Злочин, що триває вже два десятиліття: як сім'я Льовочкіна узаконила землі, придбані за викрадені державні кошти.

8 січня 2026 року Агентство з розшуку та управління активами уклало угоду на продаж 460 гектарів земельних ділянок на полонині Боржава в Закарпатті підприємствам, що належать родині Льовочкіних, за найнижчою вартістю.

Так, земля, яка була вилучена в рамках кримінального провадження НАБУ за оборудки часів президентства Януковича, знову повернулась до тих, хто 20 років її намагається привласнити.

Влітку Bihus.Info представили матеріал, у якому йдеться про депутата Закарпатської облради Владислава Каськіва, що є представником забороненої партії ОПЗЖ. У сюжеті розповідається, як він регулярно відвідує Київ для зустрічей із нардепом Сергієм Льовочкіним та колишнім керівником Укрбуду Ігорем Кушніром. Крім того, депутат спілкується з Ігорем Палицею, щоб отримати консультації щодо реалізації проєкту курорту Боржава в Закарпатті.

В Україні вже виросли покоління, які не памʼятають, хто такий Каськів і до ладу не розуміють роль Льовочкіна в українській владі, не кажучи вже про саму схему, яку розпочали 20 років тому і за яку ніхто так і не покараний. І, вочевидь, і не буде.

Протягом цього періоду в Україні відбулося 5 скликань Верховної Ради та зміна 4 президентів, проте існує один політик, який виявився здатним адаптуватися до всіх режимів і уникнути покарання.

Проте, враховуючи, що вже небагато людей згадують, коли і як все стартувало, а також які втрати зазнала країна (не лише через землю), давайте звернемося до витоків. Це дозволить зрозуміти, чому, незважаючи на зміну чотирьох президентів, ця схема продовжує діяти.

Все почалось у 2004...

Це може здаватися неймовірним, але історія розпочалася ще в 2004 році, коли на веб-сайті уряду України була представлена ініціатива Закарпатської обласної державної адміністрації щодо створення рекреаційного центру "Боржавські полонини" в межах Воловецького та Міжгірського районів.

Під проєкт вартістю у 25 мільйонів доларів віддавали, на хвилиночку, 300 га закарпатської землі.

В 2007 році на інвестиційному конкурсі перемагає компанія "Проффіт менеджмент" Андрія Банцера. Крім цієї фірми він також був причетний до "Проффіт консалтинг груп". А вже через цю фірму можна було вийти на ТОВ "Грінфільд альянс", яку заснували Сергій Шут і Олександр Матковський. Близькі до Владислава Каськіва. І власне останній (ще в образі молодого політика помаранчевої доби) тоді їздив на Пилипець вмовляти людей продавати землю.

Десь після Революції гідності вийшла хороша стаття з переліком усіх людей, на яких виводились землі.

Проте найбільший процес освоєння Пилипця розпочався у 2010 році. І це стосувалося не лише територій, а й фінансів.

У грудні 2010 Каськів (кажуть, не без сприяння Сергія Льовочкіна) був призначений керівником Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами України. А восени 2011 Кабмін Азарова виділив на національні проєкти більш ніж пів мільярда гривень. На тлі крадіжок на три мільярди гривень на одному контракті Міноборони зараз це ніби звучить смішно, але тоді долар був по 8, а не по 41.

Перед зміною влади в 2014 році жоден з інвестиційних проєктів не був втілений у життя. Каськів залишився в пам'яті лише через гучний скандал, пов'язаний із лижним інструктором, який підписав фальшиву угоду на зведення LNG-терміналу, а також через незбудовану залізничну лінію до Борисполя.

Коли Каськіва викрили в афері, він тривалий час намагався виправдатися, звинувачуючи в усьому вплив Кремля.

Насправді, в той період Каськів на чолі Національного агентства був призначений за квотою Льовочкіна, який, як завжди, мав конфлікти з Борисом Колесніковим. Тож, якщо й існувала якась підтримка, то вона походила не з Кремля, а з однієї з груп, що діяли в оточенні Януковича.

