На замку «Ньолаб» пошуковці розкопали масивну камінну арку (фото)

Нова знахідка на Королівському замку заінтригувала археологів

 

Кілька років поспіль тривають розкопки руїн Королівського замку на Виноградівщині.

"Ця семисотлітня споруда є найбільш перспективною з точки зору археологічних знахідок на території нашого краю",- стверджують науковці.

Щоліта молоді історики, очолювані відомим пошуковцем Ігорем Прохненком, у буквальному сенсі занурюються в глибину віків , щоб очистити з-під завалів колишні замкові приміщення. Доводиться підняти «на-гора» десятки тон важкої камінно-глиняної суміші. Та нелегка праця щоразу приносить солодкі плоди пізнання.

Як відомо з історичних джерел, колишні власники замку Ньолаб були надзвичайно заможними людьми. Бувало, що барони Перені навіть позичали гроші угорським королям, а члени цього роду нерідко займали найвищі державні посади. Стародавні гості їх оселі розповідають про могутність замкових споруд та розкішне оздоблення внутрішніх покоїв за найкращими європейськими канонами.

На початку XVI ст. Томаш Надошді, посланець австрійського імператора Фердинанда, залишив опис Ньолаба.

«Ворота оздоблені мармуром, у покоях чудові італійські та французькі меблі, на стінах фрески та картини, у кутках залів - прекрасні скульптури».

Але найбільше здивувала його велика бібліотека, якої не зустрічав він по цілій Угорщині.

У 1671 році, коли Уґоча перейшла під австрійську корону, за наказом імператора Леопольда Ньолаб був зруйнований, артилерію відправили до фортеці Красна Горка (сучасна Словаччина), а сімейство Перені переселилося в новозбудований палац у Севлюші, куди перевезли всі матеріальні цінності із королівського замку.

Втім , багато речей все таки залишилося під зруйнованими стінами на радість сучасним шукачам старовини - залишки дорогих кахлів, керамічного посуду, господарських знарядь, стрілецьких боєприпасів, монет, прикрас. Більшість із них експонуються у місцевих музеях.

Цьогорічний сезон розкопок тільки розпочався, а чергова цікава знахідка вже інтригує

Фахівців. Це масивна камінна арка, яка, очевидно, завершувала вхідні двері. Можна чітко прочитати слова «IOHANES», « DOMINUS», «COMITATUS», тобто ім’я «Іоган»,

«пан, повелитель» , «комітат». Імовірно, йдеться про господаря замку Яноша ( латиною Іогана) з роду Перені, який певний період був повелителем Угочанського комітату.

Якщо дослідники відшукають ще один, центральний фрагмент арки, напис можна буде прочитати повністю, що дасть можливість точно встановити час її створення і, власне, час перебудови та модернізації замку Ньолаб. Адже протягом свого існування його постійно удосконалювали.

Михайло Чухран, голова Виноградівського товариства ім. О. Духновича.