Війна зумовила переміщення вітрових електростанцій у гірські райони: як інтереси колишніх регіоналів руйнують Карпати.

Конфлікт змусив енергетичні компанії відмовитися від реалізації вітрових проектів на півдні та сході, перенісши їх у Карпати. Однак розвиток вітрових установок у гірських районах супроводжується тиском на охоронців природи Карпат і викликає стурбованість екологів через потенційний вплив на місцеві екосистеми.

До повномасштабного вторгнення велика частина ринку вітроенергетики зосереджувалася на східних та південних територіях України, які зараз є зонами активних бойових дій, або тимчасово окуповані Росією. Водночас галузь продовжує зростати попри війну. Так, за даними зі звіту Української вітроенергетичної асоціації 2025-й став роком активного відновлення вітроенергетичних потужностей.

Згідно з інформацією УВЕА, результати анкетування, проведеного в 2025 році, показали, що в Україні було зведено 324,4 МВт нових вітрових електростанцій. Для порівняння, у 2023 році цей показник складав 146,3 МВт, а у 2024 році - всього 20 МВт.

У цьому контексті більшість девелоперів змістила свої зусилля у сфері будівництва вітрових електростанцій (ВЕС) на центральні та західні регіони України, зокрема не оминаючи Карпати. Яскравим прикладом забудови українських гір стало зведення ВЕС на полонині Руна, що викликало обурення з боку екоактивістів та стало причиною порушень під час облаштування фундаментів для вітряків.

Як змінився вітроенергетичний ринок з початку повномасштабного вторгнення

Як повідомив Еспресо президент Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков, наразі загальна потужність вітроелектростанцій в Україні становить 2,2 ГВт. Значна частина цієї потужності, а саме 1,3 ГВт, розташована на тимчасово окупованих територіях, переважно в Херсонській та Запорізькій областях.

"До 2014 року в Донецькій та Луганській областях 138 МВт вітрових електростанцій потрапили під окупацію. Що стосується кількості зруйнованих або пошкоджених вітротурбін, ми зафіксували лише 14. З них половина розташована на тимчасово окупованих територіях, а інша половина — на території, що контролюється", — повідомив Конечников.

зображення: штучний інтелект

Президент УВЕА відзначив, що під час війни фізичні втрати в секторі вітроенергетики становлять менше ніж один відсоток. Незважаючи на війну, роботи зі спорудження вітрових електростанцій в Одеській та Миколаївській областях тривають, і ці проєкти продовжують реалізовуватися.

Водночас багато інвесторів переорієнтовуються на західні регіони. Як зазначив Конечников, західні регіони України посідають перше місце за кількістю нових вітроенергетичних проєктів, а південні області опинилися на другому місці.

Прикладами таких девелоперів є французька EuroCape 1 та норвезька Emergy, які повністю переорієнтувалися на західні області. Компанії з польським та турецьким капіталом розглядають майданчики як на півдні, так і на заході. Серед тих, хто зараз будує в західному регіоні -- компанія ОККО, а також "Еко-Оптіма", яка зводить там свою п'яту вітростанцію на 100 МВт. Крім того, турецька Atlas Global Energy минулого року ввела в експлуатацію 63 МВт на Прикарпатті, а норвезька Emergy планує проєкт на 300 МВт у Львівській області.

Ще однією компанією, яка перемістила свої виробничі потужності на захід, є забудовник полонини Руна - УК "Вітряні парки України". Зокрема, вони перенесли свій завод з виробництва вітрових установок - ТОВ "Френдлі Енержі" з Краматорська до Ужгорода.

Велика забудова Карпат

Екологічні активісти виявили інтерес до новопрезентованого проекту змін у схемі планування Закарпатської області. У цьому документі особливу увагу приділено розвитку альтернативних джерел енергії, зокрема, зведенню вітрових електростанцій у високогірних районах Карпат.

Наразі Уряд та Міноборони визначили 7 локацій "важливого суспільного інтересу" для зведення ВЕС на висоті від 800 метрів. Паралельно з цим місцеві громади, зокрема Міжгірська, Нижньоворітська, Ставненська, Тересвянська, Богданська та Дубівська ОТГ, ініціювали створення ще 10 потенційних об'єктів.

