Війська Російської Федерації здійснили обстріл підстанцій, повітряних ліній, а також Бурштинської та Добротвірської теплоелектростанцій, повідомив Шмигаль.

7 лютого віцепрем'єр та міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що російські військові знову провели масштабну атаку на енергетичні інфраструктури України.

За словами автора, під удар потрапили підстанції та повітряні лінії напругою 750 кВ і 330 кВ, які є "костяком енергетичної інфраструктури України". Також постраждала генерація, зокрема Бурштинська ТЕС, що розташована в Івано-Франківській області, та Добротвірська ТЕС, яка знаходиться на Львівщині.

Персонал завершив розвантаження блоків атомної електростанції. На даний момент в Україні впроваджено 4,5-5 черг графіків аварійних відключень, а в східних та північних регіонах діють спеціальні графіки для аварійних відключень. Атака продовжується. Енергетики готові розпочати відновлювальні роботи, як тільки безпекова ситуація це дозволить, - зазначив Шмигаль у своєму телеграм-каналі.

Він зазначив, що було подано запит на екстрену допомогу з Польщі.

Раніше сьогодні про те, що Росія здійснює чергову масовану атаку на об'єкти енергосистеми України, і внаслідок завданих пошкоджень у більшості областей застосовані аварійні вимкнення електроенергії, повідомило "Укренерго".

За даними Повітряних сил ЗСУ і голів обласних військових адміністрацій, протягом ночі російські військові здійснили масовану атаку по Україні із застосуванням ракет і дронів. Під ударом, зокрема, опинилися: Київська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Вінницька, Хмельницька, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська області.

У Міністерстві закордонних справ України раніше повідомили, що вважають російські атаки на енергетичну інфраструктуру, які залишають українців без опалення під час суворих морозів, актами геноциду.

Російські збройні сили постійно здійснюють напади на українські міста та цивільні об'єкти, використовуючи різноманітні види озброєння, такі як ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, в усіх областях України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Напад на критично важливі інфраструктурні системи, які забезпечують населення електрикою, теплом, водою, зв'язком та медичними послугами, має на меті позбавити людей основних умов для життя. Це є яскравим прикладом злочинів, які Росія вчиняє проти українських громадян під час масштабної війни. Експерти в галузі права, дослідники теми геноцидів та правозахисники вважають, що такі дії можуть вважатися складовими геноциду, а саме:

Оголошення намірів щодо знищення українського народу: президент Росії та інші представники російської влади не раз стверджували, що українці, як етнічна група, "не мають існування", що це "штучно створений" народ. Вони також висловлювали думку, що тих, хто не поділяє цю точку зору, "слід знищити", а майбутнє України та її народу не має бути.

публічні заклики до ліквідації українського народу;

цілеспрямовані атаки на інфраструктуру життєзабезпечення громадян та медичних установ, що спрямовані на те, щоб позбавити людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичної підтримки та інших важливих умов для нормального існування;

переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;

винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;

запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;

депортація дітей без супроводу батьків до Росії з метою зміни їхньої самоідентифікації.

Вилучення та знищення українських книг з бібліотек, розграбування музеїв і цілеспрямоване викрадення артефактів, які свідчать про давню історію українського народу.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

На сьогоднішній день 149 країн, що є учасниками Конвенції, зобов'язані вживати заходів для запобігання актам геноциду та нести відповідальність за такі діяння як під час воєнних конфліктів, так і в мирний період.

Конвенція охарактеризовує геноцид як дії, що вживаються з метою повного або часткового знищення певної національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

Сигнали геноциду: вбивства представників певної групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; свідоме формування умов існування, спрямованих на знищення цієї групи; завадження народженню дітей та насильницьке передавання дітей з однієї групи до іншої; відкриті заклики до вчинення подібних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об'єкти енергетики та водозабезпечення.