Ромська громада в Україні налічує приблизно від 200 до 400 тисяч осіб, і 35% з них зустрічають негативне ставлення з боку суспільства. 2.11.2024

Пам'ятник, що вшановує пам'ять ромської спільноти, яка стала жертвою нацистського геноциду в Бабиному Яру під час Другої світової війни. Фото зроблено: АРКА.

Інтеграція України до Європейського Союзу залежить від позитивного ставлення до етнічних груп.

Цього року третій форум ромів пройшов в Україні, на відміну від попередніх років, коли його проводили в європейських країнах. В рамках форуму відбулася міжнародна конференція, присвячена становищу ромського громадянського суспільства, а також зустріч ромських організацій з міжнародними партнерами. Конференцію відкрила посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Вона підкреслила, що роми є однією з найбільших етнічних спільнот без власної держави, що призводить до того, що їх часто не помічають: немає ромського посольства, куди можна звернутися за допомогою у разі проблем. У кризових ситуаціях саме роми зазнають найбільших труднощів. "Ми прагнемо провести дослідження в Україні та зібрати дані, щоб оцінити реальний стан справ, адже без цього неможливо розробити ефективну політику", – зазначила Катаріна Матернова. В ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо вона також підкреслила, що ситуація з етнічними спільнотами в Європі та Україні суттєво не відрізняється, оскільки в обох регіонах існує чимало стереотипів.

Катаріна Матернова, посол Європейського Союзу в Україні, зазначила: "Історично Україна є надзвичайно багатокультурною країною, і, чесно кажучи, в багатьох країнах ЄС існують серйозні проблеми з відношенням до етнічних груп. Вважаю, що законодавчі ініціативи, які були впроваджені в Україні, є важливими кроками вперед, і ми в ЄС уважно слідкуємо за цим процесом. Адже успішна інтеграція України в ЄС також залежить від позитивного ставлення до етнічних спільнот. Безумовно, війна має вплив на всіх, але вже було зроблено багато важливих кроків, які, сподіваємося, продовжуватимуться".

Представництво ЄС в Україні. Зображення від ГО "АРКА".

Перед початком масштабного конфлікту в Україні налічувалося 400 тисяч ромських людей, що належать до 15 різних етнічних груп.

Наталія Томенко, заступниця директора молодіжної агенції з адвокації ромської культури "АРКА" наголосила, що в Україні до початку повномасштабного вторгнення Росії за неофіційними оцінками проживало понад 400 тисяч ромів, які представляють 15 різних етногруп, що відрізняються між собою культурними та соціальними ознаками. З лютого 2022 року понад 100 000 осіб стали внутрішньо переміщеними особами або біженцями та виїхали за кордон. Це дані представника Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Очевидно, що роми стали у відсотковому критерії найбільш масовою етнічною групою українських мігрантів, зазначила Наталія Томенко.

Ті питання, які порушувалися на конференції, наскільки вони є видимими для органів державної влади: антициганізм, дискримінація, внутрішньо переселені українські роми, роми, які стали біженцями?

Ігор Лоссовський займає посаду заступника голови Державної служби з етнополітики, свободи і совісті, відповідального за цифровий розвиток та трансформації. Він зазначає: "Ми є головним органом виконавчої влади, що займається широким спектром питань етнополітики, зокрема національними меншинами в Україні, серед яких важливе місце займає ромська спільнота. Ромські питання входять до числа наших ключових пріоритетів. Головним з них є створення законодавства, яке б сприяло гармонізації українських норм з нормами Європейського Союзу в контексті інтеграції України до ЄС. Питання корінних народів, таких як кримські татари, караїми, кримчаки та роми, також мають для нас велике значення. Роми є предметом уваги гуманітарних, міжнародних та державних організацій по всій Європі, адже вони є однією з найбільш вразливих спільнот, не лише в Україні, а й у таких розвинених країнах, як Франція та Німеччина. Ми вивчали досвід захисту національних меншин у Німеччині та Данії і навіть мали зустріч з місцевими ромами. Ромська громада в Німеччині має історію, що налічує 400 років, але, попри це, вони досі стикаються з певними викликами. Хоча більшість з них живе в квартирах, я в Берліні побачив табір, про існування якого німці сказали, що це відображення традиційного способу життя ромів. Це культурна група, яка продовжує жити в таборах, демонструючи свою ідентичність. У всіх країнах Європи роми мають особливий статус і до них застосовують специфічний підхід через їх відмінний спосіб життя. Кожне демократичне суспільство, включно з Україною, прагне до того, щоб ромське ком’юніті інтегрувалося якомога швидше. Це не означає втрату своїх культурних рис, а передбачає досягнення рівня освіти і способу життя, який би забезпечив рівні можливості для ромів, щоб вони могли користуватися всіма правами і привілеями, які мають інші громадяни України."