Після Революції гідності почалися активні розслідування афер Каськіва з боку МВС, ГПУ та НАБУ, які прагнули вийти на слід колишніх високопосадовців, зокрема Юрія Бойка. Однак виявилося, що у схемах простежуються лише зв'язки родичів і друзів керівника Держінвестпроєкту, а також фінансові потоки, що проходять через офшори та банк нардепа і бізнес-партнера Дмитра Фірташа, Івана Фурсіна.

Каськів в той період покинув країну і деякий час перебував у Панамі, але був екстрадований за доволі курйозним звинуваченням, пов'язаним із розміщенням білбордів. Заставу за нього вніс батько його давнього приятеля Івана Суслова, а сам Каськів вирушив жити в Австрію без зайвих переживань.

Зображення: Макс Левін, Лівий берег.

1 серпня 2018 року Національне антикорупційне бюро України оголосило про завершення розслідування стосовно восьми осіб, які були залучені до незаконного привласнення бюджетних коштів у рамках проектів "Олімпійська надія-2022" та "Якісна вода" в "Держінвестпроєкті".

Підозри впали на давнього товариша Владислава Каськіва, а також на двох його братів.

Проте сам керівник Держагентства.

До речі, у той час виникло безліч запитань, чому звернення щодо Панами було оформлено саме в такому вигляді. Це фактично дозволило Каськіву уникнути негативних наслідків.

А риторика тих, хто вів справу, тоді мала дуже "цікавий" вигляд. Мовляв, не він вів розрахунки через банк і не він підписував документи. Слідчі розраховували вхопити його через двох братів, але не дуже успішно.

Як отримати бюджетні кошти для придбання земельної ділянки та гелікоптера.

Сама схема корупційних діянь, яку спочатку вивчали слідчі Міністерства внутрішніх справ, а згодом і детективи Національного антикорупційного бюро, описана з надзвичайною деталізацією.

Основні персонажі матеріалів НАБУ:

колишній заступник голови "Держінвестпроєкту", а також радник директора ДП "Державна інвестиційна компанія" Сергій Шут;

— екс-співробітник "Держінвестпроєкту" Вадим Бей.

Екс-директор Державної інвестиційної компанії Юрій Лутак.

— три керівники приватних компаній, які мають ознаки фіктивності: Андрій Стельмах, Руслан Усов та Андрій Банцер.

двоюрідний брат колишнього керівника "Держінвестпроєкту" Олександра Матковського.

-- колишній водій, помічник ексголови "Держінвестпроєкту" Сергій Моісеєнко.

З аналізу судових реєстрів, пов'язаних із розслідуванням цієї справи, стає очевидним, що замість залучення інвесторів для реалізації проектів "Якісна вода" та "Олімпійська надія-2022", представники влади створили власну мережу, через яку виводили бюджетні кошти на свої підприємства.

Отже, у Каськіва в агентстві працював заступник на ім’я Сергій Шут, на якого він раніше оформлював усі свої активи протягом життя.

Там же працював заступник генерального директора, пізніше гендиректор ДП "Державна інвестиційна компанія" Юрій Лутак та начальник відділу кредитування та інвестицій ДП "ДІК" Андрій Леміш.

Улітку 2012 року було створено ТОВ "Боржава резорт" та ТОВ "Будівельна компанія "Комбуд" в рамках конкурсу.

На пост директора ТОВ "Боржава резорт" було обрано Сергія Лідова, який раніше працював водієм Шута. Також у складі учасників товариства виявилися сестра Шута, Оксана Семикіна, та двоюрідний брат Каськіва, Олександр Матковський.

Згодом до складу компанії приєдналося ТОВ "Боржава бальнеріо", яке було зареєстровано на ім'я Матковського та його двоюрідного брата Олексія Дядика, який також є родичем Шута. Директором цієї фірми стала троюрідна сестра Шута, Віра Руль.

У процесі розслідування детективи НАБУ з'ясували, що реєстраційні документи та печатка зазначеного товариства знаходилися у Шута та його рідного брата Олександра Каськіва.

Управляв рахунками "Боржава резорт" в київській філії АТ "Місто банк", що належить нардепу з групи Фірташа Івану Фурсіну, Олександр Матковський -- двоюрідний брат Каськіва.

