У Ужгороді місцеві громади отримали навчання щодо діяльності в контексті європейської інтеграції.

Як українським громадам ефективніше співпрацювати з європейськими партнерами, використовувати можливості програм ЄС, залучати мешканців до прийняття рішень та впроваджувати сучасні цифрові й інклюзивні підходи? Ці питання стали центральними під час триденної навчальної програми, що відбулася 8-10 вересня в Ужгороді.

Програма "Регіональна політика, територіальне співробітництво та інституційна спроможність громад України в контексті європейської інтеграції" зібрала разом представників місцевих органів влади, науковців та експертів як з України, так і з країн Вишеградської четвірки. Гібридний формат навчання надав можливість залучити до участі також представників громад з різних регіонів України.

За три дні учасники пройшли 10 тематичних сесій, присвячених питанням регіональної політики, транскордонного та територіального співробітництва, децентралізації, проєктного менеджменту, цифровізації, прав людини, соціальної інклюзії, партисипативного врядування, культури, туризму та соціальної стійкості громад.

Європейська інтеграція розпочинається з місцевих спільнот.

На початку програми учасників привітали: заступник голови Закарпатської обласної ради Василь Дем'янчук, Генеральний секретар Центральноєвропейської служби транскордонних ініціатив Дюло Очкаї, проректорка Ужгородського національного університету з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел, в.о. декана юридичного факультету, доктор юридичних наук, професор Ярослав Лазур, а також керівниця Представництва в Закарпатській області проєкту транскордонного співробітництва HUSKROUA Олеся Трагнюк.

Триденну програму модерувала доктор юридичних наук, професорка та голова правління Карпатської Агенції Прав Людини "Вестед" Марія Менджул.

Одним із основних акцентів першого дня стало транскордонне співробітництво. Для Закарпаття, яке безпосередньо межує з країнами Європейського Союзу, ця форма взаємодії має особливу практичну значущість. Це стосується не тільки міжнародних зв'язків, а й можливості спільно вирішувати питання розвитку регіонів, реалізовувати проєкти та залучати європейські фінансові ресурси. Дюло Очкаї представив концептуальні, правові та інституційні основи регіональної політики та територіального співробітництва в контексті інтеграції до Європи. Теоретичну частину він доповнив практичними заняттями з транскордонного планування.

Сесія, присвячена практичним аспектам програм ЄС, була зосереджена на підготовці проектних заявок та управлінні циклом проектів у рамках програм Interreg та інших європейських інструментів. Вела захід Моніка Шимонова, проектна менеджерка Центральноєвропейської служби транскордонних ініціатив.

Учасники отримали шанс не тільки ознайомитися з інформацією від фахівців, але й взаємодіяти з реальними ситуаціями, задавати питання та обговорювати, як можна впровадити європейський досвід у своїх громадах.

Спроможна громада - це не лише ресурси

На другий день навчального курсу увага була приділена ключовим аспектам, що формують якість місцевого управління: децентралізації, цифровій трансформації, захисту прав людини, недискримінації та активній участі громадян у процесах прийняття рішень.

Членкиня-кореспондентка Національної академії правових наук України, докторка юридичних наук, професорка Анастасія Мерник розглянула децентралізацію та розвиток місцевого самоврядування в Україні в контексті інституційного зближення з Європейським Союзом.

Доцент кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету Вадим Пішта висвітлив теми, що стосуються потенціалу цифрової трансформації місцевого розвитку та застосування цифрових інструментів у сфері територіального співробітництва.

Окремий розділ був присвячений питанням прав людини та інклюзії. Марія Менджул висвітлила теми захисту прав представників національних меншин, боротьби з дискримінацією та забезпечення соціальної інклюзії в рамках європейської інтеграції.

Ключовим аспектом прогресу сучасних громад є активне залучення мешканців до процесу ухвалення рішень. Про важливість партисипативного управління як елемента здатності громад до розвитку територіальної співпраці розповіла директорка НДІ фундаментальних та прикладних досліджень європейського територіального співробітництва УжНУ, доцентка кафедри міжнародного права Юлія Фетько.

У центрі дискусій була важлива для сучасного місцевого самоврядування теза: спроможність громади визначається не лише фінансовими ресурсами чи наявністю інституцій. Не менш важливими є можливість мешканців брати участь у житті громади, доступність сучасних інструментів управління, дотримання прав людини та здатність місцевої влади чути різні суспільні групи.

Досвід Вишеградської четвірки для українських спільнот.

Останній день надав можливість розширити уявлення про територіальне співробітництво, акцентуючи увагу на культурі, туризмі, спадщині прикордонних районів, соціальній стійкості та інклюзивному управлінні.

Директорка Інституту досліджень територіального та міжорганізаційного співробітництва Вищої школи бізнесу в Польщі Йоанна Куровська-Пиш представила підходи до інклюзивного управління спадщиною прикордоння.

Доцент Інституту політології Філософського факультету Пряшівського університету Мартін Лачний поділився досвідом Словаччини та європейськими методами територіальної співпраці. У своїй презентації він акцентував увагу на різних формах територіального співробітництва як на національному, так і на європейському рівнях.

Про можливості культури і туризму, а також їхній внесок у зміцнення соціальної стабільності громад висловився доцент кафедри географії Технічного університету в Ліберці Артур Богач.

Завершальну сесію, присвячену правам людини, інклюзивному багаторівневому врядуванню та територіальній згуртованості в процесі європейської інтеграції України, провели Ярослав Лазур та Марія Менджул.

Від освіти до нових співпраць.

Триденний захід продемонстрував, наскільки різноманітним є поняття європейської інтеграції на місцевому рівні. Для громад це не лише виконання нормативних вимог або участь у міжнародних ініціативах. Це також впровадження нових стандартів управлінських практик, налагодження партнерства між територіями, активне залучення громадян, дотримання прав людини, процеси цифровізації та готовність спільно реагувати на виклики, що постають.

Одним із ключових досягнень навчання став прямий обмін досвідом між українськими спільнотами та фахівцями з країн Вишеградської четвірки. Завдяки практичним завданням, обговоренням і спільній діяльності вдалося створити платформу для генерування нових ідей та можливих партнерств.

Діалог виявляється особливо важливим для прикордонних областей України. У цих регіонах територіальне співробітництво може вже нині слугувати практичним засобом європейської інтеграції — завдяки спільним ініціативам, обміну досвідом, зміцненню інституційних можливостей та створенню стійких партнерських відносин.

Навчальний курс був організований в рамках ініціативи "Стійкі місцеві та регіональні органи влади в Україні та країнах Вишеградської четвірки через співпрацю", яка реалізується за сприяння Міжнародного Вишеградського фонду.

Проєкт втілюється Карпатською Агенцією Прав Людини "Вестед" у співпраці з Національною академією правових наук України, юридичним факультетом Ужгородського національного університету, Науково-дослідним інститутом фундаментальних та прикладних досліджень європейського територіального співробітництва УжНУ, Центральноєвропейською службою транскордонних ініціатив (Угорщина), Пряшівським університетом (Словаччина), Технічним університетом Ліберця (Чехія) та Вищою школою бізнесу в Домброві Гурнічій (Польща).