Великі та МС інтернет-провайдери: як державні заходи знову ускладнили умови для бізнесу та користувачів.

З липня по жовтень 2024 року уряд примусово позбавив усіх постачальників інтернет-послуг можливості користуватися спрощеною системою оподаткування. Державна податкова служба, отримавши підтримку від кількох великих компаній, фактично анулювала статус платників єдиного податку для малих підприємств, змусивши їх перейти на загальний режим сплати ПДВ та податку на прибуток. Це рішення малий бізнес вже активно оскаржує в судах. Чому так сталося? Чому держава знову демонструє незграбність у своїх діях? Як нові зміни вплинули на діяльність малих локальних провайдерів? Відповіді на ці запитання надає розслідування Mind.

На початку 2024 року ринок зазнав серйозних змін через ініціативу Державної податкової служби (ДПС), яка запропонувала заборонити інтернет-провайдерам користуватися спрощеною системою оподаткування. Незабаром цю пропозицію почали активно підтримувати значні учасники телекомунікаційного сектору, стверджуючи, що "спрощена система" створює нерівні умови для конкуренції серед гравців ринку.

За даними Mind, у квітні 2024 року відбулася звітна зустріч Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК; опонент позиції ДПС). Серед учасників були представники великих компаній, зокрема "Київстар" і "Датагруп". Позиція операторів була чіткою: всі мають працювати за загальним податковим режимом.

Основними прихильниками переходу малих операторів на загальну систему оподаткування є компанії DVL ("Датагруп", "Воля", lifecell), а також "Київстар" і "Укртелеком".

У всієї трійки, за даними Інтернет Асоціації України, починаючи з 2022 року й до середини 2024 року, зменшувалася клієнтська база: DVL втратила 30% абонентів (227 тис.), "Укртелеком" - 45% (360 тис.), а "Київстар" - 4% (46 тис.).

Одночасно, невеликі та середні провайдери, які розпочали впровадження оптичних мереж на основі сучасної технології GPON з 2013 року, збільшували кількість своїх абонентів.

Активними коментаторами сторін, що конфронтують, стали Михайло Шелемба, генеральний директор групи DVL (за скасування єдинників) та Олександр Савчук, директор ТОВ "Атраком" (будівництво волоконно-оптичних ліній), голова правління Інтернет Асоціації України, ІнАУ (проти такої ініціативи).

Спір влітку минулого року вилився в публічну очну дискусію між ними.

Основний аргумент проти того, щоб провайдери працювали на єдиному податку, полягав у тому, що деякі великі гравці ринку спеціально дроблять бізнес на ФОП, які працюють під одним брендом де-факто материнської компанії. У такий спосіб компанія мінімізує сплату податків.

Це стара схема, яка формально не суперечить українським законам. Ніхто не дивується, що її використовують рітейлери, зокрема й у сфері телекомунікацій.

"Оптимізатори насправді, я вважаю, абсолютно неетично роблять, тому що вони шкодять ринку загалом. Тому що кидають тінь на цю систему (спрощену систему оподаткування. - Mind), яка якраз допомагає створювати таких крутих підприємців, які й тримають на собі галузь. З етичного погляду, коли великий бізнес прикидається маленьким і так показує, що система не працює, і кидає тінь на маленький бізнес. Це неетично, і це не йде на користь галузі", - заявляв Шелемба.

Олександр Савчук висловив свою думку, звинувативши великі корпорації у намаганні монополізувати ринок під виглядом боротьби з так званими оптимізаторами. Він закликав владу зайнятися компаніями, які штучно знижують податкові платежі через фізичних осіб-підприємців, замість того, щоб створювати труднощі для всього бізнесу, що працює на спрощеній системі оподаткування.

"Обговорюючи питання оптимізації єдиного соціального внеску (ЄСВ), варто зазначити, що це не може бути вирішено просто так. Безумовно, з цим слід знайти способи боротьби. Проте скасування можливості використання фізичних осіб-підприємців у сфері електронних комунікацій є надто радикальним підходом до вирішення проблеми, схожим на те, як намагатися позбутися головного болю за допомогою гільйотини. Потрібно зосередитися на тих, хто ухиляється від сплати податків, а не зачіпати бізнес, - підкреслив Олександр Савчук."

