Мільйонні розкриття, мама на Tesla, хабарі через паркан. Які питання викликали незадоволення у нардепів з боку НАБУ?

Протягом останніх кількох тижнів в інформаційному полі постійно з'являються повідомлення про підозри, висунуті чинним депутатам, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

16 жовтня антикорупційні органи оголосили підозру народному депутату Євгенію Шевченку за відмивання коштів, а 20 жовтня - Юлії Діденко за неправдиві дані в декларації.

Усе це відбувається на фоні постійних нападів на діяльність антикорупційних установ з боку уряду. Варто зазначити, що у вересні Володимир Зеленський ухвалив закон, який ускладнює доступ до відкритих реєстрів нерухомості.

У липні Верховна Рада прийняла скандальний законопроєкт № 12414, що обмежував автономію антикорупційних установ. Цей закон був скасований тільки завдяки масштабним протестам, що прокотилися по всій Україні.

Цікаво, що багато депутатів, які виявили підтримку липневому нападу на незалежність НАБУ та САП, вже мали підозри або навіть обвинувачення з боку цих органів. Деякі з нардепів вже отримали обвинувальні вироки за корупційні злочини. У той же час, частина осіб, які є фігурантами справ НАБУ, наразі знаходяться під вартою або в розшуку, і тривалий час не з’являються на засіданнях Верховної Ради, проте все ще мають статус народних депутатів.

Згідно з даними НАБУ та САП, на сьогоднішній день не менш ніж 34 депутати Верховної Ради IX скликання підозрюються у вчиненні корупційних правопорушень, а для 26 з цих осіб обвинувальні акти вже були подані до суду.

Ми зібрали дані про корупційні скандали, пов'язані з теперішніми депутатами, які тепер мають ще більше шансів маскувати свої фінансові активи.

Євгеній Шевченко - депутат, якого антикорупційні органи лише нещодавно викрили на нібито легалізації коштів на 9 мільйонів гривень. Раніше він був членом фракції "Слуга народу", однак майже рік тому отримав підозру в державній зраді та був виключений з фракції. Зараз Шевченко перебуває в складі групи "Відновлення України".

За даними слідства, нардеп пообіцяв представникам приватного товариства допомогти отримати дозвіл на перевезення мінеральних добрив за кордон. Натомість він привласнив мільйони цієї компанії, так і не надавши ніякої допомоги.

Згодом Шевченко вирішив узаконити ці фінансові ресурси, видавши їх за оплату послуг юридичної компанії, що належала його родичу. Частину цих грошей було переведено на інший рахунок, а згодом витрачено на придбання двох розкішних автомобілів - BMW X5 та Mercedes-Benz G 63 AMG, загальна вартість яких перевищила 9 мільйонів гривень. Сам Шевченко почав активно користуватися ними, створюючи враження, що автівки куплені на законні доходи.

На щастя, Шевченко не може втекти за межі країни, щоб уникнути звинувачень, як це зробили деякі з наступних "антигероїв": з листопада минулого року він перебуває в слідчому ізоляторі за обвинуваченням у державній зраді.

Після початку повномасштабної агресії Шевченко відвідував Білорусь, де зустрічався із самопроголошеним президентом Лукашенком, брав участь в інтерв'ю з проросійськими блогерами та пропагандистами, поширюючи вигідні для Кремля меседжі. Ці дії стали підставою для звинувачення його в державній зраді. Розслідування цієї справи завершилося зовсім нещодавно - у вересні 2025 року.

Ще одну свіжу підозру, цього разу - в декларуванні недостовірних відомостей, повідомили народній депутатці від "Слуги народу" Юлії Діденко. Іншим фігурантом справи є її чоловік - голова Одеської обласної ради Григорій Діденко.

За версією НАБУ і САП, подружжя Діденків не внесли до своїх декларацій за 2021-2023 роки відомості про майно на суму понад 8 мільйонів гривень, хоча в 2021-2024 роках придбали майна майже на 5 мільйонів гривень, зокрема апартаменти та два автомобілі Audi SQ8 2021 і 2024 років випуску. Хоча законних доходів для таких придбань, на думку слідства, в них не було.

