Скільки на Закарпатті заробляють колядники?

До Коляд газдині мають назбирати чимало дрібних грошей. Тому ще за місяць-півтора починають відкладати 2, 5, 10 та 20-ти гривневі купюри в окрему скриньку.

За тиждень до Різдва в магазинах та на ринках нема дрібноти: решту часто дають цукерками та сірниками, а ті, хто не встиг назбирати грошей на Коляди, найчастіше в останні дні звертаються по допомогу до водіїв маршруток.

 

Загалом у сім’ї на роздачу колядникам припасають чималеньку суму. Дітям, що ходять від хати до хати, дають по 2-5 гривень, сусідським та родичам – по 10 чи 20 грн, ну а хрещеникам та близьким родичам (племінникам, онукам) – по 50, 100 та 200 грн, залежно від можливостей господаря.

Іноді для колядників додатково купують мандаринки, шоколадні цукерки та льодяники – й дають за колядку разом із грішми. За приблизними підрахунками, Коляди обходяться закарпатським газдам мінімум у тисячу гривень, які треба роздати дітям.

За інформацією опитаних нами газдів, цього року даватимуть 20 гривень. Примітно, що вінчовальники ходять дуже рано – закінчують свої візити о 8 – 8.30. Це робиться тому, що вважається: на Святвечір до господи першим має зайти чоловік. Жінки, як правило, весь день не виходять із двору – на тих, хто забувся й таки пішов до когось “по сіль”, зло дивляться й приймають у себе нерадо. Деякі газдині пояснюють цим і фразу вінчовальників “приніс’ім вам яйця”. Інші кажуть, що мова таки про пташині яйця, бо перед Різдвом кури якраз погано несуться, а піст закінчився – яйця до страви треба, та й за місяць-два уже починають збирати яйця під квочку. Тому треба, аби кури неслися – тому, власне, ця фраза і є побажанням, аби неслися.

Бетлегемаші за два дні обходять понад півтисячі дворів. Зароблені гроші ділять між собою, чверть дають на церкву. За словами хлопців, за їхню коляду господарі дають найчастіше по 50 гривень.

– Але по-різному буває, хто може – дає більше, та це не від добробуту залежить, а від натури: десь бабка за нами біжить із 100-гривневою купюрою, а десь у господаря, в якого хата з євроремонтом, заледве 50-тку від душі відривають, – кажуть хлопці-бетлегеми, пише Укрінформ.

Крім бетлегемів, у деяких селах ходять також колядувати “на церкву”. Це, як правило, чоловіки із церковної громади – “двадцятки”, вони діляться так, щоб по троє-четверо вийшло на певну вулицю, і йдуть від хати до хати з колядками. Як правило, “церковні” колядники діляться так, аби не йти по своїй вулиці – щоб не погоститися. Одне – що в кожній хаті пригощають, а відмовиш своїм – наробиш суєти, як кажуть на Закарпатті: газдиня образиться, що не покуштував її страв, газда – що вина не спробував. Ну, а друге – якщо в кожній хаті пригощатися, до кінця вулиці можна й не дійти, на це теж зважають. Співають церковні колядники, як правило, різдвяний тропар “Рождество Твоє”, а за ним – або “Нову радість” або “Дивную новину”. Іноді підіграють, хто на чому уміє – баяні, гітарі. На церкву на Коляди теж дають гроші – як правило, по 50-100 грн у кожній сім’ї.

Далі буде.

Тетяна Когутич