У липні 2012 року була заснована компанія ТОВ "Будівельна компанія "Комбуд", зареєстрована на ім'я водія Руслана Усова. Саме ці підприємства отримали фінансування на проект "Олімпійська надія". Згодом керівництво Держінвестпроєкту виявило, що у них є компанії-прокладки, які були залучені до іншого проекту під назвою "Якісна вода". ТОВ "Верітас Ін" очолив зять начальника відділу кредитування Леміша Падалка, а ТОВ "Приазовспецкомплект" управляв знайомий Матковського Андрій Стельмах.

Заснувавши або очоливши компанії в Україні, Каськів разом зі своїм братом, двоюрідним братом, а також Шутом і невідомими особами організовують підприємства-нерезиденти в офшорних зонах.

Septemero Holdings Limited (Cyprus), Korsk Enterprises Limited (Cyprus), Yonkers Marketing Limited (Cyprus), Monstarol Holding LTD (Cyprus), Talemba Holdings Limited (Cyprus), Adoramus Investment Limited (Seychelles), Glenshaw Limited (Cyprus), Klikate Limited (Cyprus), Velma Operations Limited (Belize), Wetherby International (Seychelles), and Lambscroft Ventures Limited (Cyprus).

Для реалізації схеми не залучали зайвих осіб: наприклад, розрахункові рахунки компаній Korsk Enterprises Limited (Республіка Кіпр), Yonkers Marketing Limited (Республіка Кіпр), Talemba Holdings Limited (Республіка Кіпр) та Adoramus Investment Limited (Республіка Сейшельські острови) були відкриті водієм Шута – Усовим і водієм Каськіва – Моісеєнком.

Надалі "Боржава резорт" та "Комбуд" формують вигляд активної господарської діяльності. Згідно з умовами, "Комбуд" нібито бере на себе зобов'язання щодо проектування та зведення готельно-курортного комплексу з гірськолижною інфраструктурою, загальна площа якого становитиме 234 475 квадратних метрів. У свою чергу, ТОВ "Боржава резорт" зобов'язується виплатити за ці роботи 376,6 мільйона гривень.

31 жовтня 2012 за ініціативою Каськіва на Кабміні скасовують постанову про порядок проведення конкурсу, що дозволяє Держінвестпроєкту маніпулювати переможцями (ви не помилились, так вже раз робили, за 7 років до цього). І вже за два тижні в рамках проєкту "Якісна вода" ТОВ "Боржава резорт" отримує 135 000 000 гривень, а ТОВ "Верітас Ін" -- 65 700 000 гривень.

У грудні 2012 ще одним переможцем конкурсу по "Якісній воді" стала фірма -- ТОВ "ТД "Борисфен", яку ділки з Держінвестпроєкту знову оформили на Стельмаха і видали на неї спершу 65,7 млн гривень, а потім ще 29. У січні 2013 Шут, Леміш, Стельмах, Бей шляхом маніпуляцій зі зборами та підписаними документами переводять "Борисфен" у 100 % власність Klikate Limited (Республіка Кіпр).

Після цього близько 40 мільйонів гривень, отриманих компанією "Боржава резорт" (ТОВ), конвертуються в 5 мільйонів доларів. Ці кошти використовуються для придбання корпоративних прав компанії "Проффіт консалтинг груп" через кіпрську Septemero Holdings Limited.

Ця фірма тут вже згадувалась і була створена Каськівим і друзями ще в 2006 році. Одноосібним власником частки у статутному капіталі ТОВ "Проффіт консалтинг груп" було ТОВ "Грінфільд альянс" в особі директора Матковського та сестри Шута Семикіної, на яких так само оформлена і "Боржава резорт", яка отримала бюджетні кошти.

Інша частина коштів, отриманих як позика у ДП "Державна інвестиційна компанія", ТОВ "Боржава Резорт" переказана на рахунок компанії "Talemba Holdings Limited", відкритий у "Trasta komercbanka", Miesnieky iela 9, Riga LV1050, Latvija, Riga", а саме:

22.04.2013 р. в сумі 8,96 млн доларів США згідно з договором купівлі-продажу часток у статутних капіталах від 28.03.2013 р. ТОВ "Соломія" та ТОВ "Воловецький завод продтоварів";

9 жовтня 2013 року було укладено угоду купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Карпатія Холдинг" на суму 2,35 мільйона доларів США, відповідно до договору від 27 вересня 2013 року.

