В Ужгороді є щасливий міст, де багато кохання

У місті над Ужем є гарне повір’я: якщо людина вперше в обласному центрі Закарпаття й має мрію, мусить постояти на пішохідному мосту – і вона обов’язково здійсниться. Цей міст – загальний улюбленець. Тут фотографуються, роблять романтичні селфі, споглядають птаство та рибу, а то й льодохід…

Звідки традиція?Ба більше: пішохідний міст – воістину щасливий. Хоча він приховує багато таємниць. І коли б умів говорити – розповів би не тільки про вічне кохання, яке спостерігав із дня свого народження, а й що йому болить. До речі, перші мости Ужгорода згадуються у хроніках 1631 та 1690 років. А доти річку пересікали вбрід або на поромі. Згодом збудували дерев’яний міст. У 1893-му могутні води Ужа зруйнували його вщент. У 1896 – 1897 роках він був відновлений, але вже в металевому варіанті – як пішохідно-транспортний. Міст тоді нагадував залізничний, із трьома величезними дугоподібними металевими фермами та двома биками, на яких трималася конструкція. Ним курсував перший міський автобус у 1921-му.

Нині пішохідний міст весь у «серцях» ужгородців. Якщо мені не зраджує пам’ять, то перші «замки кохання» почали з’являтися 15 років тому. Тоді, пригадую, мої львівські друзі спеціально приїздили до нас, аби помилуватися ними. Колись і в мене була ідея почепити червоне залізне сердечко з надписом «Сергій + Маріанна» на одне з перил. Це ж так романтично! Але згодом передумала, бо ці символи, виявляється, крадуть.

То звідки в Ужгород прийшла така традиція? Звісно, з Європи. Там перші «колодиці щастя» з’явилися у Флоренції – юнаки й дівчата розпочали вішати їх на пам’ятник скульптору Бенвенуто Челліні на мосту Понте Веккіо, а ключики викидали в річку Арно. У Римі обряд поширився завдяки його згадці в двох романах Федеріко Моччіа: «Три метри над небом» і «Я тебе хочу». Спершу замки приковували до ліхтарного стовпа на Мульвіївому мості, однак той під їхньою вагою в квітні 2007-го обвалився. У Флоренції, де з одного моста на рік знімали до 400 кілограмів заліза, мер за розвішування «замків любові» ввів штраф у розмірі 50 євро.

А як у інших?

♦ Париж – найромантичніше місто у світі! Тут у «замках кохання» не тільки знаменитий міст Арт, розташований навпроти Лувра, а й інші. Відтак коли в червні до столиці Франції з’їжджаються туристи, на Сені розпочинається справжній «сердечний аншлаг». До речі, міст Архієпархії в самому центрі Парижа за останні п’ять років через це став важчим на 27 тонн! Натомість у 2014-му під вагою «замків кохання» у 500 кг обрушилася частина парапету моста Мистецтв. Але мерія намагається контролювати процес – закликає закоханих робити селфі чи фотографуватися на мостах Сени. Щороку в День Святого Валентина комунальники полегшують огорожі. Але на місці спиляних колодиць з’являються нові…

♦ Італійська Венеція б’є рекорди з кількості мостів – 417, із яких 72 – приватні, 60 – металеві, 57 – дерев’яні. Всі вони теж потерпають від любовного металобрухту. Щороку у Венеції місцева поліція знімає 100 кг заліза у вигляді колодиць. Тільки з венеціанського мосту Академії зрізають до 20 тисяч замків. Тому тут туристам вручають листівки із зображенням відкритого замка у формі серця, на яких закликають: «Твоїй любові не потрібні ланцюги». Крім української та російської, такі листівки є італійською, англійською, французькою, іспанською та японською мовами. І якщо ви все ж надумали почепити власне залізне сердечко, вам доведеться сплатити штраф у розмірі 500 євро. Від так званих «замків кохання» страждають також італійські міста Верона та Рим.

♦ Найвідоміший міст кохання у Польщі – Тумський – розташовується у Вроцлаві. Він став справжньою туристичною меккою. Пара чіпляє замок на блакитні перила й кидає ключ у річку Одер. Міст уже настільки переповнений «колодками», що почав створювати конкуренцію своїм відомим колегам у Парижі та Венеції. У Вроцлаві побутує легенда: аби самотні люди змогли знайти свою любов, вони повинні погладити голову кам’яного лева біля собору, а вже потім пішки перейти через Тумський міст.

Закохані поляки мають і інші мости, де вони клянуться у віч­ній любові. Але найбільшою популярністю користуються міст для пішоходів і велосипедистів у Кракові та міст Святого Хреста у Варшаві.

♦ У Празі мостів більше трьохсот. Великих – 18. Про кожен можна розповідати годинами, але зупинимося лише на двох.

Отже, Нусельський міст. Він – містичний, овіяний безліччю трагічних легенд. Із нього стрибають у глибокі хвилі Влтави ті, кому набридло жити. Це – міст самогубців. Тому місцева влада вирішила підійти до вирішення проблеми в досить оригінальний спосіб – встановивши вигнуті назовні перила, змащені спеціальним розчином. При спробі вчинити лихе, потенційний самогубець мав би просто скочуватися назад на міст. А ефективність цього методу оцінили місцеві альпіністи, які проводили експеримент на нових конструкціях.

Зовсім іншу – позитивну – енергетику має Міст усіх закоханих через Чортиці. На ньому панує особлива романтична атмосфера. Сюди приїздять пари з усього світу. Бо є легенда: якщо повісять тут символічний «замочок кохання», а ключ викинуть у річку – ніхто не зможе порушити гармонію й міцність любовних стосунків.

Маріанна ШУТКО