У декларації депутатки Діденко за 2024 рік теж згадано чимало елітного майна: 4 квартири в Києві, Одесі та Донецьку, дорогі швейцарські годинники, прикраси та брендовий одяг. Тож не дивина, що свій голос вона віддала "за" законопроєкт № 12414.

У вересні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати активи подружжя на суму майже 5 мільйонів гривень невиправданими та конфіскувати їх. В свою чергу, судді Вищого антикорупційного суду вже ухвалили рішення про накладення арешту на квартиру та нежитлове приміщення, що належать Діденку.

Серед тих, хто без сумнівів підтримав законопроект про скасування незалежності антикорупційних органів, виявився Андрій Клочко. Цей депутат, який представляє партію "Слуга народу", є членом парламентського комітету, що займається аспектами місцевого самоврядування та регіонального розвитку. Окрім цього, Клочко привернув увагу суспільства, коли провів "ритуал засіювання маку" прямо в залі суду.

Клочка обвинувачують у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень. За даними НАБУ та САП, у 2020-2021 роках депутат набув у власність активи на 25 мільйонів гривень, хоча його офіційний дохід та заощадження становили не більше як 14 мільйонів гривень. Йдеться про 3 земельні ділянки на Київщині, 5 квартир у столиці, 2 нежитлові приміщення, а також автівки Tesla та Mercedes-Benz.

Для того щоб замаскувати володіння цим активом, народний депутат зареєстрував більшість майна на своїх близьких родичів. Зокрема, його 70-річна мати стала власницею нерухомості в Києві та автомобіля Tesla.

Цікаво, що журналісти Bihus.Info вперше виявили підозрілі активи депутата, а початок витрат на розкішні придбання співпав із його обранням до Верховної Ради від партії "Слуга народу".

У травні 2024 року депутату було висунуто звинувачення в незаконному збагаченні, а в жовтні того ж року матеріали справи були передані до Вищого антикорупційного суду. Суд прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 12 мільйонів гривень. З листопада 2024 року до теперішнього часу справа знаходиться на етапі судового розгляду.

Першим, хто потрапив під підозру у корупційних злочинах серед представників партії "Слуга народу", став Олександр Юрченко. Хоча його виключили з фракції, він досі залишається активним членом Ради, працюючи в групі "Відновлення України". Юрченко разом із своїм помічником Іваном Фіщенком ще у 2020 році отримали звинувачення в отриманні незаконної вигоди.

Юрченка було викрито в результаті спеціальної операції, в якій брав участь детектив НАБУ, що діяв під прикриттям. Він представлявся як агент фірми з Нідерландів, яка, згідно з легендою, планувала звести сміттєспалювальний завод поблизу Києва за 200 мільйонів євро.

Юрченко натяками запросив 13 тисяч доларів за внесення змін до законопроєкту "Про управління відходами". Крім того, він вимагав ще 200 тисяч доларів для підкупу депутатів, що входять до комітету, оскільки "запропонувати правки - це одне, а домогтися голосування - зовсім інше".

У ході бесіди з учасниками справи вони досить хитромудро викладали свої вимоги, вживаючи терміни на кшталт «гроші» або «частина майбутнього бізнесу», які охрестили «плюшками», що остаточно заплутало детектива. Фіщенко в підсумку зауважив: «Він (детектив) ще не готовий до депутатства, про гроші та ці плюшки нічого не розуміє».

Справу було направлено до суду у 2021 році. З того часу колегія суддів змінювалася, і процес розгляду справи починався з нуля. Існує серйозна небезпека, що терміни давності закінчаться ще до винесення рішення.

Також продовжується слухання справи щодо можливого хабарництва, в якій фігурує народний депутат Сергій Кузьміних від партії "Слуга народу". Ця справа є наочним прикладом затягування судового розгляду під різноманітними абсурдними приводами, які часто використовують корупціонери.

