Україна прагне переконати Угорщину не створювати перешкод для нашого європейського інтеграційного процесу.

Київ та Будапешт проводитимуть консультації, спрямовані на зняття угорського блокування переговорів щодо вступу України до ЄС.

Україна вживає всіх заходів, щоб Угорщина не стала перешкодою на нашому шляху до Європейського Союзу. Зокрема, країни уклали угоду про проведення регулярних консультацій, метою яких є подолання угорського блокування переговорів про вступ України до ЄС.

"Київ і Будапешт домовилися про регулярні консультації, спрямовані на зняття угорського блокування переговорів щодо вступу України до ЄС",- повідомила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Вона зазначила, що з 12 травня представники України та Угорщини розпочнуть регулярні робочі зустрічі, під час яких експерти спільно вирішуватимуть усі питання, що турбують Будапешт.

Стефанішина повідомила, що українська команда вже внесла конкретні пропозиції для розв'язання спірних питань. Зараз українська сторона працює над відповіддю на контрпропозиції з боку угорських партнерів. Перші попередні результати можуть бути оприлюднені вже після запланованої зустрічі 12 травня.

Стефанішина впевнена, що цей діалог створює справжні шанси для відновлення переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Віцепрем'єрка також підкреслила, що в процесі переговорів угорська сторона утримувалася від будь-яких різких або радикальних висловлювань, що свідчить про позитивний характер обговорення.

Угорщину на зустрічі представляла команда на чолі з парламентським державним секретарем Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Левенте Мадяром.

Стефанішина каже, що шлях України до ЄС є запорукою трансформацій нашої країни, і ми докладаємо максимальних зусиль для того, аби дотримуватись кожної літери та духу зобов'язань, пов'язаних із членством.

Раніше Будапешт встановив кілька бар'єрів для України на шляху до Євросоюзу, фактично зупинивши процес переговорів щодо вступу.

Серед питань, що турбують Угорщину найбільше є захист прав угорської національної меншини в Україні. Саме нібито нерозв'язані проблеми угорської етнічної меншини Закарпаття є формальною причиною вето, яку озвучує Будапешт.

Саме це стало приводом для Угорщини, щоб не дозволити Польщі, яка наразі головує в Раді ЄС, відкрити перший кластер переговорного розділу щодо членства України в ЄС.

Шанси на його відкриття до завершення Польського головування 1 липня 2025 р., за словами міністра з питань ЄС в уряді Польщі Адама Шлапки сильно зменшилися.

Польський міністр зазначив, що офіційною причиною є нібито нерозв'язані проблеми угорської меншини Закарпаття.

"Виявилося, що угорці в Закарпатті є однією з найбільш проєвропейських спільнот в Україні. Тому важко визначити, чи це дійсно серйозна проблема, чи лише димова завіса," – зазначив Шлапка.

На даний момент Угорщина наполягає на врахуванні одинадцяти умов під час майбутніх переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Українська сторона вже надала Угорщині план дій, спрямований на захист прав національних меншин. Стефанішина зазначає, що всі 11 умов були враховані.

Відповідно до її заяв, українська команда представила угорським партнерам проект Плану дій, спрямованого на захист прав осіб, які належать до національних меншин, у якому враховано всі рекомендації, висловлені Угорщиною. Ця зустріч відбулася в Будапешті 29 квітня.

"Розроблений урядом проєкт Плану дій враховує всі 11 пунктів, запропонованих угорською стороною для гарантування прав угорської національної меншини в Україні," - повідомила глава української делегації Стефанішина.

В рамках консультацій українська делегація ознайомила з низкою заходів, які вже були реалізовані для вирішення наступних питань. Зокрема, парламент ухвалив у першому читанні ініціативу щодо Закону "Про професійну освіту", а також був розроблений проект Закону "Про внесення змін до деяких законів стосовно використання мови в освітньому процесі", який наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді.

створено необхідну інституційну основу для діалогу з національними меншинами з усіх питань, що становлять їх інтерес.

Згідно з висловлюваннями Стефанішиної, відстоювання прав людини, охорона прав національних меншин та підтримка добросусідських зв'язків з нашими партнерами і сусідами є для нас не простими деклараціями, а стратегічною метою і політичною місією.

Освітні аспекти угорської національної меншини продовжують бути важливим чинником у дипломатичних стосунках між Україною та Угорщиною в контексті європейської інтеграції.

Цю інформацію в передачі "Ми-Україна" озвучила народна депутатка України, що відповідає за інтеграцію з Європейським Союзом, Марія Мезенцева-Федоренко.

На її думку, це питання особливо актуальне в Закарпатській області.

"Середня освіта та підготовка до вищих навчальних закладів. У цьому контексті залишається дещо незрозумілим, що на території, наприклад, Закарпатської області, компактно мешкає близько 20 тисяч угорців. Це громадяни України, які вважають угорську своєю рідною мовою," - зазначила Мезенцева-Федоренко.

Вона також зазначила, що в Україні в цьому регіоні розташовано близько 100 шкіл та державних закладів, які надають можливість вивчати рідну мову, в тому числі угорську для угорської громади та румунську для румунської громади.

Попри те, що Україна розпочала діалог з Угорщиною, покликаний не заважати нашій євроінтеграції, Будапешт не приєднався до Спільної декларації 10-го саміту Ініціативи Тримор'я у частині, що стосується підтримки України і засудження російської агресії та необхідності покарання винних у російських злочинах.

Нагадуємо, що 28-29 квітня у Варшаві відбувся ювілейний 10-й саміт Тримор'я (Ініціатива трьох морів, ІТМ), в якому взяли участь представники високого та найвищого рівнів з більш ніж 20 країн.

Ініціатива Тримор'я - міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об'єднує 13 країн ЄС, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів (Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Греція). Асоційованими членами ІТМ є Україна та Молдова.

В окремій думці, долученій до декларації, Угорщина підкреслила, що не може погодитися з 4-9 пунктами, оскільки деякі формулювання "виходять за рамки нових геополітичних обставин".

"Угорська сторона висловила думку, що деякі з її висловлювань не відповідають новим геополітичним реаліям."

Будапешт акцентував увагу на тому, що після трьох років конфлікту стало зрозуміло: "стратегія ЄС щодо війни не сприяла досягненню миру".

В одному з висловлювань угорської столиці зазначається, що Угорщина вважає, що з моменту початку діалогу про припинення вогню між США та Росією, а також між США та Україною, ми увійшли в нову фазу конфлікту. На нашу думку, необхідно докласти всіх зусиль для підтримки цього процесу, аби якомога швидше досягти стійкого миру. Ми також вважаємо, що варто утримуватися від будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на мирні переговори.

Як бачимо, Угорщина не припиняє свою антиукраїнську риторику, водночас Україна намагається встановити з нею контакт та переконати не заважати нашому євроінтеграційному процесу.