Ви зазначили, що питання ромів в Україні та інших країнах мають спільні риси. Наскільки ці проблеми в Україні є більш вираженими?

В Україні триває війна, яка призвела до того, що багато ромів зі східних регіонів стали біженцями або внутрішньо переміщеними особами. Значна частина з них оселилася в західних областях, зокрема в Закарпатті. Основна проблема полягає в тому, що вони залишили свої домівки, і саме війна стала ключовим фактором цього. Це ускладнює життя ромів, роблячи їхнє становище ще важчим, ніж у часи миру.

Ігор Лоссовський. Фото: uacrisis.org

Україна, як політична нація з багатонаціональним складом.

Євген Магда, директор Інституту світової політики, зазначає: "Важливо розуміти, що процес відновлення є тривалим і складним. Це схоже на збірку пазлів, для якої нам потрібно об'єднати зусилля. Щоб ефективно боротися за матеріальні ресурси, необхідні для відновлення України, нам потрібно усвідомлювати, що їх знадобиться дуже багато. На сьогоднішній день ми повинні формувати образ України як багатонаціональної політичної нації. В даний час завершується етап створення політичної нації, і я впевнений, що перемога у війні з Росією завершить цей процес. Роми, як помітна національна меншина, часто стають об'єктом стереотипів, і з цими стереотипами необхідно боротися. Адже негативні події, які потім висвітлюються в Європі, можуть погіршити нашу ситуацію. Одна з цілей цієї конференції - налагодження зв'язків із Центральною Європою, де також проживає велика кількість ромів, зокрема в Словаччині, Угорщині та Німеччині. Ми повинні продемонструвати, що Україна підтримує основні права і свободи людини, незалежно від національності. Важливо показати Україну як багатонаціональну політичну націю, де кожен громадянин має захищені права і свободи, незалежно від свого етнічного походження".

Ця конференція стала першим подібним заходом в Україні. Чи свідчить це про певний прогрес у боротьбі з дискримінацією та етнічними труднощами? Чи можна сподіватися на поступове вирішення питань, що стосуються етнічних спільнот?

Після проведення цієї конференції ми зможемо оцінити, який резонанс вона викликала і як її сприйняли. Наша задача — не ігнорувати наявну проблему. Перед початком широкомасштабного вторгнення мали місце кілька нападів на ромів, які носили етнічний характер і призводили до трагічних наслідків. Це питання потребує нашої уваги та активних дій. Україні слід показати своїм громадянам і всьому світу, що такі дії є абсолютно неприйнятними, що вони не можуть мати місце в нашому суспільстві. Ми повинні дати рішучу відсіч будь-яким проявам ненависті та дискримінації, аби вони зустрічалися з повним осудом і неприйняттям.