фото: Еспресо

Як повідомила для Еспресо Закарпатська ОВА, схема планування досі розробляється та не є діючим документом, адже ще не затверджена рішенням сесії обласної ради.

Водночас за повідомленням ОВА, складовою частини енергетичної стратегії Закарпатської області є індустріальний парк "Френдлі Вінд Технолоджі". За даними YouControl, компанія входить у корпоративну групу Максима Єфімова, якому належить 50% акцій компанії. Єфімов у грудні 2023 року склав свій мандат нардепа. Він входив до групи депутатів "Довіра", що складалася з частини колишніх нардепів від нині забороненої партії ОПЗЖ.

Як вже згадувалося, девелопером, що забудовує полонину Руну вітряками є ТОВ "УК "Вітряні парки України", що релокувалися з Краматорська. Згідно з даними YouControl, серед учасників і засновників компанії є офшорна Астрелла Холдінгз Лімітед, ТОВ "Промаудит" та кінцевий бенефіціар - Едуард Мкртчан. "Вітряні парки України" входять до однієї групи впливу - групи братів Мкртчан, Едуарда та Рафаеля, та мають зв'язок з групою Максима Єфімова.

Проект будівництва вітроелектростанцій у високогірних районах Закарпаття реалізується вже кілька років, незважаючи на постійні екологічні проблеми. Компанія "Вітряні парки України" планує встановити понад 330 вітрових турбін, загальна потужність яких перевищить 1,73 ГВт.

Будівництво основ для вітряків на полонині Руна стартувало навесні 2025 року без проведення обов'язкової оцінки впливу на навколишнє середовище. Пізніше Державна інспекція архітектури та містобудування визнала, що документи, що дозволяють зведення фундаментів, були видані з порушенням чинного законодавства.

Фундамент під ВЕС на Руні, фото: Еспресо.Захід

Відповідь держави та урядових структур на протестні настрої населення проти зведення будівель.

У лютому Міністерство економіки, посилаючись на нестачу електричної генерації, дало згоду на будівництво вітрової електростанції на полонині Руна, незважаючи на протестні виступи громади. Дія міністра Соболєва, що дозволила цей проект, викликала невдоволення з боку екологічних організацій. Представники Української природоохоронної групи заявили, що міністр "погодився на знищення полонини Руна", проігнорувавши численні звернення громадян, думку парламентських комітетів, народних депутатів і фахівців. Екологи також звинуватили Мінекономіки у створенні небезпечного прецеденту, що може призвести до забудови інших карпатських полонин.

Одним із виявів незгоди суспільства стала петиція ветерана та біолога Андрія Тупікова із закликом захистити високогір'я Карпат від забудови та будівництва ВЕС, яка за шість днів набрала понад 25 тис. підписів. Сам документ, який вдалося зареєструвати в Офісі президента з п'ятої спроби.

Зеленський відреагував на громадське звернення та направив його на розгляд Кабміну. Однак, як заявив автор петиції Тупіков, жодної відповіді від міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболєва, досі не надходило.

Водночас активісти задокументували вирубку 40 га лісового масиву під прокладання ліній електропередач, хоча Соболєв заявляв про відсутність таких рубок. У своєму дописі на фейсбуці міністр економіки Олексій Соболев також писав: "Відповідно до Звіту з ОВД проєкт не передбачає вирубки лісів, доступ до майданчиків здійснюється дорогою, що вже існує".

фото: фейсбук-сторінка Save Пікуй

На початку червня планувалося зупинити вирубку лісу на Руні через виявлення на цій території плямистої саламандри, яка занесена до Червоної книги України. Проте, незважаючи на це, роботи з вирубки все ще продовжуються.

У резолюції, ухваленій 8 липня, Європейський парламент висловив стурбованість щодо планів зведення вітрових електростанцій у гірських районах. Євродепутати підкреслили, що хоча вітрова енергетика є важливою екологічною альтернативою викопним видам пального, її розвиток слід здійснювати за межами природоохоронних зон. На їхню думку, просування відновлювальних джерел енергії не повинно завдавати шкоди навколишньому середовищу. Проте, ці зауваження залишилися непоміченими для керівника відповідного міністерства.

