Збирайтеся, хлопці, до роботи: інвестуємо в розподілену генерацію!

Як у Вінниці змогли заохотити підприємців до встановлення сонячних електростанцій

Четверта зима повномасштабної агресії Росії проти України стала темним випробуванням для українців, як у буквальному, так і в переносному сенсі. Ситуація вже виходила за межі звичних погодинних відключень електроенергії — мова йшла про багатоденні блекаути, викликані ударами російських військ по енергетичній інфраструктурі. Навіть генератори на атомних електростанціях та імпорт електроенергії з Європи не змогли компенсувати втрати, адже ворог вражав не лише електростанції, а й мережі розподілу. У результаті знову постало питання розвитку дистрибуційної енергетики, яка передбачає споживання електрики безпосередньо в місцях її виробництва або поблизу них. Це дозволяє підвищити стійкість регіонів до атак супротивника.

Кожен регіон і громада має свої унікальні фактори, які визначають, який тип розподіленої енергетики буде розвиватися в даній місцевості. У Вінниці почали працювати над цією проблемою у 2022 році, після перших випадків блекаутів. Було вирішено, що оптимальним рішенням для міста стане використання сонячної енергії. Вже сьогодні, під час пікових періодів виробництва, сонячні електростанції забезпечують 12% від загальних енергетичних потреб Вінниці.

Заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний розповів кореспондентові Укрінформу, як вдалося реалізувати цю модель, а також чому вона привернула увагу інших обласних центрів.

СТАВКА - НА СОНЯЧНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

При обговоренні розподіленої енергетики важливо враховувати не лише її географічну розосередженість, а й застосування відновлювальних джерел енергії, таких як сонячна енергія, водні ресурси, вітрові потоки та геотермальна енергія. До цієї категорії також входять когенераційні системи, що працюють на газі і забезпечують одночасне виробництво теплової та електричної енергії.

- Ми переконані, що розподілена генерація є оптимальним варіантом, і Вінниця розпочала цю ініціативу ще в 2022 році. Перший удар по нашій енергетичній інфраструктурі стався 10 жовтня, коли ми пережили перший блекаут, і це стало для нас важливим моментом, - зазначає Андрій Очеретний.

Розповідає, що зиму 2022-2023 років місто пережило, використовуючи резервне живлення: бензинові та дизельні генератори, з якими допомогли міста-побратими та партнери, зокрема, німецькі Карлсруе та Мюнстер. А щоб виробити сталі рішення з енергетичної стійкості, міськрада працювала пів року, причому спільно з бізнесом, який став драйвером цього процесу.

У Вінниці вирішили зосередитися на розвитку сонячної енергетики, оскільки встановлення вітрових турбін у міських межах є неприйнятним, а на сусідніх територіях домінують сільськогосподарські угіддя. Крім того, ці землі знаходяться неподалік від аеропорту, який міська адміністрація планує перетворити на міжнародний логістичний хаб.

Рішення "запрягти" сонце прийнято, і ми обрали формат сонячних електростанцій (СЕС), які розміщуються на дахах, насамперед, підприємств. Тепер потрібно знайти мотиваційні механізми, що заохотять бізнес до активної участі в цьому процесі.

До квітня 2023 року ми розробили програму підтримки бізнесу для встановлення сонячних панелей, яку затвердили депутати міської ради. Ми впевнені, що це надзвичайно ефективна ініціатива, оскільки вже 143 підприємства в нашій громаді впровадили сонячні електростанції. Більшість з них - юридичні особи, але є і приватні підприємці. Вони використовують вироблену електроенергію безпосередньо на своїх об'єктах, не підключаючись до загальної мережі. Це означає, що навіть у випадку атаки ворога за допомогою ракет чи безпілотників, пошкодження однієї сонячної станції не вплине на всю систему. А для супротивника знищення окремої сонячної електростанції - це дуже витратна задача, - зазначає Андрій Михайлович.

Утім, улітку минулого року 1 МВт потужності сонячної генерації в місті росіяни таки знищили - разом із підприємством, яке вони атакували БПЛА. Втрата була відчутною, але усе ж локальною.

Щодо програми підтримки підприємств, що реалізують проекти з встановлення сонячних чи інших "зелених" електростанцій, вона передбачає фінансові компенсації з міського бюджету за частину витрат на обладнання.

Суттєво, що прив'язка в даному випадку здійснюється до сплати податків заявником у бюджет громади. Якщо протягом попереднього року не було заборгованостей, у наступному ми готові надати компенсацію. Однак її розмір не може перевищувати 30% від сплачених податків підприємством за попередній період. Максимальна сума компенсації складає до одного мільйона гривень. Окрім того, нещодавно було введено нововведення: бізнеси, які встановлюють системи для збереження енергії (УЗЕ), включаючи сонячні панелі та акумулятори, можуть отримати компенсацію до 2 мільйонів гривень, - зазначив заступник міського голови.