Він також вважає, що бізнесмени мають право засновувати стільки компаній, скільки їм потрібно для досягнення своїх бізнес-амбіцій.

"Ніхто не зобов'язаний розвивати бізнес в межах однієї компанії, - зазначає Олександр Савчук. - Це може привести до різних ризиків, таких як рейдерські захоплення чи надмірне тиснення з боку податкових служб. Краще мати декілька малих підприємств, ніж одне середнього розміру. Використання спрощеної системи оподаткування є цілком легітимною бізнес-моделлю, а не якоюсь підозрілою схемою."

Але якщо схеми використання ФОП для зменшення сплати податків використовують на всіх роздрібних ринках, і там змін не відбулося, то чому податкова змогла реалізувати тотальне анулювання "спрощенців" саме на телеком-ринку?

Податкова служба вирішила використати прогалини в законодавстві. Це питання вже було обговорено в матеріалах Mind. Нагадаємо, що Державна податкова служба вирішила впровадити положення нового закону "Про електронні комунікації", який вступив в силу 1 січня 2022 року та був прийнятий на заміну закону "Про телекомунікації".

У фіскальних органах вважають, що новий закон прирівняв провайдерів інтернет-послуг до операторів, які, серед інших, займаються технічним обслуговуванням комунікаційних мереж. Оператори, зокрема, виконують роботи з прокладки та ремонту мереж, а також надають їх в оренду іншим компаніям. Відповідно до Податкового кодексу, цим останнім заборонено здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування третьої групи.

Податкова служба також звернулася до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) для підтвердження своєї точки зору. На їхню думку, послуга доступу до інтернету не є самостійним видом діяльності, а є лише частиною певних категорій КВЕД, що стосуються технічного обслуговування мереж.

В Державній податковій службі тепер дотримуються іншої точки зору. Вони вважають, що провайдери, які управляють власними мережами для надання послуг інтернету, не можуть бути єдинниками згідно з Податковим кодексом. Податківці, по суті, використали неоднозначність у законодавстві і включили в цю ситуацію КВЕД, хоча судді вважають це незаконним, але про це ми поговоримо пізніше.

Залишається незрозумілим, чому податкова служба вирішила внести зміни в правила лише через два роки після прийняття закону. Представники ринку вважають, що ДПС діє на користь великих підприємств, які прагнуть поглинути малих постачальників.

Влітку 2024 року податкова активізувалася. І наприкінці липня почала розсилати листи провайдерам про заборону працювати на спрощеній системі оподаткування.

Тоді позицію великих компаній і податкової підтримав народний депутат, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У своїй статті під заголовком "Сірий ринок інтернету: настав час навести порядок" він зазначив, що державі внаслідок наявності фактично "внутрішнього офшору" у вигляді спрощеної системи оподаткування для послуг доступу до Інтернету втрачається понад 3 мільярди гривень щорічно.

На його думку, масштаб дроблення варіюється залежно від бізнесу: в деяких випадках це може бути від 2 до 5 фізичних осіб-підприємців, в той час як інші мають близько 300 підприємств, які працюють на спрощеній системі. Він також дав зрозуміти, про які компанії йдеться.

Ось кілька прикладів. Відомий провайдер "Т", який надає послуги телебачення та інтернету, має більше 320 тисяч абонентів. Важливо зазначити, що ця компанія складається з 288 (!!!) різних підприємств. Інший провайдер, "Л", обслуговує понад 210 тисяч абонентів і фактично є об'єднанням 80 "спрощених" компаній. Разом ці два "лідери галузі" заробили 1,44 мільярда гривень, тоді як загальний обіг ринку у 2023 році становив 21,3 мільярда гривень, за даними Mind, - підкреслив Гетманцев.

У медіа після публікації народного депутата висловили припущення, що мова йде про компанії-провайдери Triolan та Lanet.

