Новий закон та низький старт

В Україні наближаються вибори – політики вже почали активно «обробляти» виборців

Минулого тижня Верховна Рада таки спромоглася розпочати процес зміни виборчого законодавства, прийнявши в першому читанні законопроект №2831-3, який суттєво змінює правила гри. Однак до його остаточного прийняття ще є час, і не виключено, що ще з’являться правки. У той же час ми вже можемо спостерігати за пожвавленням політсил та окремих політиків, що свідчить про початок виборчої кампанії.

Просто новий

Уже протягом кількох місяців в Україні досить активно обговорювалося питання змін до виборчого законодавства. Стара змішана система великою мірою себе дискредитувала, проведення чергових виборів до місцевих органів влади на її основі викликало багато заперечень як серед політиків, так і в експертному середовищі. В парламенті було кілька проектів закону, навколо яких точилася дискусія. Однак минулого четверга більшість депутатів вирішили підтримати в першому читанні законопроект №2831-3, яким зокрема передбачено:
• на рівні сільських і селищних рад вибори відбудуться за мажоритарною системою;
• депутатів районних, обласних та міських рад обиратимуть за пропорційною системою з преференціями (або за відкритими списками);
• голів міст із понад 90 тис. виборців обиратимуть за принципом абсолютної більшості, тобто обраним буде той кандидат, який набере 50% +1 голос. Таким чином, мерів міст, можливо, обиратимуть у два тури, коли після першого ніхто з претендентів не отримає більше половини підтримки виборців. У другому турі братимуть участь два кандидати, що мають найбільшу підтримку за результатами першого. У містах, де є менше 90 тис. виборців, голів обиратимуть за принципом відносної більшості, тобто переможе той, хто набрав найбільше голосів;

• суб’єктами виборчого процесу можутьвиступати партії та блоки (навіть регіональні), для яких встановлено прохідний бар’єр на рівні 5% та 7% відповідно;
• мінімальна кількість депутатів ради становитиме 10 чоловік при чисельності виборців до 500, максимальна – 80 при понад 1,5 млн виборців. Зокрема в Ужгородській міськраді має залишитися 30 депутатів замість 60, а в Закарпатській обласній раді – 60 замість 108.

Чи не головна новація – пропорційна система виборів із преференціями. Кандидатів мають висувати партії та блоки у відповідних округах (2-х кандидатів від однієї політсили в окрузі). Виборці зможуть проголосувати за одного з них. Якщо ж партія нікого не висуватиме в окрузі, то можна буде голосувати тільки за неї, без конкретного кандидата. 
Водночас реальна ситуація, коли кандидат від партії переміг у окрузі, але не потрапить до ради, бо загалом по області, місту чи району його політсила не подолала прохідний бар’єр. Цей аспект цілком може вплинути на відсутність або мінімальну участь у виборах технічних партій та блоків, що має привести до більш прозорої боротьби в округах.
Поки зарано робити остаточні висновки щодо нового виборчого закону, адже парламентарі мають ще низку зауважень до нього, але концептуально він, мабуть, залишиться в нинішньому вигляді. Казати, що він суттєво вплине на результати виборів, не варто, але він новий, і чи не головною позитивною новацією є визначальна роль кандидата в окрузі, що вплине не тільки на його результат, а й на результат партії. А відтак останні мали б ретельніше обирати кандидатів – дійсно кращих.

Неоголошений старт

Хоча до виборів до місцевих рад ще більше чотирьох місяців, провідні політичні сили в Україні вже повністю поринули у виборчий процес. Тією чи іншою мірою з цим пов’язані й останні політичні скандали в країні.
Найболючішим для українців зараз є питання тарифів на комунальні послуги, в першу чергу на газ. Ще кілька місяців тому писав, що ця тема матиме важливе значення для підвищення рейтингів певних політсил. І якщо партії Президента та прем’єра поки витримують паузу, адже саме їхні керманичі ініціювали формування нових тарифів, то решта політиків цілком вільні у своїх діях.

Так, днями лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила про необхідність зниження тарифів у разі зниження рентних ставок на видобуток газу для відповідних компаній. Найцікавіше, що сам екс-прем’єр досить активно працює на зменшення рентної ставки для підприємств, що видобувають газ в Україні. Ще рік тому рентна ставка складала менше 20%, а в останні місяці зросла в 2-3 рази. Нині ж пропонується їх зниження чи не вдвічі. Головним лобістом у цьому процесі виступає саме Ю. Тимошенко.
А паралельно скрізь наголошується на необхідності зниження тарифів. Хоча, зважаючи на історію газових угод між Росією та Україною, можна згадати: ціна на російський газ збільшилася для України в рази саме за прем’єрства Тимошенко. Нині йдеться про нову «газову карту», але всередині країни.
Вже наступного тижня підприємства, що видобувають енергоносії в Україні, можуть отримати знижку, за що має проголосувати парламент, а тоді, ймовірно, тарифи на газ для населення зменшать. І поки все так виглядає, що одна з фракцій парламенту таки домоглася цього. Однак не факт, що ціни справді зменшать, а от олігархічне лобі, мабуть, свого доб’ється, і бюджет щодня втрачатиме мільйони гривень.
За великим рахунком, більшість політсил, що входять до парламентської коаліції, навряд чи знайдуть багато тем для власної популяризації. Хтось намагається вирішити «тарифне питання», хтось торгується за крісла в Кабміні. Однак наступні місцеві вибори великою мірою покажуть реальний стан підтримки провладних політиків в Україні, й коаліційні партії розуміють, що можуть програти – в деяких регіонах тотально. А тому не варто дивуватися, що вони тепер шукають людей із позитивним іміджем на місцях чи намагаються через своїх лідерів усім показати, ніби саме вони можуть покращити життя українців. Це тільки старт, а на фініші ще буде багато цікавого, тому не виключено, що вже восени в коаліції відбудеться суттєвий розкол, який може призвести до її розпаду. А чому? Бо наступні місцеві вибори є вкрай важливими, адже, враховуючи перспективу децентралізації, в найближчому майбутньому від місцевих політичних еліт може багато чого залежати. І якщо зараз їх не очолити, хтозна, чим це обернеться вже за рік…
Віктор ЛАЗОРИК