Журналістка Мудра здобула перемогу в суді над анонімними каналами після того, як...

Суд задовольнив заяву журналістки Олени Мудрої про встановлення факту недостовірності інформації, поширеної проти неї на анонімних онлайн-майданчиках. Кампанія дискредитації розпочалася після розслідувань медійниці про будівництво ВЕС у Карпатах

Цю інформацію оприлюднила громадська організація "Платформа захисту прав людини".

Олена Мудра опинилася під прицілом через свою професійну діяльність. Вона регулярно досліджує питання забудови високогір'я Карпат, зокрема, полонини Руна, а також проблеми, пов’язані з будівництвом вітрових електростанцій і вирубкою охоронюваних лісів для реалізації цих проектів. З підприємством, яке займається облаштуванням фундаментів для вітряків, асоціюють колишнього народного депутата Максима Єфімова.

Після публікації розслідувань на кількох медійних сайтах з'явилися матеріали, у яких Олену Мудру звинувачували в нібито роботі на Росію, навчанні в центрі ФСБ та отриманні фінансування із сумнівних джерел.

Оскільки ці матеріали були опубліковані на анонімних ресурсах, медіа-юристи "Платформи прав людини" вирішили захищати свої інтереси, встановлюючи юридичний факт недостовірності опублікованої інформації. Справу вів адвокат Юрій Мельник, а також до команди приєдналися адвокатки Ольга Вдовенко і Людмила Опришко. В результаті, Виноградівський суд Закарпатської області підтримав позицію журналістки.

"Наразі мені, насправді, стало простіше усвідомлювати, що в цій справі ми досягли логічного фіналу. Водночас, ще одна подібна справа перебуває на розгляді в суді," – підкреслила Олена Мудра.

Юридичний прецедент для представників медіа

Адвокат Юрій Мельник раніше зазначав, що журналістка вирішила скористатися механізмом окремого провадження, оскільки дискредитуючі матеріали поширювались на анонімних сайтах, встановити власників яких неможливо. У зв'язку з цим, подача звичайного позову до конкретної особи виявилась досить складною.

Онлайн-атаки відбуваються безперервно. "Боротьба із залякуванням та цькуванням у соціальних мережах є надзвичайно складною справою", -- підкреслює Мельник. "Цей метод захисту є одним із небагатьох, доступних на сьогоднішній день. Його використання є важливим, оскільки надає хоча б певну можливість у правовій та комунікаційній сферах захистити журналіста. Це свого роду реакція на дії хейтерів та тих, хто брав участь у цій атаці або підтримував її".

Довідково. Будівництво вітроелектростанцій на закарпатському високогір'ї триває вже кілька років і супроводжується систематичними порушеннями природоохоронного законодавства. Компанія "УК "Вітряні парки України"", релокована з Краматорська до Перечина, планує зводити ВЕС щонайменше на десяти локаціях у Закарпатті -- понад 330 вітряків загальною потужністю більше 1,73 гігавата.

На полонині Руна компанія розпочала будівництво навесні 2025 року без оцінки впливу на довкілля. Для прокладання доріг під вітряки вирубали старовікові ліси і праліси, знищили місця зростання червонокнижних видів. Державна інспекція архітектури та містобудування пізніше визнала, що порушила законодавство, видавши дозвільні документи. У лютому 2026 року Мінекономіки попри критику надало позитивний висновок щодо будівництва ВЕС на Руні, мотивуючи енергетичною необхідністю. Проте екоактивісти зафіксували, що на полонині вирубують 40 гектарів лісу -- всупереч заявам міністра. Для підключення ВЕС "Закарпаттяобленерго" також замовило рубки лісу під лінії електропередач.