Позицію ДПС і великих операторів згодом підтримали й у Міністерстві фінансів. У відповідь на відкритий лист Інтернет Асоціації України заступниця міністра фінансів Світлана Воробей заявила, що юридичні особи, які надають електронні комунікаційні послуги, не можуть користуватися спрощеною системою оподаткування. Мовляв, причиною є зміна закону про телекомунікації, яка спричинила неузгодженість із Податковим кодексом.

Нещодавні зміни в податковій політиці, запроваджені урядом, спричинили активне обурення серед професійних асоціацій, які відстоюють інтереси тисяч українських інтернет-провайдерів. Відбулися пресконференції, круглі столи, були видані відкриті листи, а також вжито інші заходи для впливу на рішення державних структур.

Свою позицію вони аргументують так: скасування спрощеної системи оподаткування призведе до монополізації ринку, зростання цін і погіршення якості послуг.

Було також підкреслено, що переведення малого підприємництва на складну загальну систему призведе до значного збільшення витрат на адміністрування, а також до блокування податкових накладних та інших форм фіскального тиску з боку податкових органів.

Витрати на адміністративні процедури в рамках загальної системи оподаткування виявляються надто великими для малого бізнесу. Згідно з інформацією Єврокомісії, у 2020 році ці витрати для малих та середніх підприємств становили близько 30% від загальної суми сплачених податків, в той час як для великих корпорацій цей показник склав лише 2%.

Згідно з оцінками ІнАУ, зміна податкової системи може призвести до того, що прибуток для державного бюджету досягне лише кількох сотень мільйонів гривень.

На основі аналізу даних Державної податкової служби, наші розрахунки свідчать, що середній рівень податкового навантаження для телекомунікаційного сектора за податками на прибуток і ПДВ становить 6,02%. Це означає, що перевага для бюджету в порівнянні з єдиною податковою ставкою (5%) становитиме лише 1,02% від загальних надходжень (6,02 - 5%). При обсязі обороту в 10 мільярдів гривень це призведе до додаткових надходжень у 100 мільйонів гривень, а не 3-4 мільярдів, - зазначає Володимир Куковський, виконавчий директор ІнАУ.

Він також підкреслює, що з 1 січня 2025 року підприємці третьої групи єдиного податку будуть зобов’язані сплачувати додаткові 1% від свого обороту. Це нововведення могло б забезпечити державі додаткові доходи без необхідності ускладнювати існуючу спрощену систему.

Пізніше невеликі інтернет-провайдери розпочали електронну петицію на веб-сайті Кабінету Міністрів з вимогою не скасовувати спрощену систему оподаткування для платників податків у сфері електронних комунікацій. Ця петиція зібрала необхідні 25 тисяч голосів. Однак прем'єр-міністр Денис Шмигаль у відповідь лише зазначив, що це питання наразі "вивчається" відповідними органами виконавчої влади.

Офіційна позиція Міністерства цифрової трансформації України полягає у підтримці спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу. З метою визначення найкращого підходу до оподаткування інтернет-провайдерів, у вересні 2024 року Мінцифри ініціювало створення робочої групи, до якої були залучені представники Міністерства фінансів та парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

"Ми прагнемо спільно з операторами розробити таке рішення, яке дозволить зберегти спрощену систему для малих операторів у тих випадках, де це є доцільним, аби вони могли ефективно використовувати цю систему", - зазначив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

Проте всі намагання довести, що не варто застосовувати єдині підходи до всього ринку, виявилися безрезультатними. З 1 жовтня 2024 року податкова служба примусово анулювала реєстрацію всіх постачальників фіксованого інтернету в Реєстрі платників єдиного податку. У жовтні того ж року представники бізнесу зібралися на круглий стіл, де були висловлені конкретні пропозиції щодо внесення змін до законодавства, усунення неоднозначностей та надання можливості працювати у рамках спрощеної системи оподаткування.

