Лише 16% українців вважають, що всі громадяни мають рівні права перед законом.

За інформацією Укрінформу, результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року, підтверджують цю інформацію.

Згідно з даними соціологічних досліджень, подібно до попередніх опитувань, більшість українців вважають, що "соціально-економічна політика влади в першу чергу орієнтована на підтримку великих капіталів (багатих, олігархів)", причому 54% респондентів висловили цю думку під час останнього опитування. Лише 13% вважають, що політика сприяє малозабезпеченим та непрацездатним, тоді як лише 10% вказують на її орієнтацію на формування та підтримку середнього класу.

"Згідно з опитуванням, 75% респондентів вважають, що в Україні фактично немає реальної рівності громадян перед законом, тоді як лише 16% дотримуються думки, що така рівність існує в основному або повністю", - зазначено в повідомленні.

Відповідаючи на запитання, чим саме, у їхньому розумінні, є допомога держави у підвищенні рівня життя громадян у першу чергу, респонденти найчастіше називають встановлення такого рівня зарплат, коли кожен працюючий зможе утримувати себе і свою сім'ю на гідному матеріальному рівні (38%), однак порівняно з 2002 роком частка тих, хто так вважає, істотно зменшилася (тоді вона становила 55%). Також дещо менше стало тих, хто пов'язує цю допомогу зі створенням робочих місць з метою надання роботи усім працездатним громадянам (відповідно 19% і 16%).

Водночас, як зауважили у Центрі Разумкова, порівняно з 2002 роком зросла (16% до 30%) частка тих, хто вважає, що ця допомога полягає у субсидіях, пільгах, соціальних виплатах малозабезпеченим громадянам, а також тих, хто пов'язує цю допомогу зі створенням умов для вільного підприємництва, перш за все -- малого і середнього бізнесу (з 5% до 8%).

Крім того, за даними опитування, порівняно з 2018 роком зросла частка респондентів, які вважають, що система соціального захисту громадян повинна будуватися на забезпеченні лише непрацездатних (людей літнього віку, осіб з інвалідністю, сиріт) (з 20% до 29%) і знизилася частка як тих, хто вважає, що держава повинна надавати адресну допомогу, крім непрацездатних, також деяким іншим групам населення, які опинилися в складних життєвих обставинах (безробітним, бідним сім'ям з дітьми тощо) (з 33% до 30%), так і тих, хто вважає, що держава повинна захищати усіх знедолених, людей з низькими доходами (з 33% до 28%). Хоча ті, громадяни, які вважають, що допомога повинна надаватися лише непрацездатним, як і раніше, залишаються в меншості.

Опитування здійснювалося в форматі особистих зустрічей у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях, а також у місті Київ. Важливо зазначити, що в Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях опитування проводилося лише на територіях, які контролюються українським урядом і де відсутні бойові дії.

Опитування було організоване з використанням стратифікованої багатоступеневої вибірки. На початкових етапах формування вибірки застосовувався випадковий відбір, тоді як на завершальному етапі респонденти обиралися за квотним методом, спираючись на статево-вікові критерії. Структура вибіркової сукупності відображає демографічні характеристики дорослого населення регіонів, де проводилося опитування, на початок 2022 року, враховуючи такі параметри, як вік, стать і тип населеного пункту.

В дослідженні взяли участь 2016 респондентів, які були старші за 18 років. Теоретична похибка вибірки становить не більше 2,3%. Однак слід зазначити, що додаткові систематичні відхилення можуть бути викликані наслідками агресії з боку Росії, включаючи вимушену евакуацію мільйонів людей.