Нещодавно представники екологічних організацій, науковці та захисники природи виступили з вимогою до президента, Верховної Ради та уряду відновити Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів у статусі самостійного центрального органу виконавчої влади. Вони вважають, що об'єднання Міндовкілля з Міністерством економіки та Міністерством аграрної політики ослабило державну екологічну політику, особливо в умовах війни та процесу євроінтеграції.

Як зазначив президент УВЕА Андрій Конеченков забудовники мають враховувавати настрій громади та дотримувтаися закону.

"Якщо девелопер дотримується усіх норм законодавства щодо оцінки впливу на навколишнє середовище, проблем не виникає. У разі виникнення запитів з боку активістів, їм варто брати участь у громадських слуханнях та звертатися до Міністерства екології," - зазначив експерт Конеченков.

Тиск на суспільство

Окрім порушень будівництво вітряків на полонині Руна відбувалося з інформаційним та правовим тиском на журналістку Олену Мудру, представників екоспільноти Оксани Станкевич-Волосянчук, Наталію Вишневську та адвокатку Наталію Майстренко. Жінки активно виступають проти забудови ВЕС на високогір'ї.

Активна дискредитаційна кампанія проти громадськості, що захищає Карпати, почалася у червні 2025 року, саме у пік будівництва фундаментів під ВЕС. Тоді низка медіа почали поширювати інформацію про те, що нібито екозахисниці працюють на інтереси Росії, зокрема таким ресурсом стала маловідома фейсбук-сторінка "Захід Медіа".

Іншим майданчиком для "дискредитації" стала громадська організація "Екологічна Файта", яка була зареєстрована в період інтенсивного будівництва основ для вітрових електростанцій у липні 2025 року. Важливо зазначити, що в своїх соціальних мережах ця організація активно популяризує переваги вітрової енергетики та поширює публікації з підприємства "Френдлі Енерджи", яке належить особам, залученим до зведення ВЕС на полонині Руна.

За словами журналістки Олени Мудрої, якій вдалося поспілкуватися з Еспресо, вона вважає, що цькування, яке вони зазнали, безпосередньо пов'язане з їхніми матеріалами про порушення, що мали місце під час будівництва вітрових електростанцій на полонині Руна.

Олена Мудра, зображення: Facebook.

"З огляду на тематику та те, що окремо від "Вітряних парків України" я вже зіткнулася з трьома SLAPP-позовами, два з яких наразі в судовому розгляді, наша команда має підозри, що цьому бізнесу вигідна ситуація. Правоохоронці повинні з'ясувати, хто міг би фінансувати цю кампанію", - зазначила Мудра.

Кульмінацією напруження стало оголошення вигаданого штучного інтелекту від 5 липня 2025 року щодо Олени Мудрої та Оксани Станкевич-Волосянчук. Причиною для відкриття справи став лист, який надіслали до поліції поштою. Автором цього листа виступив Марік Федірко, який заявив, що Мудра та екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук незаконно привласнили 53 тисячі євро, нібито отримані для організації "екологічного ЛГБТ-віче" на полонині Руна.

Зображення: Facebook-сторінка Марії Федірко

Людини з таким іменем в Україні не існує. Організація "ЛГБТ Актив Україна", координатором якої Федірко себе називав, також не зареєстрована. ГО "Жінки в медіа" зафіксувала відео з цим персонажем -- аналіз виявив ознаки ШІ-генерації: неприродну міміку, нестабільну текстуру обличчя та неприродне освітлення.

У травні цього року з'явилася інформація про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю ознак злочину. При цьому, в рамках цього провадження екологічні активістки не отримали жодного офіційного статусу.

"Оскільки правоохоронці встановили, що вказана особа не існує, вони вирішили не продовжувати розслідування щодо потенційних вигод, які могли б отримати інші. Я та Оксана Станкевич-Волосянчук, яка також була згадана в заяві цього персонажа, не мали жодного статусу в рамках даного кримінального провадження — таку інформацію надали представники поліції на запити наших адвокатів. Як не учасники процесу, ми не мали можливості подавати клопотання чи впливати на хід розслідування", — зазначила журналістка.