Цієї зими використання сонячних електростанцій у комбінації з акумуляторами продемонструвало свою ефективність у тих випадках, коли власники оперативно очищали панелі від снігу та льоду. Навіть у похмурі дні система продовжувала виробляти електроенергію, і, незважаючи на відсутність мережевої напруги, підприємства мали змогу споживати електрику. Під час тривалих 20-годинних відключень акумулятори забезпечували енергію вночі, коли сонячні панелі не працювали, "заряджаючи" електроенергію з мережі, що дозволяло підприємствам функціонувати ще кілька годин.

ІНВЕСТИЦІЇ В "СОНЯЧНЕ" - 500 МІЛЬЙОНІВ

За інформацією представника влади, на сьогодні вінницькі підприємства реалізували проекти з встановлення сонячних електростанцій загальною потужністю приблизно 24 МВт, вклали в розвиток розподіленої енергетики 500 мільйонів гривень.

Вартість встановлення сонячних електростанцій (СЕС) для кожного підприємства формуються в залежності від різних факторів. Орієнтовно, ціна складає близько 20 тисяч гривень за кіловат потужності. На початок березня в рамках нашої муніципальної програми ми вже виплатили 23,75 мільйона гривень підприємствам, які подали заявки на отримання компенсацій. Це фінансування охоплює встановлені сонячні електростанції загальною потужністю 5,5 МВт, і вже 47 бізнесів скористалися цією підтримкою.

Що це означає? Очеретний роз'яснює: середня тривалість окупності для підприємств з потужністю близько 100 кВт складає приблизно три до трьох з половиною років. У випадку, якщо вони отримують фінансову підтримку з міського бюджету, цей термін може скоротитися до двох з половиною років.

Дозвольте повторити: бізнес інвестував 500 мільйонів гривень у "сонце", тоді як з міського бюджету було виділено лише 23,4 мільйона на компенсацію. Чи усвідомлюєте ви, який вражаючий коефіцієнт ефективності виходить від такої інвестиції з коштів громади? Один до 21! – підкреслює чиновник.

До того ж, окрім енергетичної стійкості, йдеться ще й про робочі місця, нові і сталі.

– Ми пов'язуємо це з місцевими податками. Зокрема, податком на доходи фізичних осіб, адже це знаковий податок для нашої громади, – зазначає Очеретний.

ЯК БІЗНЕС-СЕСІЇ ВЗАЄМОДІЮТЬ З ГРОМАДОЮ

Заступник міського голови зазначає, що під час максимальних навантажень Вінниця потребує близько 200 мегават енергії. Сонячні електростанції, розташовані в місті, покривають приблизно 12% від загального споживання. Варто відзначити, що СЕС, які були встановлені підприємствами, також позитивно впливають на добробут мешканців.

- Під час дефіциту електроенергії місту встановлюють ліміти й подається лише частина від потреби. Коли підприємства з альтернативними джерелами енергії переходять в автономний режим, їхнє споживання не враховується і населенню надходить трохи більше світла - умовно на одну-дві години. У сонячний період, коли генерація на СЕС велика, відключень узагалі немає. Хоча ще не відновлені всі розподільчі мережі, пошкоджені обстрілами в лютому, - резюмує Андрій Михайлович.

Крім того, зазначає, що поряд із непрямим впливом існує також безпосередня енергетична співпраця між підприємствами, органами влади та місцевими мешканцями.

Прикладом успішної співпраці є випадок, коли три "хрущівки" вирішили об'єднати зусилля з IT-парком М9. Підприємці висловили бажання забезпечити свої потреби в електроенергії, використовуючи відновлювальні джерела. Яку підтримку вони сподівалися отримати від нас? Вони просили, щоб ми провели бесіди з мешканцями про можливість встановлення сонячних панелей на дахах їхніх будинків. Йшлося про три п'ятиповерхові будинки, збудовані в 1960-1970-х роках, які потребували ремонту дахів. Ремонт мав здійснюватися за спільним фінансуванням мешканців та міського бюджету. Проте компанія власним коштом відремонтувала дахи, встановила сонячні панелі на них та зобов'язалася підтримувати їх у належному стані протягом наступних 10 років. Таким чином, виграли як бізнес, який отримав електричну енергію, так і мешканці. У 2026 році плануємо розширити цю ініціативу, - зазначив він.

У Вінниці сонячні електростанції встановлюють не лише на підприємствах, а й на дахах комунальних установ. На сьогодні в місті вже функціонують СЕС в шести медичних закладах, які в загальному забезпечують 650 кВт "сонячної" енергії, що дозволяє покривати до 20% потреб лікарень. Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" використовує свої "зелені" 130 кВт для власних потреб. Крім того, дві юнацько-спортивні школи також обладнані сонячними електростанціями.