На початку 2022 року, після шести місяців ретельної підготовки, НАБУ затримало народного депутата, який отримав 558 тисяч гривень за своє сприяння в організації тендеру та укладанні угод на постачання медичного обладнання до лікарні в Житомирській області. На відеозапису, оприлюдненому НАБУ, зафіксовано момент, коли хабар передається в рожевому пакеті.

У вересні 2022 року справу передали до ВАКС. Відтоді Кузьміних системно затягує її розгляд та пропускає засідання суду: з 86 призначених судових засідань 22 не відбулись через неявку депутата.

На даний момент триває допит свідків у справі. До закінчення строку давності залишилося близько півтора року, протягом якого потрібно не лише винести рішення в першій інстанції, але й провести його перегляд в апеляційній інстанції.

Попри це, Кузьміних продовжує здійснювати депутатську діяльність, не був виключений з фракції, досі очолює профільний фармацевтичний підкомітет Ради, а нещодавно навіть відзвітував про свою участь у відкритті медичного центру на Житомирщині.

У серпні цього року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили злочинну організацію, яка протягом 2024-2025 років створила схему, спрямовану на привласнення коштів, виділених органами місцевого самоврядування для потреб Сил оборони. Мова йде про систематичне завищення цін на закупівлі продукції для оборони.

Тут також не обійшлось без участі народних обранців, адже в цій справі НАБУ і САП повідомили про підозру народному депутату від "Слуги народу" Олексію Кузнєцову. Кузнєцов також є членом комітету Ради з прав людини та Тимчасової слідчої комісії з питань тарифної політики.

Одним із складових злочину стала угода на придбання систем радіоелектронної боротьби. Учасники цієї групи отримували відкат у розмірі до 30% від вартості контракту за підписання угоди. Подібною схемою також була організована закупівля FPV-дронів на суму близько 10 мільйонів гривень.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про арешт Кузнєцова на 60 днів, з можливістю вийти під заставу у розмірі 8 мільйонів гривень. 1 вересня стало відомо, що зазначену суму вже внесли за Кузнєцова. Наразі справа знаходиться на стадії досудового розслідування, термін якого нещодавно продовжили до 3 січня 2026 року.

Весь цей час Кузнєцов, наче й не було нічого, продовжує ходити у Верховну Раду та голосувати за закони як член фракції "Слуга народу". І зрозуміло чому. Адже в складі "слуг" зараз не так багато народних депутатів, і до офіційного розвалу "монобільшості" залишилося недовго чекати - за такої-то кількості підозрюваних та обвинувачених у корупції.

У січні цього року НАБУ і САП повідомили про підозру народному депутату Віктору Бондару. Він - колишній міністр транспорту та зв'язку України, нині - позафракційний і безпартійний самовисуванець з Хмельниччини. А ще антикорупційні органи вважають його співкерівником організованої групи, яка крала кошти "Укрзалізниці" на закупівлі кабельно-провідникової продукції.

Згідно з інформацією, отриманою в ході розслідування, компанії, що перебувають під контролем Віктора Бондаря та його партнера Володимира Котляра, вигравали тендери з завищеними цінами, внаслідок чого "Укрзалізниця" понесла збитки, що перевищують 140 мільйонів гривень. Національне антикорупційне бюро оприлюднило дані з негласних слідчих дій, які висвітлюють подробиці цієї злочинної схеми.

Також Бондар налагодив співпрацю з членами іншої організованої групи, так званого "бек-офісу" "Укрзалізниці" на чолі з колишнім радником Офісу президента Артемом Шилом. Члени цього "бек-офісу" неформально контролювали діяльність "Укрзалізниці". Їх було викрито у квітні 2024 року в межах ще одного епізоду, за яким розслідується заволодіння 94,8 мільйонами гривень при закупівлі трансформаторів під час воєнного стану.

ВАКС визначив Бондару заставу у розмірі 100 мільйонів гривень. Втім, депутат її не сплатив, а тому з лютого 2025 року перебував у СІЗО. Наприкінці липня ВАКС продовжив строк тримання під вартою Бондара, водночас зменшив розмір його застави до 36 мільйонів. Цю суму внесли наприкінці літа.

