Чому міст кохання в Хусті не прижився

У 2015 році напередодні дня закоханих міська молодь активно взялася впорядковувати міст біля підніжжя Замкової гори.

Керував  «процесом» тодішній голова студентської ради Хуста Андрій Король.

Протягом кількох днів волонтери активно трудилися,  розфарбовували перила, вимальовували на них сердечка та оздоблювали їх металевими замками.

Відтоді минуло два роки. Однак міст залишається досі пустинним. Чомусь очікуваного паломництва до нього так і не відбулося…

Якщо спочатку краяни нарікали на невпорядкований Хустець, та наразі довкола річки зроблено ошатні і надійні берегоукріплення.

А між тим в Ужгороді пішохідний міст уже давно є справжнім місцем, що поєднує серця і долі. На 14 лютого там постійно відбуваються усілякі акції для молоді та юнацтва, та й нерідко наречені встановлюють там залізні серця.

Тож чому в Хусті традицію не перейняли.

Місто над Тисою має свої,притаманні лише йому особливості… молоді і хочеться мати романтичне місце для побачень, але досі закохані не можуть його знайти. А ландшафт населеного пункту такий, що Тиса протікає вздовж міста, але в середмісті мостів немає, Ріка ж пронизує Хуст майже при виїзді з нього… тож маленькі водні артерії – Хустець і Млиновиця залишаються єдиною альтернативою…

Утім вони брудні і багато хто з краян досі скидає в русла весь побутовий непотріб, туди ж хустяни відводять і каналізаційні витоки.

Звісно,аби проблему вирішити,потрібні радикальні методи – чималі штрафи. Але в місті ніхто не притягує до адмінвідповідальності ні за пошкодження історичних пам’яток, ні за акти вандалізму, ні за нанесення на споруди сепаратистської атрибутики, що є більш серйозними злочинами.

Та єдине в році свято закоханих хустяни усе ж відзначати планують. Отже, поцікавилися молоді, як саме.

– А де в Хусті можна піти? Посидимо у кав’ярні, повечеряємо і розійдемося додому,- каже студент Дмитро.

–У мене вдома. Приготую щось смачненьке. Маю для коханого і сюрприз, який зробила своїми руками – теплий шарфик, – запевняє Антоніна.

– Погуляємо вулицями, можливо, підемо в кіно,- зізнається Віктор . – На жаль, у місті молоь зовсім не має, де відпочити.

– Плануємо піднятися на вершину Замкової гори. Вночі тепер, коли руїни підсічені, там має бути дуже гарно. Ми планували це зробити ще на Новий рік, але завжди відкладали.. Та й чим не романтика блукати в темряві лісом… іти через цвинтар. Трохи страшно, але цікаво, – захоплено розповідає Тетяна.

Чомусь ніхто із опитаних не згадав про так званий міст кохання, хоча знаходиться він неподалік від оновленого парку, також гарної і ошатної місцини. Але й у сам парк хустські закохані чомусь не планують іти… принаймні ті, з ким нам вдалося поговорити.

Тож залишається загадкою, чому міст через Хустець такі не став у Хусті мостом кохання… Більше того, 80 відсотків молоді навіть не знали, що невеликий мостик через річку ще нещодавно активісти планували перетворити на місце для побачень.

Але ж де хустянам хотілося б бачити саме міст кохання?

Виявляється, у центрі міста… хоча там навіть не протікає жодна водяна артерія.

– Міст може бути й без річки, декоративним. Цим ми б тільки здивували громадськість  і привернули  в наш край більше туристів, – переконує містянин Євген. – Найбільш шедевральними  пам’ятками мистецтва завжди стають не зовсім зрозумілі об’єкти.

Можливо, він таки має рацію. Адже в гарному ошатному середмісті  дійсно цікаво було б бачити нові архітектурні форми. Тим більше, що торік Хуст став одним із семи чудес України і вже весною до нашого міста має приїхати знімальна група, аби зняти про населений пункт фільм із метою популяризації і привернення уваги українців до колишньої столиці Карпатської України.

Марина АЛДОН