотоапарат і заощадити на цей похід час.
Серед місць що неможливо оминути також :дім Жупаната (колись місцевої адміністрації) та за сумісництвом Художній музей імені Й.Бокшая (відомий закарпатський художник), що зберігає в собі експозицію робіт місцевих і не тільки художників. Також за адресою вул.Ф.Ракоці 2 розміщене старовинна будівля пивоварні «Совяче гніздо» (також називають винним підвалом Ракоці або амбаром). Колись там робили пиво та зберігали вино князя Ракоці (принаймі так кажуть), а зараз там проводять винний фестиваль «Закарпатське Божоле».