Наразі досудове розслідування стосовно Бондара завершене. Після ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи її скерують до суду.

Члена фракції "Довіра" та народного депутата від Луганщини Сергія Шахова звинувачують у неправдивій інформації в його декларації на суму 88 мільйонів гривень. Раніше Шахов вже був причетний до розслідування, пов'язаного з підкупом виборців під час парламентських виборів у 2012 році.

Цього разу, відповідно до звинувачень, Шахов не вказав у своїй декларації 13 квартир у Києві, 8 паркомісць, 2 будинки в престижному котеджному селищі під Києвом, 27 земельних ділянок, дачу, комерційну нерухомість, дві автомобілі, частки в кількох компаніях та доходи від продажу нерухомості.

У березні 2023 року ВАКС, за клопотанням прокурора, оголосив Сергія Шахова у розшук, адже він перестав відвідувати судові засідання. За твердженням адвокатки народного обранця, він не з'являвся до суду через те, що лікується в Киргизстані. Ох ця знаменита киргизька медицина!

Цікаво, що підозру Шахову вручили в рамках кримінального провадження, яке в НАБУ розпочали після виходу розслідування журналістів "Схем" у квітні 2021 року.

У 2025 році журналісти виявили, що Шахов разом із сім'єю вже більше ніж два роки проживає в розкішних апартаментах у Дубаї, оренда яких може обійтися приблизно в 100 тисяч доларів на рік. Після проведення цього розслідування Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) ініціювала нову справу щодо можливого недостовірного декларування, цього разу з огляду на можливі неточності в деклараціях за 2022-2024 роки.

Незважаючи на проведення розслідувань та двох відкритих кримінальних справ, Шахов продовжує виконувати свої обов'язки як народний депутат, зокрема активно бере участь в онлайн-засіданнях Комітету з екологічної політики та управління природними ресурсами.

Серед корупційних скандалів, пов'язаних із процесом відновлення, варто окремо виділити двох депутатів: Сергія Лабазюка з групи "За майбутнє" та Андрія Одарченка, що представляє партію "Слуга народу". Обидва були викриті у хабарництві високопосадовцями Міністерства відновлення.

Лабазюк став об'єктом розслідування НАБУ через підозру в тому, що в серпні 2023 року він нібито запропонував колишньому віцепрем'єр-міністру з питань відновлення, Олександру Кубракову, а також ексголові Державного агентства відновлення, Мустафі Найєму, "винагороду" у розмірі 3-5% за забезпечення підрядів на відновлення інфраструктури на суму 1 мільярд гривень. Проте Найєм і Кубраков вирішили звернутися до НАБУ та САП, що сприяло викриттю цієї корупційної схеми.

Суд ухвалив рішення помістити Сергія Лабазюка до слідчого ізолятора з встановленням застави у розмірі 40 мільйонів гривень. На кінець листопада 2023 року ця застава була сплачена, і Лабазюк вийшов на волю. Наразі справа перебуває на розгляді в суді.

У справі іншого народного депутата, члена антикорупційного комітету Андрія Одарченка, вже винесено обвинувальний вирок, який набрав законної сили. Виявилося, що Одарченко намагався дати хабар у розмірі 50 тисяч доларів колишньому голові Державного агентства відновлення Мустафі Найєму в обмін на допомогу у виділенні фінансування для ремонту Державного біотехнологічного університету, ректором якого він був.

Цікаво, що Одарченко вирішив надати хабар у біткоїнах, що стало першим зафіксованим випадком використання криптовалюти для хабарництва в Україні. Подібно до ситуації з Лабазюком, Найєм звернувся до НАБУ та САП, що стало підставою для ініціювання кримінальної справи та висунення підозри народному депутату.

Суд виніс вирок Одарченку, призначивши йому 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того, було застосовано спеціальну конфіскацію до його апаратного гаманця та 0,39 біткоїна, які були передані як перший транш хабаря. 10 жовтня 2025 року Апеляційна палата ВАКС підтвердила цей вирок, що означає, що від моменту висунення підозри до прийняття остаточного рішення минуло менше двох років.