Ініціативу ринку підтримали у профільних комітетах ВР (крім податкового), Мінцифри та НКЕК. Наразі дані про просування цієї ініціативи відсутні. А робоча група при Мінцифри взагалі неактивна. Mind надсилав запит до міністерства та понад місяць чекав на коментар про те, як цей орган зараз співпрацює з Мінфіном і ДПС у рамках розв'язання проблеми оподаткування інтернет-провайдерів. Втім жодної відповіді так і не надійшло.

Невеликі інтернет-провайдери підкреслюють, що якщо держава справді вважає за доцільне перевести їх на загальну систему оподаткування, то це слід робити у відповідності до закону: шляхом внесення необхідних змін до Податкового кодексу або законодавства про електронні комунікації. Заздалегідь попередити бізнес за півроку та надати можливість адаптуватися — це абсолютно раціональний і прозорий підхід.

Частина підприємств, які працювали на єдиному податку, була змушена підкоритися вимогам податкової служби та в різні терміни підвищити ціни на свої послуги. Інша частина вирішила відстояти свої інтереси в суді.

Більше того, апеляційні адміністративні суди вже ухвалили 8 рішень на користь провайдерів інтернету (приклади можна знайти тут, тут і тут). Іноді податківці намагаються продовжити боротьбу у Верховному Суді України, але безрезультатно. Судова практика свідчить про те, що Верховний Суд не підтримує позицію Державної податкової служби та залишає апеляційні скарги без задоволення. Натомість з ДПС стягують судові витрати, які коливаються від 3 до 16 тисяч гривень у кожному окремому випадку.

Однак, процес оскарження в суді затягується на кілька місяців і вимагає чималих ресурсів.

За інформацією Наталії Клітної, яка представляє Асоціацію правовласників і постачальників контенту, існують труднощі з реалізацією судових рішень, прийнятих на користь провайдерів Інтернету.

У Львівській області суди приймають рішення, які забезпечують інтереси інтернет-провайдерів, тимчасово зупиняючи виконання рішень Державної податкової служби про скасування реєстрації платника єдиного податку, - зазначає Клітна. - Податкова служба повинна була ухвалити це рішення до його виконання. Проте, вона затримує процес, звертаючись до суду за роз'ясненнями щодо необхідних дій, хоча це питання є цілком зрозумілим. Потрібно просто відновити реєстрацію платника єдиного податку. Аналогічна ситуація трапляється і в випадках, коли рішення ухвалюються на користь платників податків.

У сприятливих для бізнесу рішеннях суди визначають, що не всі постачальники послуг інтернету (провайдери) можуть вважатися операторами, як це без розбору трактувала податкова служба. Крім того, у своїх ухвалах суди підкреслюють, що посилання Державної податкової служби на коди КВЕД є неправомірним, оскільки ці коди слугують лише для статистичних цілей і не мають юридичних наслідків для підприємств.

Судді вважають, що податкові органи вільно інтерпретують законодавство, в якому існують неоднозначності в трактуванні норм. У ситуаціях, коли виникають законодавчі суперечності, рішення мають прийматися на користь платників податків.

І хоча прибічники ліквідації "спрощенки" прогнозували, що подорожчання послуг не відбудеться, провайдери тарифи підіймають. Ба більше, ціни у грудні підвищили й великі оператори ("Київстар", "Водафон") - як на мобільний зв'язок, так і на фіксований інтернет. Пояснювалося це зростанням витрат (подорожчання електроенергії, потребою мати альтернативні джерела живлення тощо). Тут важко виокремити причини, бо, дійсно, витрати бізнесу (не тільки в телекомі) зростають, а інфляція за рік сягнула 12%.

Але в такій ситуації збільшувати податкове навантаження на критичну інфраструктуру (інтернет-зв'язок) як мінімум нерозумне рішення. До речі, ДПС наразі не оприлюднювала "переможні цифри" щодо неабиякого зростання податкових надходжень від послуг надання фіксованого інтернету.

У січні 2025 року Данило Гетманцев у своєму інтерв'ю для ЗМІ поділився цікавою інформацією: "Протягом останніх трьох місяців сектор телекомунікацій сплатив на 160,7 мільйона гривень більше ПДВ, що становить приріст у 20,7 % у порівнянні з попередніми періодами".

