Судді отримують значні доплати, які сягають сотень тисяч гривень, за наявність наукових ступенів, незважаючи на численні випадки плагіату, про що повідомляють ЗМІ.

Держава витрачає сотні мільйонів гривень на виплати суддям-науковцям, незважаючи на те, що в їхніх дисертаціях часто виявляють плагіат.

Джерело: незалежний антикорупційний центр NGL.media

Дослідження журналістів виявило, що початковий щомісячний заробіток українського судді варіюється від 63 до 157 тисяч гривень. Проте насправді судді часто отримують виплати, які в 2-3 рази перевищують цю суму.

Зокрема, у 2024 році середня щомісячна зарплата судді місцевого загального суду становила 107,8 тисячі гривень, суддів адміністративних та господарських судів – 121,5 тисячі гривень, а суддів апеляційного суду – 234,7 тисячі гривень. Ці суми формуються завдяки різноманітним надбавкам, які передбачаються за стаж роботи, виконання додаткових обов'язків, знання іноземних мов та наявність наукового ступеня.

Згідно з даними NGL.media, кожен п'ятий суддя в Україні має науковий ступінь – або кандидатський (доктор філософії), або доктор юридичних наук. Однак незалежні експерти висловлюють сумніви щодо якості їхніх наукових досліджень, оскільки в ряді випадків у їхніх роботах виявлено плагіат.

Згідно з інформацією, наданою журналістами, в Україні налічується 916 суддів, які мають науковий ступінь, що складає близько 20% від усієї суддівської спільноти. Після успішного захисту кандидатської або докторської дисертації, цим суддям нараховують додаткову надбавку до заробітної плати в розмірі 15% чи 20% відповідно.

Більше 65% науковців працює у Верховному суді, що складає 96 з 146 суддів. Щорічні витрати на доплати до їхніх зарплат становлять приблизно 30 мільйонів гривень.

Згідно з інформацією NGL.media, торік на виплати за наукові ступені суддів було витрачено не менше 123 мільйонів гривень, а за чотири попередні роки ця сума сягнула приблизно 490 мільйонів гривень.

Журналісти підкреслюють, що навіть судді Окружного адміністративного суду Києва, який було ліквідовано в грудні 2022 року, продовжують отримувати доплати. Незважаючи на те, що ці судді не виконують судочинство, вони формально залишаються на своїх посадах до проходження кваліфікаційного оцінювання. Тим не менш, минулого року на доплати за наукові звання 18 суддів ОАСК було витрачено понад 2,3 мільйона гривень з державного бюджету.

Серед осіб, які отримують додаткову винагороду, знаходиться Марина Бояринцева, яка, за чутками, також згадувалася у "плівках Вовка". У жовтні 2025 року вона не змогла успішно пройти кваліфікаційне оцінювання, тому її звільнення є неминучим.

Громадська рада доброчесності виявила, що суддя у своїй дисертації уривками скопіювала чужі наукові праці та не залишила посилань. Бояринцева на питання щодо виявлених порушень у дисертації не відповіла.

Також виплату отримує інший суддя ОАСК Костянтин Кобилянський, у дисертації якого теж знайшли плагіат.

Згідно з інформацією, наданою NGL.media, протягом останнього десятиріччя 1 208 громадян України успішно захистили докторські дисертації в галузі юридичних наук, а ще 4 929 осіб отримали ступінь кандидата наук, здобувши титул доктора філософії.

Світлана Благодєтєлєва-Вовк, керівниця ініціативи "Дисергейт", вже протягом десяти років разом з командою систематично аналізує наукові дослідження. Вона зазначає, що нерідко кандидати на наукові ступені виявляються не стільки науковцями, скільки звичайними чиновниками, які прагнуть отримати додаткову винагороду до своєї зарплати або інші вигоди завдяки наявності вченого звання.

"Науковий ступінь має свої практичні переваги. По-перше, ти стаєш частиною інтелектуальної еліти. По-друге, це приносить фінансові вигоди. А по-третє, завершивши кар'єру на державній службі, можна знайти роботу викладачем у вищому навчальному закладі," - зазначає Благодєтєлєва-Вовк.

Внаслідок існуючого попиту формуються цілі мережі, які виявляють готовність ігнорувати плагіат та пропонувати послуги з написання дисертацій "під ключ". Як зазначила керівниця "Дисергейту", в Україні налічується понад півсотні ректорів, які займаються такими недобросовісними практиками. Це призводить до щорічних витрат з державного бюджету в мільярди гривень на доплати за наукові ступені тим, хто насправді не заслуговує їх отримати.

"У 2018 році ми почали досліджувати всі ці токсичні мережі і порахували, що на фейкові доплати тоді йшло десь 4,5 млрд грн. Я думаю, зараз значно більша сума - 10-12, можливо, 15 млрд грн щорічно витрачається на весь цей фейк", - припускає Благодєтєлєва-Вовк.

Вона зазначила, що з дисертацій суддів, які вона перевірила у 2025 році, більшість виявилися з порушеннями: з 52 досліджень у 36 виявлено випадки плагіату.

Однією з найбільш резонансних справ, що стосується академічної недоброчесності в судовій системі, є випадок Олександра Короленка. Цей кандидат на посаду в апеляційному суді відкрито зізнався, що створював дисертації на замовлення, оскільки мріяв про новий айфон і відпочинок у Таїланді.

Невдовзі після проведення співбесіди ВККС направила звернення до Вищої ради правосуддя, Офісу генерального прокурора та Міністерства освіти, повідомляючи про зізнання Короленка. Тим не менш, як повідомляє NGL.media, наразі відсутня будь-яка інформація про реакцію хоча б однієї з цих установ.

Двоє суддів, яким Короленко нібито писав дисертації, - Олена Ващук та Оксана Морозовська, - теж ніяк не коментували його заяви і не відмовилися від наукових ступенів, а отже - вони і отримують доплати за ці наукові роботи.

Наразі відомо лише про один випадок, коли суддя після перевірки дисертації самостійно відмовився від наукового ступеня. Йдеться про суддю Нетішинського міського суду Хмельницької області Богдана Базарника, у дисертації якого виявили плагіат.

Існує лише один вдалий приклад, коли НАЗЯВО позбавило суддю наукового ступеня через плагіат. Мова йде про суддю Печерського районного суду Києва Оксану Царевич.

Загалом, за даними Міносвіти, за останні 25 років через виявлений плагіат позбавили наукового ступеня лише 22 людини.

Але навіть, якщо плагіатора можна позбавити наукового ступеня, то якогось механізму, який би змусив його повернути державі нечесно отримані виплати, немає.

На сьогоднішній день зафіксовано лише один випадок, коли суддя самостійно вирішив повернути надбавку за науковий ступінь. Йдеться про Петра Тарасевича, суддю Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, який перерахував 642 тисячі гривень на рахунок Державної судової адміністрації Закарпаття.