Не в останню чергу це відбулося через те, що справу слухали заочно. Одарченка було оголошено в міжнародний розшук, оскільки він незаконно перетнув кордон і втік до Румунії у вересні 2024 року. Попри це, Одарченка досі не позбавили депутатського мандата та не виключили з фракції.

Ще одним учасником розслідувань НАБУ серед депутатів є Роберт Горват, представник депутатської групи "Довіра". Він наразі є активним членом парламентського комітету, що займається фінансовими, податковими та митними питаннями.

У жовтні 2023 року Горвату було висунуто підозру у привласненні 323 гектарів державної землі, що оцінюється більш ніж у 127 мільйонів гривень. Згідно з обвинуваченням, депутат розробив план, щоб незаконно отримати цю землю, використовуючи свій вплив на чиновників Держгеокадастру Закарпатської області.

Згідно з планами Горвата, керівник державного підприємства відмовився від права на використання зазначених земельних ділянок. У свою чергу, начальниця Держгеокадастру Закарпатської області організувала безкоштовне надання цих територій заздалегідь визначеним фізичним особам. Вони, в свою чергу, "реалізували" ці ділянки товариству, яке перебуває під контролем Горвата — ТОВ "СТОВ "Континент"".

У липні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала справу п'яти спільникам цього правопорушення до суду. Наразі триває етап підготовки до судового розгляду. Якщо провину спільників буде доведено, їм може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 7 до 12 років.

Інший нардеп, який хотів збагатитись коштом привласнення землі, цього разу вже в столиці, це Дмитро Ісаєнко з депутатської групи "Відновлення України", який у минулому представляв нині заборонену ОПЗЖ.

НАБУ і САП оголосили підозру Ісаєнку в березні 2023 року. За версією обвинувачення, народний депутат організував схему, за якою земельну ділянку державного підприємства "Державний будівельний комбінат" на Лівому березі Києва вивели із держвласності за 300 мільйонів гривень, тоді як її ринкова ціна нібито складала 525 мільйонів гривень.

Особи, причетні до незаконних дій, без одобрення Верховної Ради організували аукціон на земельну ділянку, в якому перемогла компанія, що має зв'язок з депутатом. На цій території наміри були звести житловий комплекс. Проте в серпні 2021 року, за ініціативою НАБУ та САП, суд наклав арешт на цю ділянку, що призвело до зупинки забудови.

Вищий антикорупційний суд встановив розмір застави для Ісаєнки на рівні понад 6 мільйонів гривень. Проте, після звернення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Апеляційна палата ВАКС підвищила цю суму до 26,84 мільйона гривень.

У листопаді 2024 року справу, що стосувалася народного депутата Ісаєнка, передали до суду, а у вересні 2025 року обвинувальний акт стосовно іншого учасника цієї справи - колишнього чиновника Апарату Верховної Ради - також був направлений до суду.

Цікаво, що ще один з учасників справи — колишній керівник "Держбудкомбінату" — уклав угоду зі слідством і в 2024 році отримав умовний термін. Він визнав свою провину, висловив щире раскаяння, активно допомагав у розслідуванні злочинів, співпрацював із прокурором і добровільно надав інформацію про інших спільників, в тому числі й депутата.

Спробував заробити на земельних оборудках і Анатолій Гунько, колишній "слуга народу". В 2023 році НАБУ спільно з СБУ викрили народного обранця на отриманні 85 тисяч доларів. Символічно, що на момент вчинення злочину Гунько був головою Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів корупції на держпідприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України (НААН).

Гунько зі спільниками вимагали гроші від сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" в обмін на дозвіл обробляти державні земельні ділянки НААН площею 1700 гектарів. Кожен гектар вони оцінили в 130 доларів, а загалом треба було передати 221 тисяч доларів.

Народний депутат встиг отримати лише частину хабаря у розмірі 85 тисяч доларів, після чого був затриманий.

