Ватикан визначив дату беатифікації священика з Закарпаття Петра Ороса.

Цю інформацію оприлюднили на веб-ресурсі Мукачівської греко-католицької єпархії, повідомляє Укрінформ.

"19 грудня 2024 року Дикастерія у справах визнання святих оголосила про дату і місце урочистої беатифікації отця Петра Павла Ороса, священника Мукачівської греко-католицької єпархії, який став жертвою радянського міліціонера", - йдеться в офіційній інформації.

Згідно з інформацією, урочиста беатифікація Петра Павла Ороса запланована на 3 травня 2025 року в селі Білки, що на Закарпатті. Цю важливу подію очолить кардинал Гжегож Рись, архієпископ і митрополит Лодзький з Польщі.

"Це стане першим випадком в історії Закарпаття, коли блаженним буде проголошено саме на нашій Срібній Землі. Інформація про урочисті заходи буде надана пізніше," - зазначили в єпархії.

Петро Орос з'явився на світ 14 липня 1917 року в селі Бірі (Угорщина) у родині греко-католицького священника. У 1926 році, коли йому було всього 9 років, він залишився без батьків. 28 червня 1942 року він отримав ієрейські свячення. За свідченням о. Стефана Бендаса, 19 грудня 1944 року владика Теодор Ромжа, усвідомлюючи майбутні переслідування з боку радянської влади та необхідність переведення єпархії в підпілля, в якому сам міг загинути, таємно висвятив Петра Ороса на єпископа. У 1946 році його призначили на вільну парафію в селі Білки Іршавського району Закарпатської області.

У 1948 р. місцеві органи влади вдавалися до різних методів впливу, щоб схилити о. Петра на перехід до російського православ'я. Йому, як і всім іншим священникам УГКЦ, які не поступилися своїми переконаннями, заборонили виконувати душпастирську працю. Але він залишився вірним своєму покликанню, продовжував підпільно зі своїми вівтарними братами - отцями Іваном Маргітичем, Іваном Романом та Іваном Ченгері - таємно обслуговувати греко-католицьких вірян Іршавщини й Виноградівщини на Закарпатті.

Невгамовність священника викликала невдоволення у представників влади. На початку 1953 року його затримали та доставили до Ужгорода, де в слідчому ізоляторі КДБ він провів більше двох тижнів під арештом. Влітку того ж року, неподалік Імстичівського мосту, міліціонер спробував затримати отця Петра, але йому вдалося сховатися серед верболозу. Повертаючись з підпільної Служби Божої в Імстичівському монастирі, священник став мішенню для двох пострілів, які пролунали біля мосту на річці Боржаві. На щастя, кулі пройшли мимо.

Напередодні святкування Успіння Пресвятої Богородиці, 27 серпня 1953 року, у селі Великі Ком'яти отець Петро провів величезну літургію, під час якої сповідав прихожан і причащав їх. Після служби він вирушив пішки на залізничну станцію в селі Сільце. На місці його затримав міліціонер, який повів священника в бік села Заріччя. Неподалік від хреста пролунав звук двох пострілів — отець Петро був вбитий. Його тіло, вбитого, перевезли до моргу Іршавської лікарні, а через кілька днів таємно поховали серед терня неподалік села Кам'янське в Іршавському районі. Пізніше, співробітники міліції та КДБ відкопали його останки і вивезли в бік Іршави.

5 серпня 2022 року Папа Римський Франциск провів аудієнцію з кардиналом Марчелло Семераро, який очолює Дикастерію з питань визнання святих. Під час цієї зустрічі Папа затвердив декрети, що стосуються кількох процесів беатифікації, зокрема, на першому місці був греко-католицький священник Петро Павло Орос.