Степи Донеччини, Тузлівські лимани та ранкові краєвиди Карпат потрапили до десятки найкращих фотографій конкурсу Wiki Loves Earth 2025.
Ділимося інформацією про місця, де були зроблені "переможні" фотографії, розкриваємо захоплюючі історії, які за ними стоять, а також пояснюємо, чому ці знімки мають велике значення.
Декілька тижнів назад у рамках фотоконкурсу "Wiki Loves Earth 2025" було визначено 10 найкращих зображень української природи. Цього року Україна зайняла третє місце серед 57 країн за кількістю завантажених фотографій: 124 автори представили 7436 світлин, які тепер сприяють популяризації нашої природної спадщини як у Вікіпедії, так і поза її межами.
Видатні знімки конкурсу продемонстрували охоронювані природні зони шести регіонів України. Для "Телеграфа" це шанс поділитися тим, як українські фотографи документують природний світ в умовах війни та чому ці зображення мають значення для нашої колективної пам’яті.
До десятки найкращих увійшли фото, зроблені у Тернопільській, Донецькій, Одеській, Київській, Черкаській та Закарпатській областях. Це Жеребківський ботанічний заказник, Галицький ботанічний сад лікарських рослин, Серетський гідрологічний заказник, ботанічний заказник "Гектова Балка", НПП "Тузловські лимани", ландшафтний заказник "Казковий яр", парк "Софіївка" та карпатські пейзажі.
Особливу увагу привертають фотографії диких тварин, для отримання яких автори витрачають години, терпляче підповзаючи по землі. Наприклад, для знімка "Сарна серед трав" у Жеребківському заказнику фотографу довелося проповзти приблизно сто метрів, щоб залишитися непоміченим і зафіксувати момент спокою цієї граційної тварини.
Того ж автора надихнули сюжети із сірим зайцем у полі та в Галицькому ботсаду: ці моменти трапляються раптово, іноді вже дорогою додому. Один із його улюблених кадрів - заєць, що неквапливо гріється в теплому ранковому сонці, поки фотограф із укриття чекає ідеального кадру.
До списку найкращих потрапила також фотографія ботанічного заказника "Гектова Балка" в Донеччині, зроблена в 2012 році. Автор зазначає, що саме в цьому місці розпочалася його кар'єра фотографа. Навесні степ перетворюється на справжню казку, вкрите хвилястими ковилою та різноманітними травами, які мало хто може собі уявити.
Сьогодні ця територія в епіцентрі боїв, але фотограф переконаний, що природа переживе нашестя й стане ще прекраснішою. Цей кадр перетворюється на візуальний доказ того, за яку землю бореться Україна.
У НПП "Тузловські лимани" зроблені ефектні знімки водяних вужів та птахів. На озері Малий Сасик фотограф побачив справжній "вужачий шведський стіл", коли десятки вужів випливали з рибою в зубах, зокрема з великим карасем, який залишився тільки на фото.
Інша сцена зображує, як мартин жовтоногий захоплює вужа, вириваючи у нього здобич просто з пащі, і підносить її вгору. Лише через деякий час вуж звільняє рибу й знову занурюється у воду, створюючи одночасно комічний та драматичний момент.
Деякі з фотографій були зроблені за допомогою дрона, що дозволяє побачити знайомі пейзажі з абсолютно нового ракурсу. Автор одного з кадрів, на якому зображений яр, зізнається, що раніше вже відвідував це місце, проте лише польоти дрона розкрили вражаючу геометрію схилів, яку він і представив на конкурс.
У парку "Софіївка" фотограф побачив з повітря острів із виразною геометрією і дочекався, коли кораблик стане у потрібну точку композиції.
Організатори наголошують, що конкурси Вікіпедії дозволяють побачити Україну з різних ракурсів і дізнаватися більше про її природу. Вільні ліцензії роблять ці фото доступними для статей, медіа та освітніх проєктів із дотриманням авторських прав.
Для країни у стані війни такі знімки стають частиною візуальної хроніки заповідних територій. Кожен кадр із сарною, зайцем, вужем чи карпатським світанком нагадує, що свободу і природу потрібно берегти водночас.
Раніше "Телеграф" розповідав про результати фотоконкурсу Nikon Comedy Wildlife Awards. Фотографам вдалося впіймати той самий момент, коли дика тварина виглядає, наче персонаж інтернет-мему, а не мешканець савани чи лісу.