25 березня 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, визнавши Анатолія Гунька винним у підбурюванні до дачі хабаря та у шахрайських діях. Суд призначив йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Однак цей вирок ще не є остаточним, оскільки триває апеляційний процес за скаргою адвокатів Гунька та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Незважаючи на корупційний скандал та вже винесений вирок суду першої інстанції, депутата лише виключили з фракції "Слуга народу". Він досі залишається активним членом Верховної Ради, входячи до складу групи "Відновлення України", і продовжує отримувати заробітну плату.

Особливо вражає те, що у своїй передвиборчій програмі 2019 року Гунько обіцяв "ініціювати звільнення корумпованих посадовців, правоохоронців, суддів та прокурорів", а також планував здійснювати контроль за "належним розглядом земельних питань". Тепер ми маємо уявлення про те, яке саме "вирішення" він мав на увазі.

Збагатитись на тендерах, імовірно, вирішив і Микола Задорожній з фракції "Слуга народу". За даними детективів, у березні 2024 року він вимагав від голови сільської ради на Сумщині хабар за неперешкоджання в проведенні тендеру на ремонт водогону в Охтирському районі Сумської області. За це Задорожній хотів для себе 3,4 мільйона гривень - тобто 10% від суми контракту. Ще 4% мали піти місцевим правоохоронцям.

Унікальність ситуації полягає в тому, що Задорожня, виправдовуючи своє "неперешкоджання", зазначив, що просто не має наміру подавати депутатські запити щодо тендеру.

У липні 2024 року Задорожній був підозрюваним, в результаті чого Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді застави на суму 3 мільйони 28 тисяч гривень. Слідство, яке проводили НАБУ та САП, було завершене в квітні 2025 року, а справа планується до розгляду в суді на початку листопада, після того як сторона захисту ознайомиться з матеріалами обвинувачення.

Депутатка від "Слуги народу" Людмила Марченко стала публічно відомою після публікації відео з обшуку детективами НАБУ її будинку. На записі видно, як вона викидає отриманий хабар за паркан.

У червні 2023-го Марченко отримала підозру від НАБУ. За даними обвинувачення, депутатка спільно зі своєю помічницею Анастасією Колеснік за гроші обіцяла допомогти з дозволом на виїзд за кордон і внесенням даних до системи "Шлях". Їхні "клієнти" отримували дозвіл на виїзд за кордон як волонтери для перевезення гуманітарного вантажу.

Свої "послуги" нардепка та її помічниця оцінили в кілька тисяч доларів. Обох викрили детективи після отримання другого такого "траншу", що на суді підтвердив свідок. Також Марченко отримала 5,3 тисячі доларів за внесення даних до системи "Шлях".

31 жовтня 2023 року НАБУ і САП завершили слідство у справі, а вже в грудні 2023 її скерували до ВАКС. До Марченко застосували 53 680 гривень застави, оскільки їй інкримінують нетяжкий злочин. Розгляд справи триває.

У вересні 2025 року прокурор ініціював позов про визнання активів, які оцінюються більш ніж у 8,2 мільйона гривень, необґрунтованими. Ці активи, що належать Марченко, були здобуті в період з 2021 по 2023 роки і включають п’ять квартир, майнові права на одну з квартир, а також автомобіль марки Toyota Land Cruiser. Згідно з інформацією САП, для приховування придбання цього майна депутатка зареєструвала права власності на ім’я свого батька та цивільного партнера брата.

На сьогодні Марченко бере участь у засіданнях парламенту і Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради. І хоча в 2023 році Марченко, за інформацією медіа, була виключена з фракції, в електронному кабінеті на сайті Ради вона досі "Слуга народу".

Народний депутат Ярослав Дубневич, який представляє депутатську групу "За майбутнє", є об'єктом розслідування одразу в двох справах, що ведуться НАБУ та САП. У листопаді 2019 року йому була висловлена перша підозра у привласненні 93 мільйонів гривень, які належать "Укрзалізниці".