Якщо спростити обчислення, то додаткові надходження від ПДВ становлять близько 10 мільйонів гривень щомісяця. Це ще далекий шлях до 3 мільярдів гривень на рік. Варто також розглянути причини зростання сплати ПДВ, адже це може бути лише результатом переходу підприємств на загальний режим оподаткування.

"Підвищення тарифів змусило багатьох провайдерів втратити абонентську базу, оскільки люди не могли дозволити собі збільшену плату за послуги. У підсумку від цього постраждали не лише провайдери та їхні клієнти, а й держава, яка втратила джерела податкових надходжень і доступність комунікаційних послуг у регіонах. Це особливо стосується компаній у сільській місцевості, де фінансові ресурси обмежені", - стверджує Андрій Набока, який керував департаментом фіксованого зв'язку в Мінцифри та очолював проєкт "Подолання цифрового розриву в українських селах", спрямований на забезпечення швидкісним інтернетом сільських територій.

Андрій Набок вважає, що державі слід проявляти інтерес до децентралізації бізнесу в галузі провайдингу. Журнал Mind відправився в гості до локальних постачальників, які, на перший погляд, не займалися так званою оптимізацією, проте зазнавали звинувачень з боку великих компаній та Державної податкової служби. Ми провели бесіди з ними, щоб дізнатися про труднощі, з якими вони стикаються, а також про вплив нових податкових змін на їхню діяльність.

Населення Хустського району, що належить до Закарпатської області, складає приблизно 265 тисяч осіб. Близько двох третин цього контингенту проживають у невеликих селах, де кількість мешканців не перевищує 2000. Для цих людей працюють місцеві інтернет-провайдери, які до змін у законодавстві функціонували як фізичні особи-підприємці. Під тиском податкових органів більшість компаній змушені були перейти на загальну систему оподаткування. Лише двоє провайдерів вирішили оскаржити рішення податківців у судовому порядку. Одним з них є Євген Рушинець, який є власником інтернет-провайдера Khust.in.ua.

Євген обслуговує 3000 абонентів у кількох селах та присілках. Кожного місяця його клієнти сплачують приблизно 500 тисяч гривень за інтернет-послуги. За спрощеною системою оподаткування компанія витрачає близько 97 тисяч гривень. Враховуючи витрати на зарплати, обладнання, комунальні послуги та інші витратні матеріали, Євген зазначає, що його чистий прибуток становить у середньому 100-150 тисяч гривень на місяць. Ці кошти підприємець використовує для розширення мережі, зокрема для придбання сучаснішого обладнання.

Підприємець здійснив розрахунки: перехід на загальну систему оподаткування призведе до подвоєння податкових виплат. Замість 97 тисяч гривень йому доведеться сплачувати 198 тисяч. Це означає, що його чистий прибуток знизиться на ще 100 тисяч і в оптимальному випадку становитиме лише 50 тисяч гривень, а в найгіршому – взагалі буде нульовим.

Ця вкрай сумна ситуація змусила постачальника звернутися до суду. Тим часом, поки триває розгляд справи, він продовжує виконувати свої податкові зобов'язання відповідно до спрощеної системи оподаткування.

Якщо маленькі провайдери, такі як Khust.in.ua, залишать ринок, жителі сіл можуть зіткнутися з труднощами у доступі до інтернету. Окрім того, мешканці гірських сіл стикаються з проблемами щодо якості мобільного зв'язку.

"У моєму будинку є зони, де зв'язок зовсім не працює, - ділиться своїми переживаннями Наталя, мешканка маленького гірського села. - Тому, коли мені потрібно, щоб дзвінок обов’язково дійшов, я ставлю телефон на кухонному підвіконні. Проте, до свахи, яка проживає всього в 500 метрах від мене, я не можу додзвонитися. Тому користуюсь Вайбером, підключеним до дротового домашнього інтернету."

