Лікуватися не можна терпіти?

Де не покладіть кому, все одно страшно, або Як діюча влада завела охорону здоров’я в глухий кут

Ліки ціною життя – через девальвацію гривні, війну та бездіяльність чинної влади мільйони українців у буквальному сенсі цього слова опинилися на межі існування. Пенсіонери не можуть собі дозволити купити звичайний валідол, батьки в розпачі розводять руками, коли треба лікувати дітей. Медицина, яка була доступною найбіднішій людині в найвіддаленішому гірському чи степовому селі, стала розкішшю. Закарпатці відчувають це особливо: кілька років (із 2010-го й до кінця 2013-го) наш край був єдиним в Україні, де в обласних закладах охорони здоров’я всіх пацієнтів стовідсотково забезпечували медикаментами – нині ж у більшості лікарень немає навіть бинтів. Хто винен? І чи є вихід?

Грошей – катма

Чим далі – тим гірше: ситуація в охороні здоров’я України ускладнюється з кожним днем. Перша причина – брак коштів. Торік бюджетне фінансування галузі урізали порівняно з 2013-м на 7,2% в номінальному вираженні (й на 30% у реальному, враховуючи девальвацію) – з 61,6 до 57,1 млрд грн. Цьогорічні видатки заплановані такі ж, але очевидно, що їх реальний рівень буде ще нижчим.
У підсумку держвитрати на охорону здоров’я в доларовому еквіваленті впродовж 2014 – 2015 рр. на одну особу знизяться втричі. Приміром, у Польщі в 2012-му такі витрати в середньому на людину були в десять (!) разів вищими – 594 долари.
Недофінансованість медицини зростає ще й із огляду на нові принципи фінансування. Так, цьогоріч місцевим бюджетам надається такий новий вид трансферту із Держбюджету, як субвенція на медицину. Як переконують експерти, таким чином, фактично, відбулося однобоке розширення повноважень і зобов’язань органів місцевої влади фінансувати соціальну інфраструктуру, місцеві лікарні та поліклініки. Але достатніх коштів регіони так і не отримали. А через те, що на баланс передані медичні об’єкти без відповідного фінансування, пацієнти не отримують меддопомоги. Наприклад, клінічна лікарня станції Ужгород «Львівської залізниці», яку цьогоріч передали з Держбюджету на утримання Ужгородському району, обслуговує 15 тисяч осіб. На її фінансування не вистачає майже 5 млн грн. Закарпаттю ж потрібно додаткової медсубвенції в розмірі «всього» 17 млн 825 тис. грн. 

До лікарів – усе рідше

Загалом через падіння доходівта «заморожування» нинішнім урядом соціальних стандартів українці стали менше лікуватися – рідше відвідувати лікаря, менше купувати медикаментів. Експертипідрахували, що в першому кварталі поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року споживання ліків в Україні впало на 19 відсотків. А це означає, що в багатьох випадках порушилися графіки лікування. Хтось просто не може знизити кров’яний тиск. До чого все це призведе? Фахівці кажуть: слід очікувати погіршення показників здоров’я – підвищення захворюваності, зниження тривалості життя. І це при тому, що за останнім показником ми й так на 7 – 10 років відстаємо від країн Європейського Союзу!

Без ліків, вакцин…

Проблемою, яка особливо вдарила по українцях, є держзакупівлі. Ситуація в цьому сенсі – катастрофічна. Торік через високі корупційні ризики, боротьбу за переділ ринку й украй погане адміністрування з боку МОЗу централізовані закупівлі не проводилися впродовж 10 місяців. Це створило величезні проблеми в забезпеченні медзакладів вакцинами та іншими препаратами (про те, що на Закарпатті цьогоріч вакциновано ледве 12% дітей, «ЗП» уже писала). Щоб скоріше «закрити» закупівлі, уряд наприкінці 2014-го пішов на безпрецедентні кроки: прийняв рішення про здійснення переможцю тендера передоплати в розмірі 100% від вартості ліків, водночас дозволивши постачати ліки протягом 180 днів із моменту сплати. Цьогоріч – та ж картина. Як і слід було очікувати, «догралися». Днями виник скандал із приводу ліків від СНІДу: фірма-посередник, із якою торік підписали контракт і якій заплатили 52,6 млн грн (100% вартості ліків), зараз у процесі ліквідації й не може здійснити поставки. Тобто ні препаратів, ні грошей, лише чиясь збагачена кишеня. Натомість хворі з липня, швидше за все, залишаться без ліків...

Читай також: Борис Колесніков: «Кожен українець має отримувати гарантований рівень меддопомоги»

Через проблеми з держзакупівлями та відсутність ліків, що надаються за централізованою процедурою, люди змушені самотужки купувати те, на що, за законом, виділені державні кошти. Або ж переривати лікування.

Аналогічна ситуація зі щепленнями. Попри оголошену епідемію туберкульозу, у нас немає БЦЖ! Батьки вимушені купувати вакцини за власний кошт, і це обходиться в шалені суми – 550 – 650 грн. за одне щеплення! 

І нового не придумали, і старе скасували

Та поки нового не придумали – могли залишити старе, що себе добре зарекомендувало. Та де там! «Так, не створивши нових інструментів підвищення доступності ліків, уряд зарубав пілотний проект щодо зниження вартості ліків від гіпертонії, який реалізовувався в 2012 – 2014 рр, – коментує лікар-терапевт приватної клініки Василь Боднар. – Цей проект давав можливість поліпшити здоров’я для більш ніж 12 млн хворих на гіпертонію. Нагадаю, пацієнт брав рецепт у лікаря й отримував здешевлені медикаменти з певного списку в аптеці, а різницю в ціні компенсували аптекам із бюджету. Результати проекту: в 2013 році порівняно з 2012-м показник смертності від усіх форм гіпертонії знизився на 18,8% – 20% (місто/село)».

Лікувати невдовзі не буде кому?

І ще одна вкрай кричуща проблема – оплата праці лікарів. Стільки говорилося про корупцію в медицині та необхідність її подолання шляхом підвищення зарплати лікарів – і нічого, обіцяного зростання заробітків від нового міністерства медики так і не отримали. Міністр Квіташвілі обіцяв, що разом із реформою лікарі почнуть отримувати гідні зарплати. На сьогодні система оплати не тільки не наблизилася до формули «оплата за результатами праці», про неї вже навіть не говорять.

І це при тому, що реальні зарплати медиків лише падають: так, їхні заробітки в Україні є значно нижчими за середні по економіці – у квітні цього року склали 63% від середньої платні по державі, у квітні минулого – 69%. За рік (із квітня минулого
по квітень поточного) у лікарів зарплати зросли на 7%. Однак при двозначній інфляції (з січня по травень 2015-го – 58,4%) та з урахуванням девальвації медики
стали біднішими в рази!
У той же час поступово зникають надбавки для лікарів. Уряд Яценюка ліквідував їх для медиків первинної ланки – набдавки ввели в 2013-му за якісні та кількісні результати. Перестали отримувати належні їм надбавки й інші групи лікарів. Не отримують їх лікарі швидкої допомоги, незважаючи на те, що в законі недавно закріпили право співробітників «швидкої» отримувати до 20% доплати.
Василь КУРУЦ