Ми вважаємо, що лікарні повинні бути здатні максимально використовувати альтернативні джерела енергії, а в майбутньому цю можливість слід надати і дитячим садкам. Щодо шкіл, то їхнє впровадження сонячних електростанцій не є таким ефективним, оскільки влітку вони не функціонують, - зазначає Очеретний.

ТЕПЛО В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД - ЗА РАХУНОК КОГЕНЕРАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Взимку, коли місто переживало блекаути, мешканці Вінниці виявили ще одну вигоду від розподіленої енергетики. На відміну від багатьох інших міст, жителі вінницьких багатоповерхівок, де тепло надходить централізовано, не страждали від холоду. Це стосується 1225 будинків, що становить майже половину житлового фонду міста. Завдяки впровадженню когенераційних установок, які КП "Вінницяміськтеплоенерго" отримало на грантовій основі, зокрема, від USAID, ця ситуація стала можливою під час повномасштабного вторгнення.

У реалізації проекту були використані бюджетні кошти міста для забезпечення обв'язки та кабельних ліній, в той час як необхідне обладнання було оперативно отримано завдяки співпраці з американськими партнерами. Це дозволило створити так звані енергетичні острови. У випадку відключення електроенергії, когенераційні установки забезпечують живлення для котелень, що дає змогу централізовано постачати тепло до домівок вінничан. Наразі в нашій теплопостачальній компанії вже працює 5,3 МВт когенерації на благо громади. Крім того, у 2026 році планується встановлення ще чотирьох установок потужністю по 2,5 МВт, що в сумі складе 10 МВт. Це забезпечить більшу стабільність в роботі системи та можливість часткової передачі електроенергії підприємствам, які також потребують цього ресурсу, - підкреслив заступник міського голови.

"Сонячна енергія" міста

Очеретний стверджує, що розподілена енергетика є актуальним викликом сучасності, і запровадження альтернативних електростанцій стало б менш нагальним питанням, якби не існували проблеми безпеки. Він підкреслює, що такі рішення слід реалізувати в великих і середніх містах, зокрема в обласних центрах. Що стосується Вінниці, то в цьому місті є всі шанси принаймні подвоїти потужності сонячних електростанцій.

- Альтернативна енергетика, яка орієнтується на відновлювані джерела енергії, - це правильний вибір щонайменше на найближчі 20-25 років. Якщо окупність СЕС для бізнесу становить 3-3,5 роки, то її подальше використання - це вже буде прибуток, який можна спрямувати на розвиток підприємства. Думаю, що тільки у Вінниці йдеться про сотні спроможних підприємств, які ще не встановлювали собі сонячні станції або когенераційні установки, тому що раніше отримували електричну енергію за нижчими цінами, ніж бізнес загалом. Але блекаути й необхідність передоплати, яка цього року виникла під час імпорту електроенергії для підприємств, спонукають до диверсифікації ризиків. Тому вважаю, що цього року бізнес теж буде максимально ставити "сонце". Загалом, місто має потенціал на подвоєння або навіть потроєння досягнутих показників (23,75 МВт, - ред.). Причому для розміщення СЕС максимально використовуватимуться дахи або фасади будівель, - упевнений посадовець.

Проте, він зазначає, що тим, хто бажає взяти участь, слід не зволікати, адже терміни виконання цих проектів значно подовжилися через величезний інтерес до сонячних і акумуляторних станцій, а також когенераційних систем.

Якщо у 2024 році очікування на постачання когенераційного обладнання становило 3-6 місяців, то сьогодні цей термін збільшився до 12 місяців. Це означає, що особа, яка уклала контракт у жовтні 2025 року, зможе отримати обладнання лише до початку опалювального сезону 2026-2027 років, - підкреслив Андрій Михайлович.

Посадовець каже, що Вінниця першою в Україні доєдналася до Європейського зеленого курсу. Це сталося 31 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, і розвиток розподіленої та альтернативної енергетики у громаді планувався ще тоді. А під час повномасштабної війни наклалися ще й чинники енергетичної стійкості, безпекові та економічні складники. Так чи інакше, життя змусило вінничан розробити дієві механізми, які сьогодні вивчають команди зі Львова, Рівного та інших міст України.

Довідково. За підсумками засідання РНБО України ОВА спільно з міськими головами й урядом розробили плани стійкості регіонів та певних міст України. Вони затверджені рішенням РНБО та Указом Президента. В основу плану покладено ефективний досвід роботи на місцях, який реалізовувався в період 2024-2025 років у кожному регіоні.

У 2025 році обласні державні адміністрації сприяли розвитку та інтеграції нових енергетичних потужностей, що перевищують 1,5 ГВт. Це включає в себе розподілену генерацію, до якої входять нові вітрові електростанції, сонячні установки в приватних господарствах, промислові сонячні електростанції та когенераційні системи.

Лідерами за цим показником є Закарпатська, Львівська, Волинська та Івано-Франківська області, які у 2025 році та в січні-лютому 2026 року наростили власні потужності розподіленої генерації до рівня, який покриває власне споживання регіонів.