"Усі села, які я обслуговую, не знаходяться в долині, а розташовані на схилах гір, - ділиться Євген Рушинець. - Річка протікає між горами, а навколо розкинулися ліси. У місцях, де мешкають люди, зазвичай можна побачити компактні групи будинків - від трьох до п’яти, іноді їх кількість досягає 20-30 осіб. Якщо ж мешканців більше 30, ми називаємо такі поселення присілками."

За його словами, жоден з операторів — ані "Київстар", ані "Водафон", ані lifecell — не має покриття в урочищах і присілках. Це пов'язано з тим, що розгортання мережі в таких районах є для них економічно невигідним.

"У рівнинних районах все відбувається значно простіше: встановлюєш вишку, і вона забезпечує сигнал на відстані до 50 км. Але тут потрібно дуже обережно підходити до вибору локації для установки, враховуючи не лише географічні особливості, а й можливість підведення електроживлення, - пояснює Євген. - Щоб забезпечити якісний мобільний зв'язок для всього села, необхідно встановити не одну, а дві антени на вишці. Ці додаткові витрати стають важливими. Тому мобільні оператори ретельно оцінюють, чи виправдає себе така інвестиція, адже обладнання розраховане не на 15 користувачів, а на сотні: 100, 200, 300 або навіть більше абонентів."

У віддалених селах Хустського району доступ до Інтернету забезпечують невеликі провайдери. Мешканці висловлюють незадоволення щодо поганої якості мобільного зв'язку, який часто буває відсутнім. У відео представлено бесіду з Євгеном, власником одного з інтернет-провайдерів, та місцевим жителем з урочища Горінчове. Відео створене автором.

Навіть села, що розташовуються під вишкою, страждають від того, що сигнал, який мав би бути сильним і стабільним, таким не є. Хоча вони територіально близько, сигналу часто немає зовсім або він дуже слабкий. Гориста місцевість створює додаткові труднощі: сигнал може добре працювати на одному схилі, але з іншого боку гори він уже недоступний. Тому людям вигідніше підключатися до інтернету фізично, за допомогою дротового з'єднання.

"У селах зазвичай немає більше ніж двох конкурентів, - розповідає Євген дорогою в урочище Медвеже. - У моїх селах, можна сказати, лише в одному селі є конкурент, і все".

Щоб під'єднати до інтернету дрібні населені пункти, інтернет-провайдер свого часу скористався субвенцією від Мінцифри: "Завдяки цим коштам на 120 тис. грн ми підключили школу з кількома класами, а також села поблизу. І більшість нових урочищ, які раніше не мали зв'язку. Продовжили це робити й під час війни".

Згідно з даними малих постачальників, мобільні оператори почали пропонувати їм можливість реалізувати свою абонентську базу. Євген зазначає, що нещодавно до нього також зверталися з подібною пропозицією: "Київстар" зателефонував мені, але це їх не зацікавило, оскільки у мене менше ніж 5000 абонентів".

Великі гравці цікавляться купівлею за двома варіантами:

"Таким чином, якщо клієнт сплачує 200 гривень щомісяця, то за 20 місяців це складе 4000 гривень. Відтак, я теоретично можу оцінити абонента в 4000 гривень. При наявності 3000 абонентів, загальна вартість усієї вашої бази може становити 3000 абонентів × 4000 гривень = 1 200 000 гривень," - зазначає Євген.

Проте бізнесмен планує продовжувати розширення своєї підприємницької діяльності.

Ми вирушаємо до Липовецької школи, щоб встановити потужнішу акумуляторну батарею. Це допоможе забезпечити заклад електрикою в разі відключень. Нова батарея потребує лише чотири години для зарядки, після чого вона здатна забезпечити енергією протягом 20 годин.

Цього цілком достатньо для того, щоб задовольнити вимоги держави – забезпечити стабільний інтернет протягом 72 годин після раптового відключення електрики. У цьому контексті локальні оператори мають певні переваги над національними, які зобов'язані гарантувати доступність мобільного зв'язку протягом 10 годин під час відключень. Однак, виконати цю вимогу на 100% їм не вдається.

Одночасно, для місцевих інтернет-провайдерів завдання контролювати зв’язок для тисячі абонентів, маючи лише одну-дві бригади монтажників, є цілком здійсненним.

