Виживання. Грибний сезон у Тур’я-Реметі

Опісля невтішних результатів щодо урожайності полів та огородів на Перечинщині, люди почали надіятися на грибний дар осінніх лісів.

Адже літо цього річ виявилося не надто багатим на улюблений делікатес багатьох мисливців тихого полювання, чи просто гурманів, котрі охоче складуть більш досвідченому грибникові достойну компанію у натхненному маршруті за грибами, пише КО.

Із появою грибів, люди чимскоріше, із раннього ранку, беручи відерця або кошики, цілими сім’ями вирушають у напрямку до лісу. Кожен знає власні місця і нізащо не видає цього секрету. Адже наступного разу туди може прийти значно більше людей. І хто прийде скоріше – той і виграв!

Наповнення кошика – різноманітне, лишень було б їстівне!

* Беремо голубінки, зауважують, печериці, які знаходимо на пасовищах (найкращі вони середнього розміру, більш тверді і м’ясисті зі світло-роженвим забарвленням під шапочкою). У магазині вони за гроші, а у лісі, можна сказати, – просто із неба. Шукаємо у різних місцях – на полянках, у листі й у моху – тут місце боровичків, під берізками та у папороті – підберезовики, підосичники (найсмачніші ці гриби із товстими корінцями, гриби маленького розміру консервуємо).

* Ходимо в урочище «Коблики, «Ниви», «Динчат- Потік», у «Ружу» та на «Полунцю», – говорить Іван Тимко із Туря-Ремети. Зустріла його, йдучи із лісу. Мав у кошику велетнів-підосичників та підберезовики.

Майже кожного дня, а то й по кілька разів на день людей по гриби можна зустріти хоч відбавляй. Багатьом і з них урожайний грибний сезон відповідає солідним прибутком.

Не лінуються продавати гриби і школярі. В основному, це діти із малозабезпечених сімей. А на отримані гроші вони купляють різну канцелярію та одяг до школи.

Ось так виживають у селі…