30 січня 2014 року, відповідно до угоди про купівлю частини статутного капіталу, укладеної 23 січня 2014 року, було здійснено транзакцію на суму 3,2 мільйона доларів США з ТОВ "Фортуна Затишок".

ТОВ "Соломія" та ТОВ "Воловецький завод продтоварів" були куплені за 2 дні найнятим для цієї схеми чоловіком на прізвище Внуков.

"Карпатія холдинг" та ""Фортуна Затишок" через кількох підставних оформлені на водія Шута Усова. Після того були скуплені 444 земельні ділянки в Закарпатській області.

Оформлення земельних ділянок було здійснено на наступні компанії: ТОВ "Карпати Тур Груп" (ЄДРПОУ 33763180); ТОВ "Боржава СКІ" (ЄДРПОУ 33328793); ТОВ "Боржава Бальнеріо" (ЄДРПОУ 35745412); ТОВ "Боржава Резорт" (ЄДРПОУ 35104676); ТОВ "Профіт Консалтинг Груп" (ЄДРПОУ 34527841); ТОВ "Соломія" (ЄДРПОУ 32741187); ТОВ "Воловецький завод продтоварів" (ЄДРПОУ 00377868); ТОВ "Карпатія Холдинг" (ЄДРПОУ 38863606); ТОВ "Фортуна затишок" (ЄДРПОУ 38963105); ТОВ "Боржава Резорт Холдінг" (ЄДРПОУ 38865708); ТОВ "Боржава Девелопмент" (ЄДРПОУ 38910231); ТОВ "Думка" (ЄДРПОУ 32610424); ТОВ "Боржава Інвест" (ЄДРПОУ 38928102); ТОВ "Боржава Ленд" (ЄДРПОУ 38939512); ТОВ "Таурус Проперті" (ЄДРПОУ 38970070); ТОВ "Таурус Естейт" (ЄДРПОУ 38956632); ТОВ "Таурус Інвест" (ЄДРПОУ 38962929); ТОВ "Таурус Ленд" (ЄДРПОУ 38969992).

Як можна помітити з наведених дат, фінанси активно використовувалися навіть під час найгарячіших моментів Майдану. Аналогічна ситуація мала місце і з ініціативою "Якісна вода".

Увесь цей час -- з 2013 до 2016 -- "Боржава Резорт", ТД "Борисфен", ТОВ "Боржава Резорт Холдинг", ТОВ "Боржава Ленд", ТОВ "Боржава Девелопмент", ТОВ "Боржава СКІ", ТОВ "Грінфілд Альянс", ТОВ "Проффіт Консалтинг Груп", ТОВ "Таурус Проперті", ТОВ "Таурус Ленд", ТОВ "Таурус Інвест", ТОВ "Таурус Естейт", ТОВ "Свалява ленд", ТОВ "Думка", ТОВ "Фортуна затишок", ТОВ "Карпатія Холдинг", ТОВ "Карпатія Тур", ТОВ "Проєкт Фортуна" для ведення своєї господарської діяльності використовували один номер телефону оператора ТОВ "Інтернаціональні Телекомунікації".

Важливим моментом є згадка про ще одну витрату: 21 та 30 серпня 2013 року Олександр Каськів, брат Владислава Каськіва, через компанію Archer Trading and Services Limited (Британські Віргінські острови) здійснює покупку на суму 320 000 доларів США та 17 902 доларів США. Від імені "Glenshaw Limited" (Республіка Кіпр) він набуває вертоліт "Robinson R44" і літак "VIPER SD-4" (реєстраційний номер UR-PORA). Згідно з матеріалами справи, ці транспортні засоби пізніше використовувалися Каськівим В.В. в приватних цілях на території України.

За часів Януковича здавалося, що Каськіву в його справах допомагає підтримка групи Льовочкіна-Бойка-Фірташа. У період президентства Порошенка важливу роль у цій ситуації могла відігравати ілюзія адміністрації президента, яка вважала, що їхнім основним суперником на виборах буде Юрій Бойко.