Олена Мудра зазначає, що справа була закрита лише завдяки активному обговоренню, увазі ЗМІ, підтримці екологічних організацій, а також під тиском правозахисних груп і контролю з боку депутатів, зокрема Ярослава Юрчишина.

Інвазія в Смарагдове полотно

Нова схема територіального планування Закарпатської області та перенесення проектів вітрових електростанцій у гірські райони викликають тривогу у екологічних експертів. Як зазначила науковець Оксана Станкевич-Волосянчук, високогірні території є частиною Смарагдової мережі – зони природоохоронних територій, де мешкають рідкісні види рослин і тварин, які перебувають під загрозою зникнення.

"Вже не кажучи про те, що фактично були використані території субальпійської зони, які є унікальними й неповторними для України загалом. Тобто зараз, якщо побудувати всі ці вітроелектростанції, які зазначені, ми фактично втратимо ці найцінніші хребти, яких більше в Україні немає і вже не буде", - прокоментувала Станкевич-Волосянчук.

Еколог WWF-Україна Михайло Богомаз зазначив, що гірські полонини історично залишалися недоторканими, тому масштабні проєкти матимуть незворотні наслідки для всього довкілля. Головна проблема криється не в самих вітряках, а в супутній інфраструктурі.

"Для доставки важкої техніки та величезних лопатей вітряків необхідно зводити широкі капітальні дороги. Робити це через ліси заборонено законом, але де-факто їх прокладають під виглядом лісогосподарських. На Полонині Руна важка техніка вже знищила частину унікального біоценозу, і зараз ці дії оскаржує прокуратура", - додає еколог.

Створення інфраструктури на полонині Руна, зображення: Українська організація охорони природи.

Еколог також зазначає, що існує ризик другої хвилі вирубки лісів для прокладання ліній електропередач, необхідних для підключення кожної станції. Як наслідок, будівництво вітрових електростанцій у горах може призвести до втрати сотень гектарів захисних лісових масивів в регіоні.

фото: ГО "Save Пікуй"

Фахівець WWF-Україна підкреслює загрозу, яку становить руйнування природного середовища для диких тварин. Карпатські гори виконують важливу роль як коридори для міграції таких видів, як ведмеді, рисі, вовки та олені, яким необхідні простори для переміщення. Постійний шум, будівництво нових об'єктів і прокладка доріг призводять до того, що великі території стають ізольованими "екологічними острівцями", що має негативний вплив на популяції великих хижаків.

Існує альтернатива для розташування вітрових електростанцій.

Михайло Богомаз висловив думку, що ініціативи Закарпатської обласної військової адміністрації щодо змін до схеми планування області є намаганням легалізувати наміри забудовників на регіональному рівні. Адміністрація планує виділити всі гірські хребти, які раніше не увійшли до складу заповідників або національних парків, для розміщення вітрових електростанцій.

Еколог вважає, що обставини навколо Полонини Руна відкривають можливості для безконтрольної забудови Карпат, включаючи розширення великих гірськолижних комплексів.

У той же час Михайло Богомаз підкреслює, що природоохоронні організації не є противниками відновлювальної енергетики в цілому, але вважають, що будівництво таких об'єктів на високогір'ї є абсолютно недоцільним.

Приблизно 70% української території займають антропогенні ландшафти, такі як поля, промислові райони, пустирі та території уздовж доріг. "Чому, під час кліматичної кризи, слід знищувати останні диких екосистем Карпат, якщо можна зводити нові об'єкти в місцях, де шкода природі буде найменшою?" – підкреслює Богомаз.

Це також підкреслює Оксана Станкевич-Волосянчук, яка вказує на можливість компромісу між збереженням навколишнього середовища та розвитком відновлювальної енергетики. Вона вважає, що цей компроміс може бути реалізований через зведення вітрових електростанцій в районах, де активно розвиваються відновлювальні джерела енергії.

Європейське енергетичне співтовариство визначило специфічні вимоги для розміщення альтернативних джерел енергії, які виключають будівництво вітрових електростанцій на карпатських хребтах. Замість цього, організація окреслила певні зони для п'яти українських областей: Закарпаття, Львівщина, Івано-Франківщина, Чернівеччина та Вінниччина.