"У нас є автомобіль, який регулярно перевіряє стан вишок (обладнання на вишках. - Mind), - пояснюють монтажники провайдера Khust.in.ua. - Він під'їжджає до кожної вишки, запускає генератор, і якщо відсутнє електропостачання протягом тривалого часу, то здійснюється підзарядка акумуляторів, необхідних для забезпечення мобільного зв'язку".

Данило, директор херсонського провайдера "Вінер телеком", розповідає, що працівники зранку роз'їжджаються по завданнях, намагаючись уже не повертатися в офіс, бо важливо встигнути зробити все по-видному.

Лише-но починає темніти, вмикати фари стає небажано; краще подорожувати без освітлення. Це особливо критично в прибережних районах: російські дрони літають над Дніпром і мають змогу спостерігати за всім містом. Іноді вони приземляються на дев'ятиповерхівки, аби зекономити заряд батареї. Атакують лише тоді, коли автомобіль рухається. Щоб уникнути нападу, водієві необхідно їхати зі швидкістю понад 120 км/год.

За останні кілька місяців кількість дронів значно зросла. Проте це не стає на заваді провайдерам.

Юрій, працівник абонентського відділу компанії "Вінер телеком", ділиться інформацією про те, що після обстрілів з "Градів" ремонтні роботи розпочинаються негайно. Спеціалісти займаються різанням та заміною кабелів, відновлюючи як абонентські, так і магістральні лінії. Вкрай рідко трапляється, щоб пошкоджений магістральний сегмент залишався без ремонту більше доби.

Наша розмова відбувалася рано-вранці в офісі під звуки вибухів. О 9:20 провайдер отримав електронне сповіщення про пошкодження лінії внаслідок обстрілу. Юра пояснив, що зараз бригади чекають пів години, поки обстріли припиняться, і лише тоді вирушать на місце ремонту.

Лише через тридцять хвилин після того, як були пошкоджені кабелі в результаті обстрілу, бригада монтажників прибула для відновлення інтернет-зв'язку. Херсон, 25 грудня 2024 року. Відео від автора.

Директор зазначає, що існує безліч ситуацій, коли люди звертаються з проханням підключити зв'язок навіть у зруйнованих будівлях, таких як сараї, підвали, літні кухні або в єдиній кімнаті, яка залишилася цілою. "Іноді будинок повністю знищений, а людина просить зробити підключення в маленький сарай, де вона тимчасово мешкає. Наприклад, одна мати залишилася сама, її діти виїхали за кордон, і вона говорить: 'Мені потрібен зв'язок, щоб мати можливість щоденно спілкуватися з дітьми та онуками'".

Ремонт, як правило, займає приблизно півтори-дві години, але не більше. Залишатися на місці довше небезпечно через обстріли. Якщо прозвучить вибух, це означає, що служби, які приїхали на евакуацію або ремонт, стають мішенню номер один.

Роботи з відновлення мережі тривають незважаючи на небезпечні обставини. За інформацією директора, щомісячно замінюється близько 10 км кабелю: "Кожен відрізок становить приблизно 200 метрів. Легко підрахувати, скільки таких ділянок потрібно оновити протягом місяця."

В даний момент більше 50% малих провайдерів, що знаходяться в прифронтових районах, стикаються з ризиком банкрутства. У мирний час у тільки одному районі Херсона — Антонівці — діяло сім операторів, включаючи локальні мережі "Плутон", "Вінер", "Вега" та національного провайдера "Укртелеком". Нещодавно з цього ринку вийшов локальний оператор ISP online. Ми маємо розмову з директором компанії Денисом Шейниченком.

За інформацією Шейниченка, 2 лютого компанія зупинила обслуговування мережі в цьому регіоні. Монтажникам стало неможливо дістатися до місця через відсутність транспорту та підвищений рівень небезпеки.

Антонівський міст усього за 4 км від офісу компанії, розташованого на Чорноморській вулиці. Ця територія - у зоні підвищеної небезпеки.

