Замки Закарпаття — неймовірної краси і значної історичної цінності архітектурні пам'ятки.
Вони збудовані у різний час, різними правителями та навіть майстрами різних народів. У цьому їхня цінність і привабливість. На Закарпатті більше десятка замків. Частина з них збереглася, на жаль, лише у вигляді руїн. Та окремі замки — досі вражають та налаштовують на романтичний лад.
Замок Шенборна
Де: село Карпати Мукачівського району Закарпатської області
Палац графів Шенборнів — також носить назву Берегвар — слугував резиденцією та мисливським будинком для цієї шляхетної родини. Він збудований у стилі неоромантизм, з поєднанням готичної та романської архітектури, і виглядає, наче зійшов зі сторінок пригодницько-романтичної саги про принцес, героїв та драконів.
Замок Шенборн (фото Олега Жарія)
У 1946 році з палацу Шенборна зробили санаторій. Відтоді він не менш знаний в Україні та світі як мінеральний курорт. Окрім того, за часів СРСР замок графа Шенборна часто використовувати як декорацію для зйомок кіно: "Снігова королева" і "Сімнадцять миттєвостей весни" були зняті тут.
Цікаво, що будівля замку Шенборнів створена за астрономічнім принципом: кожний елемент споруди, окрім практичної, має символічне значення: кількість вікон становить 365 — за кількістю днів року. Ще одне віконце замуроване на випадок високосного року. Димоходів у палаці — 52 (скільки й у році тижнів). Входів 12 — за числом місяців, а 4 вежі по кутах замку Шенбурн відповідають 4 порам року.
Вид згори на замок графів Шенборн (фото Romawa Revival-After-Murder)
У замку Шенборна є свої романтичні та страшні легенди. Одна з них розповідає, що колись дуже ревнивий граф-власник маєтку змусив свою дружину довести вірність дивним способом — спуститись зі Соколової скелі, крутої камяної стіни навпроти палацу. Жінка зробила це, не травмувавшись і довівши таким чином свою чесність. Але потім покинула графа через таке зневажливе ставлення до її життя. А після смерті повернулась до палацу у вигляді привида — жінки у чорному.
Але на території замку Шенборна є і інші цікавинки: зокрема, "Джерело краси" — бювет з цілющою мінеральною водою.
Дістатися до замку графів Шенборнів найпростіше автомобілем або залізницею.
Мукачівський замок "Паланок"
Де: місто Мукачево Закарпатської області, вул. Підзамкова
Замок Паланок, або як його ще називають — Мукачівський замок — одна з найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV—XVII століть. Перші згадки про замок у документах датуються XI століттям.
В різні часи замок Паланок належав відомим історичним персонажам: князю Федору Корятовичу ІІ, графу Миколаю Естергазі, князям Ракоці.
Замок паланок (фото Вікіпедія)
Найвідомішим і найзагадковішим об'єктом Мукачевскього замку є 85-метровий колодязь. Легенда розповідає, що коли під час одніє з облог замку, (а їх на своєму віку Паланок бачив немало), виникла необхідність копати колодязь — робітники дуже довго не могли дістатися води. До князя Корятовича прийшов чорт і запропонував наповнити колодязь водою в обмін на мішок золота. А поскільки у князя не було не те, що мішка, а й навіть мішечка золота, то винахідниві піддані графа порадили: чорт же не уточнив, яким має бути мішок. Тому в торбину вкинули останні дві золоті монети і віддали нечистому. Але чорт на таку махінацію образився, і зі словами "Все одно води не питимете" стрибнув у колодязь. І до цього часу щовечора страшно там завиває від образи.
Найглибша на Закарпатті криниця — у замку Паланок (фото mukachevo.net)
Нині на території Мукачевського замку — державний історико-архітектурний заповідник. Великі групи туристів гуляють тут щодня, а особливо — на вихідних. Тому якщо бажаєте дослідити Паланок більш-менш на самоті — приходьте рано у будній день.
Ужгородський замок
Де: місто Ужгород Закарпатської області, вул. Капітульна
Ужгородський замок — також велична памятка серед фортифікаційних споруд. Перші згадки про нього — у документах IX століття. Тоді він був дерев'яною спорудою. А на межі X-XI століть вже звели кам'яну фортецю.
Ужгородський замок з висоти пташиного польоту (фото з сайту Закарпатського краєзнавчого музею)
Ужгородський замок — найвизначніший експонат Закарпатського краєзнавчого музею. Водночас це найдревніша і найцінніша історико-архітектурна будова міста Ужгорода. Наприкінці ХVI століття замок остаточно набув сучасного вигляду. Із трьох боків фортецю оточено вирубаним у скелі сухим ровом 15-20 метрів завширшки і 5-10 метрів глибиною, а з північного сходу — круте урвище. Фортеця має площу у два з половиною гектари. Власне палац стоїть на краю крутого північного схилу Замкової гори. Це масивна двоповерхова споруда у стилі ренесансу. А у палаці нараховується понад 40 приміщень.
На території Ужгородського замку проходять рицарські турніри — під час "Дня музеїв" (фото з сайту Закарпатського краєзнавчого музею)