Розробка ефективної етнонаціональної політики є одним із основних аспектів євроінтеграційного процесу України. У цьому питанні не повинно бути жодних сумнівів. Сьогодні ми стикаємося з подібними викликами, як і країни Центральної Європи, особливо у контексті сприйняття ромської спільноти. Ці проблеми не є виключно українськими — про це варто говорити відкрито і без вагань. Ми перебуваємо під впливом стереотипів, і їх подолання є надзвичайно складним завданням. Очікувати миттєвих змін просто неможливо; це не так працює. Необхідні чіткі та цілеспрямовані дії, які можуть привести до реальних результатів. Нам потрібно усвідомлено та постійно працювати в цьому напрямку, дотримуючись чіткої стратегії.

Наше прагнення до Європейського Союзу нагадує автобан, що складається з численних маршрутів. Одним із важливих аспектів цього процесу є забезпечення прав ромської спільноти.

Євген Магда. Зображення: журналістка Українського Радіо Світлана Мялик.

Ромська громада в Україні налічує від 200 до 400 тисяч осіб, при цьому 35% населення не сприймають їх.

Ви підкреслили аспект інклюзії.

Роза Тапанова, директор Національного історико-культурного заповідника "Бабин Яр", зазначає: "Інклюзивність полягає в створенні доступного середовища та усвідомленні того, що це стосується всіх українських громадян. Ромська спільнота є частиною України, і ми не маємо права їх ігнорувати. За нашими оцінками, кількість ромів в Україні коливається від 200 до 400 тисяч, але 35% населення не визнає їх як рівноправних громадян. Це жахливі цифри, які свідчать про брак розуміння та інформації щодо ромської громади. Чому ж ми не вживаємо необхідних заходів для подолання цього несприйняття? Адже будь-яка форма дискримінації може призвести до серйозних наслідків, навіть до геноциду."

В Україні існує законодавство, яке бореться з антисемітизмом. Його прийняття стало непростим процесом, але сьогодні він функціонує. Наразі я отримую інформацію від представників ромських громадських організацій, зокрема від "АРКИ", що в Україні може виникнути потреба в законі, який би протидіяв антициганізму. Яка ваша думка з цього приводу?

На мою думку, зміни, про які зазначив Офіс Омбудсмена — зокрема, щодо розширення статті про дискримінацію в Кримінальному кодексі, а також стосовно адміністративної відповідальності і впровадження стратегії для ромської спільноти, мають потенціал приносити результати. Важливо буде оцінити ці результати, щоб зрозуміти, які аспекти потребують покращення. Мене вразила відповідь представника Євросоюзу на конференції, яка порадила вивчити досвід Румунії та Іспанії в контексті кримінального судочинства та розслідувань, пов’язаних із ромською спільнотою. Вже краще спиратися на наявні приклади. Однак для ефективного використання цього досвіду нам потрібно точно усвідомлювати, що саме відбувається в нашій країні.

Я обговорювала з кількома українськими народними депутатами ідею ухвалення закону, що стосується антициганізму. Вони зазначили, що вже існує законодавство проти антисемітизму. Чому б не розширити його, щоб також врахувати права ромів?

На мою думку, до закону про Голодомор можна додати питання геноцидів, адже всі ці події мають велике значення. Важливо усвідомлювати свої геноциди, знати історію та випадки дискримінації. Проте не слід змішувати все це, оскільки це може призвести до знецінення або непорозумінь. Люди іноді досі плутають ці питання. Якщо просто вставляти в закон те, що не стосується його основної мети, то це зменшує його значущість і потребу.

Щодо співпраці, зокрема, між "Бабиним Яром" та ромськими організаціями. Яким чином ви уявляєте потенційні можливості для співпраці на сьогодні?

"З моменту створення Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" мені випала нагода бути частиною цієї ініціативи. У нашій команді працює завідувач наукового відділу, представник ромської громади. Його батько був активним лідером організації, яка прагнула встановити пам'ятник, аби зберегти пам'ять про злочини, скоєні під час Другої світової війни проти ромів."

На площі "Бабиного Яру" розташована ромська кибитка, яка слугує пам'ятником загиблим ромам, що стали жертвами жорстокостей Другої світової війни.