Ці плани не справдились. Але як виявилось далі, при Зеленському Каськіва і компанію з Боржави теж ніхто не зігнав.

Навпаки, восени 2020 року він був обраний до обласної ради Закарпаття від політичної сили "Опозиційна платформа - За життя", незважаючи на те, що його справа все ще перебувала на розгляді в суді.

«Олімпійці» з австрійської резервної школи Льовочкіної

З липня 2020 року команда президента Зеленського, під керівництвом Андрія Єрмака, відновлює дискусії щодо реалізації проекту високогірного спортивно-туристичного кластера "Боржава". Це обговорення виникає в контексті нової амбітної ініціативи, яка пов'язана з можливими планами щодо проведення зимової Олімпіади.

Основним гостем, який представив програму, став австрійський експерт Гернот Ляйтнер.

На той момент Ляйтнер був власником словацької компанії Carpathian Mountain Resort, s.r.o, якій в Україні належать такі підприємства, як ТОВ "Боржава Есет", ТОВ "Боржава Резорт Холдінг", ТОВ "Таурус Естейт", ТОВ "Боржава Скі", ТОВ "Скай Ленд", ТОВ "Боржава Девелопмент", ТОВ "Боржава Ленд", ТОВ "Боржава Інвест", ТОВ "Думка", ТОВ "Таурус Інвест", ТОВ "Таурус Ленд" та ТОВ "Таурус Проперті".

Згодом журналісти OCCRP (Міжнародного центру досліджень корупції та організованої злочинності) змогли ознайомитися з перепискою Владислава Каськіва, колишнього голови Держінвестпроєкту, а також з листуванням його особистих помічників та довірених осіб депутатів від ОПЗЖ Сергія та Юлії Льовочкіних.

Електронні повідомлення, що охоплюють період з 2014 по 2016 роки, вказували на те, що Юлія Льовочкіна мала відношення до адміністрування рахунків австрійської фірми Teleferic Holdings GMBH, яка була зареєстрована на громадянина Австрії Гернота Лейтнера.

Ірина Кух, колишня співробітниця Держінвестпроєкту за часів керівництва Каськіва, управляла 12 компаніями Ляйтера.

На кінець 2021 року ці 12 компаній володіли 450 гектарами землі в Закарпатті, на яких вони мали намір звести гірськолижний курорт "Боржава".

Тобто з нами знову Каськів, тільки під словацько-австрійською маскою. Плюс в гру залучають родичів його дружини.

У 2023 році журналісти знову виявили, що колишній тесть Олега Татарова, заступника керівника Офісу президента, Олександр Павлушин, у травні 2022 року оформив фізичну особу-підприємця на Закарпатті за тією ж адресою, що й благодійний фонд Ляйтера.

У 2024 році журналісти Hromadske під час розслідування виявили, що Владислав Каськів, депутат Закарпатської обласної ради від партії ОПЗЖ, намагається "забрати" земельні ділянки у місцевих бізнесменів у селі Пилипець, щоб розпочати будівництво гірськолижного курорту.

Зокрема, про тиск повідомив власник готелю "Берлога" Іван Боричко. Також раніше журналісти зафіксували, що територію, де планують побудувати курорт, відвідував народний депутат від "Слуги народу" Давид Арахамія.

"Я не займаюся управлінням репутацією", -- зазначив тоді лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, коментуючи свою спільну поїздку з діючим депутатом Закарпатської облради від забороненої партії ОПЗЖ Владиславом Каськівим до села Пилипець, що розташоване на Закарпатті.

Каськів та Арахамія також фігурували разом в матеріалах Михайла Ткача про посиденьки можновладців в київських ресторанах.

Курорт і нові власники

Влітку команда Бігусів презентувала нове розслідування, яке висвітлює регулярні поїздки Каськіва до Києва для зустрічей з народними депутатами Сергієм Льовочкіним та Ігорем Палицею.

У цьому контексті останній підтвердив представникам ЗМІ, що вони розглядали проект курорту в селі Пилипець.

"Каськів ділився інформацією про курорт Боржава та їхні плани, запрошуючи мене на консультацію. Я відповів, що це не викликає в мене інтересу," -- зазначив Палиця.