Дубневич став першим народним депутатом у цьому скликанні, стосовно якого було проведено голосування за зняття депутатської недоторканності та надання дозволу на його арешт.

У 2022 році Вищий антикорупційний суд закрив цю справу, вказуючи на "правки Лозового" та нібито завершення термінів для розслідування. Проте, за апеляцією прокурора, Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення і направила справу на повторний розгляд. На сьогоднішній день розгляд триває.

У березні цього року до суду також скерували другу справу Дубневича щодо організації заволодіння природним газом у підконтрольних йому Новояворівській та Новороздільській ТЕЦ у Львівській області. Загальна сума склала понад 2,1 мільярда гривень.

Окрім звинувачень у організації розкрадання, Дубневичу також ставлять у провину відмивання понад 457 мільйонів гривень шляхом використання офшорних рахунків. Згідно з інформацією, ці фінансові кошти згодом нібито поверталися в Україну під виглядом іноземних інвестицій у проєкти на території Львівщини.

З 17 жовтня 2023 року Дубневич оголошений у розшук після того, як покинув країну та сховався за кордоном. Усі 86 мільйонів гривень, які були внесені як застава за депутата, були передані на підтримку Збройних Сил України.

Сам народний обранець на судові засідання іноді доєднується через відеозв'язок. При цьому своє місцерозташування не повідомляє і каже, що "люди, які перебувають на керівних посадах в Україні, намагаються розправитись з ним".

Згідно з даними слідства, у жовтні Дубневич перетнув кордон між Румунією та Угорщиною, внаслідок чого його було оголошено в міжнародний розшук. Проте залишається нез'ясованим, яким чином він зміг перетнути український кордон, оскільки у базах даних прикордонників немає жодних відміток про його виїзд. Це не стало перешкодою для суду, який 11 вересня 2025 року ухвалив рішення про проведення спеціального судового провадження, що означає розгляд справи без присутності Дубневича.

***

Окрім уже згаданих ситуацій, існує декілька інших завершених справ стосовно народних депутатів, у яких винесені вироки на основі угод про визнання вини. Зокрема, мова йде про колишніх представників партії "Слуга народу" Ірину Кормишкіну та Олександра Трухіна.

Отже, на даний момент існують реальні звинувачення проти діючих депутатів, а також кілька вироків, які вже стали законними. Проте, численні справи роками залишаються невирішеними у судах, особливо на стадії розгляду по суті. Як правило, саме в цей період підозрювані та їхні захисники намагаються максимально сповільнити процес, щоб він розтягувався на багато років.

Увесь цей час народні обранці продовжують голосувати й отримувати чималеньку зарплату з бюджету.

У підсумку - обвинувачені в корупції депутати роками залишаються на своїх посадах, впливають на законотворчі процеси, просуваючи власні інтереси, а деякі навіть тікають за кордон, не припиняючи при цьому отримувати зарплату.

Верховна Рада поточного скликання вже виявила політичну рішучість, зокрема в 2019 році, суттєво спростивши процес притягнення депутатів до кримінальної відповідальності. Це призвело до того, що антикорупційні органи отримали можливість більш активно розслідувати справи, пов'язані з народними обранцями.

Водночас у сфері кримінального правосуддя досі залишаються системні проблеми, які блокують ефективне розслідування корупції та притягнення винних до відповідальності.

Однією з таких перешкод є так звані "правки Лозового" - ухвалені у 2017 році зміни до Кримінального процесуального кодексу, які передбачили обмежені строки досудового розслідування та необхідність отримувати судовий дозвіл на продовження таких строків. Ці норми часто стають підставою для того, щоб закрити справу з формальних чи надуманих підстав.

У певний момент цей механізм був використаний для закриття справи проти заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. У той час Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення не продовжувати термін розслідування, в результаті чого справа була закрита.

Крім того, залишається неврегульованим питання відповідальності за зловживання процесуальними правами та умисне затягування судових процесів. Так само, як і можливості уникнути покарання за корупційні злочини через те, що спливли строки давності. Ці проблеми системно підривають довіру до правосуддя та антикорупційної політики держави.