"Цього року ми вже зробили обговорення: одне було на території "Бабиного Яру" у виставковому центрі, потім у нас була представлена виставка. Ми відкриті і готові надати майданчик і свої зусилля, щоб надати голос цій проблемі і цій історії. Тому що вона є частиною "Бабиного Яру", частиною України. Якщо буде достатній матеріал, то ми можемо також його надати. Ми готові зробити виставку на території "Бабиного Яру" з назвою "Невидимі", щоби порушити всі ці теми і надати знання".

Роза Тапанова. Фото Суспільне Донбас

Ромська спільнота є однією з найвразливіших груп населення

Володимир Яковенко - виконавчий директор молодіжної агенції з адвокації ромської культури "АРКА" говорив про те, що його організація і ромський громадський сектор глибоко переконані, що рівноправна участь ромів у процесах відновлення України, а також у вступі до Європейського Союзу є запорукою демократичного майбутнього нашої держави. Це залучення є показником зрілості нашого суспільства, яке цінує різноманітність та готовий захищати права кожної етнічної спільноти.

Володимир Яковенко, виконавчий директор молодіжної агенції з адвокації ромської культури "АРКА", зазначив: "Ця конференція зосереджена на реконструкції та відновленні України. Однак ми вважаємо, що термін 'реконструкція' охоплює не лише фізичне відновлення інфраструктури, а й глибоке перетворення суспільства. Українське суспільство має переосмислити своє життя до початку масштабної війни, усвідомити і вибрати цінності, які наразі є близькими, та прийняти європейські цінності і стандарти, оскільки ми прагнемо до інтеграції з ЄС. З цим новим баченням ми повинні почати будувати нову Україну. Після завершення війни країна стане зовсім іншою. Ми вже зараз повинні ставити питання про те, який шлях має обрати Україна, яка політика повинна формуватися та якими громадянами і співвітчизниками ми хочемо бути?"

Ми маємо основні принципи: відсутність дискримінації та боротьба з антициганізмом. Але як це виглядає на практиці?

Сьогодні учасники обговорили, що дискримінація існує і в межах Європейського Союзу, і це необхідно визнати. Проте, чи готова наша держава визнати, що в Україні мають місце певні прояви антициганізму та негативного ставлення до ромської спільноти? Це важливе питання. Наразі Україна визнає ромську громаду як одну з найуразливіших груп населення. Щодо можливості ухвалення нового законодавства, яке б боролося з антициганізмом – формою дискримінації, спрямованою проти ромів, – наразі відповіді не було. Ми вважаємо, що Україні необхідний закон, який захищав би права ромів як національної меншини, визнаної державою та що є однією з найбільш вразливих категорій населення. Більшість ромів в Україні складають молоді люди, що свідчить про недооцінку потенціалу цієї спільноти в процесі відновлення та розвитку країни.

Ромська стратегія, що має термін дії до 2030 року. Які кроки необхідно вжити для її ефективного впровадження на місцевому рівні?

"Ромське громадянське суспільство не в захваті від тієї форми стратегії, яка була ухвалена державою. Але ми вже не маємо вибору, дана стратегія ухвалена і ми маємо допомагати державі її реалізувати. Вона могла б мати набагато кращий вигляд, а особливо, якщо це була б не стратегія, а програма. Бо різниця від стратегії і програми в тому, що програма має фінансову підтримку від держави і реалізацію. Ромські громадські організації розробляли таку програму, підключали державні інституції для такої програми і передавали її в Державну службу з етнополітики і свободи совісті на вивчення із пропозицією якщо не в такому варіанті, але ухвалити саме програму. Ми не отримали підтримки в цьому сенсі і була ухвалена ромська стратегія. Ми намагаємося щороку надавати якісь рекомендації щодо поліпшення заходів і дій щодо імплементації цієї стратегії. Але в реальності політика формується в Києві, а реалізується вона на місцях".

Володимир Яковенко та Наталя Томенко. Зображення "АРКА".