Крім того, на зустрічах в інші дні журналісти помітили експрезидента Київміськбуду Ігоря Кушніра. Він теж підтвердив, що тема розмови не стосувалася курорту Боржава. Там же був помічений бізнесмен-забудовник Валерій Кодецький.

Кодецький спільно з Ренатою Гусейновою, яка є цивільною партнеркою Каськіва, та Андрієм Вінграновським, чоловіком сестри народного депутата Льовочкіна Юлії, заснували компанію під назвою ТОВ "Боржава центр".

Окрім цього, оточення Каськіва займається освоєнням земель у Пилипці та її околицях. Зокрема, батько Гусейнової та австрійський інвестор Гернот Ляйтнер, який має зв'язки з Каськівим, отримали право на земельний сервітут площею 25 гектарів у Пилипці для встановлення гірськолижних підйомників, -- повідомляє Bihus.Info.

Тим часом, Закарпатська ОДА подала до Кабміну проєкт про зміну цільового призначення деяких лісових ділянок під рекреацію. Це потенційно й дасть змогу забудовувати вищевказані землі.

Також журналісти зауважили, що паралельно Закарпатська облрада"всупереч своїм повноваженням" змінила межі лісового заказника Темнатик -- приблизно 240 гектарів лісу.

"Ми отримали всі необхідні документи та копії картографічних матеріалів. У цьому рішенні зазначено: 'З'ясувалося, що заказник має бути розташований не з одного боку хребта, а з іншого'. Коли ми наклали це на карту, ми виявили, що, як не дивно, з території заказника були виключені саме ті ділянки, які перешкоджають будівництву планованого курорту," — повідомив аналітик громадської організації Українська природоохоронна група Петро Тєстов.

Усі вищевказані землі практично по контуру обходять 460 гектарів, які фірми, записані на оточення Каськіва, за часів президентства Януковича скупили за виведені з Держінвестпроєкту гроші.

"Після ухвали суду ці земельні ділянки перейшли під управління АРМА, яка вже шість разів намагалася продати їх на аукціонах. Проте потенційних покупців не знайшлося. Виходячи з цього, журналісти Bihus.Info висловили припущення, що проект курорту, пов'язаний із Каськівим та його командою, може розширитися до 800 гектарів."

І ось тепер Львочкін нарешті офіційно вступив у цю гру.

8 січня 2026 року Агентство розшуку та менеджменту активів (АРМА) продало 460 га землі на полонині Боржава (Закарпатська область) за 89,5 млн грн.

Цю інформацію підтверджують результати аукціонів, зазначає Економічна правда.

Зазначені землі було розділено на три лоти, за якими одночасно провели три аукціони.

Оскільки аукціони проходили за принципом "голландського аукціону" (де стартова ціна поступово знижується, поки не з'явиться перший покупець), а в кожному з них участь брав лише один претендент, продажі фактично здійснювались за найнижчими можливими цінами.

Таким чином, Андрій Вінграновський став власником земельної ділянки площею 26,7366 га, заплативши 5,4 млн грн, тоді як стартова ціна становила 10,4 млн грн. Крім того, він також придбав 199,1488 га, витративши 39,1 млн грн при початковій ціні 75,2 млн грн. Що стосується Власюка Ігоря, він купив ділянку площею 234,77 га за 45 млн грн, хоча стартова ціна становила 88,2 млн грн.

Вінграновський володіє компанією ТОВ "Омбрі Інвестмент", яка є частиною "корпоративної групи сім'ї Льовочкіних". Крім того, він є чоловіком Юлії Льовочкіної.

Власюк є ініціатором створення ТОВ "Боржава Есет", а кінцевим бенефіціаром цього підприємства виступає Вінграновський.

Тобто, вилучені в справі Каськіва землі, скуплені за вкрадені в держави гроші, знову повернулись тим же людям. З єдиною різницею, Львочкін там більше не тінь, а повноцінний сімейний учасник. Він тепер навіть доброчесний власник того, що колись було вкражено в держави і оплачено державними грошима.

І знову українська влада ухвалила рішення про дозволення цієї угоди.

До речі, інші фігуранти справи вийшли за угодою зі слідством.