"Цей район росіяни вказали як червону зону," - зазначає Денис. - "До початку війни ми мали близько 4000 абонентів. Під час окупації їх залишилося приблизно 3000, а зараз їх всього лише 700."

Проте, втрати, які зазнала компанія під час війни, виходять за межі лише фінансових збитків. "Один із наших майстрів загинув внаслідок артилерійського обстрілу", - з тугою зазначає Денис.

Попри все компанія продовжує відновлювати зв'язок та обслуговувати своїх клієнтів.

У умовах нестабільного електропостачання компанія продовжує свою діяльність завдяки генераторним установкам. Сервери розміщені в зоні з відсутнім електроосвітленням, тому робота організована за схемою: 12 годин на генераторі, а решту 12 годин — на акумуляторах. Цей підхід дозволяє забезпечити безперервну підтримку мережі, проте витрати є досить значними — щоденно споживається каністра пального вартістю приблизно 1000 гривень.

Олександр, оператор технічної підтримки ще одного херсонського інтернет-провайдера Homenet, який обслуговує 2000 абонентів, розповідає, що нещодавно компанія також була змушена підняти ціни через підвищення податків і зміни в законодавстві щодо критичної інфраструктури. Хоча підвищення тарифів було анонсоване ще в листопаді, зміни сталися лише на початку січня 2025 року.

"Ціни особливо зросли для юридичних осіб, тоді як для приватного сектору тариф підвищився лише на 40 гривень. Незважаючи на це, ми продовжуємо отримувати скарги", - підкреслює Олександр, додаючи, що для квартир ціни залишилися стабільними.

Херсонська компанія "Статус", що надає інтернет-послуги, орієнтується насамперед на обслуговування юридичних клієнтів, таких як кафе, ресторани та державні організації. Під час окупації вона вжила важливих заходів для підтримки стабільності мережі. За словами головного інженера Дмитра Вранцова, компанія перенесла базу даних абонентів на віддалений сервер та евакуювалася разом із ним, залишивши на місці працівників для забезпечення безперебійної роботи мережі.

Зараз його онлайн-послугами користуються лише 500 абонентів, тоді як до війни їх було 3500. Із семи бригад залишилась одна.

"Ми ремонтуємо мережу щодня, інколи щогодини", - говорить він, уточнюючи, що зараз прибутку немає, адже основна мета - забезпечити зв'язок для громадян.

Данило Гетманцев, 15 грудня, опублікував у Telegram допис, який викликав подив у нього та інших операторів з Херсона. У ньому він підвів підсумки змін у податковій політиці для малих і середніх інтернет-провайдерів, зазначивши: "У них усе гаразд. Як завжди, катастрофи не сталося".

Щоб виправити ситуацію, експерти пропонують відновити спрощену систему оподаткування або розробити спеціальний податковий режим для критичної інфраструктури. Тим паче інтернет-провайдери готові йти на поступки.

Наприклад, Олександр Савчук виступає за відновлення спрощеної системи оподаткування, хоча б на період воєнного стану або на кілька наступних років, щоб забезпечити стабільність та передбачуваність для малих і середніх підприємств.

Але, як уже було сказано вище, жовтневу ініціативу бізнесу з внесення змін до законодавства Мінфін і ДПС не підтримали. А інші державні органи (прихильники "спрощенки") ніяк цю ідею не просувають.

Проте інтернет-постачальники вірять, що співпраця з урядом стане більш продуктивною після призначення новим керівником ДПС Руслана Кравченка, який зайняв цю посаду 31 грудня 2024 року.

"Новостворена команда повинна проаналізувати ситуацію, ознайомитися з судовою практикою і ухвалити рішення, пам’ятаючи про положення Податкового кодексу, яке вказує, що в разі спірних моментів щодо трактування закону, рішення слід приймати на користь платників податків", - зазначає Наталя Клітна.

Зараз же рішення ДПС та Мінфіну про переведення єдинників у телекомі на загальну систему оподаткування сприймається як заангажоване, на користь великих гравців. А боротьба з "оптимізаторами" лише як привід ліквідації спрощеної системи для локальних провайдерів.