Збільшений рівень вологості в атмосфері сприяв активному розмноженню та розповсюдженню шкідливих комах на агрономічних угіддях.

08.06.2025 07:10 "Агро Перспектива" (Київ) -- Перші дні червня відзначились спекотною погодою, з час від часу випаданням дощу. Температура коливалась у межах від +11 до +27°С, а підвищена вологість сприяла активному розвитку шкідливих організмів у сільськогосподарських посівах.

В озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебувають у фазах колосіння та цвітіння шкодить комплекс комах. Повсюди продовжується розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки. Відбувається відродження та незначне живлення личинок фітофага. Ним за чисельності 0,2-2 імаго, 0,5-1 яйцекладки та 0,5-1, макс. 2 (Херсонська обл.) личинки на кв.м заселено та пошкоджено 1-3% рослин озимих та 0,5-2% рослин ярих колосових. Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових шкоди рослинам завдає пшеничний трипс, який в допороговій чисельності заселив та пошкодив 6-15% (Одеська, Херсонська обл.) рослин озимої пшениці. Середня чисельність 1-5 імаго та 4-8 екз. личинок на колос. Також у посівах озимих та ярих зернових колосових розвиваються та шкодять хлібні блішки, п'явиці, злакові мухи, попелиці, цикадки, які пошкодили 2-15% рослин. У Дніпропетровській, Житомирській, Одеській, Полтавській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях в крайових смугах посівів озимих культур обліковують 0,5-1, макс. 3 (Херсонська обл.) екз. на кв.м хлібних жуків.

У всіх ґрунтово-кліматичних зонах основними захворюваннями зернових колосових культур залишаються борошниста роса та септоріоз. Ці хвороби вразили 2-12% рослин на 43% обстежених площ, а в окремих випадках – до 16-23% (в областях, таких як Волинська, Закарпатська, Київська, Рівненська, Хмельницька, Харківська та Черкаська). У рослин озимої пшениці спостерігається ураження на рівні 4-12%, тоді як ярих культур – 1-5% на 10-29% площ. Бура листкова іржа вражає 1-5% рослин на цій же площі. Кореневі гнилі виявлено у 2-6% рослин, з розвитком захворювання на рівні 2%. Гельмінтоспоріоз та інші плямистості уражають 6-20% рослин, особливо в Волинській, Закарпатській, Рівненській та Хмельницькій областях. На вівсі триває активний розвиток червоно-бурої плямистості. У Одеській області зафіксовано ураження колосків пшениці фузаріозом: захворювання охопило 3% площі, вразивши 1-3% рослин та 1-2% колосків, з розвитком хвороби на рівні 0,5%.

Кукурудзу пошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів), хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, осередково жуки піщаного мідляка. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2-8% рослин.

На 2-15% рослин гороху можна спостерігати розвиток бульбочкових довгоносиків, горохової попелиці, зерноїдів та трипсів, а також виявлено активність горохової плодожерки. У 1-8% рослин (в Запорізькій, Київській, Житомирській, Одеській, Тернопільській та Харківській областях) зафіксовано ураження кореневими гнилями, аскохітозом і переноспорозом.

Від 2 до 15% соєвих рослин постраждали від атаки бульбочкових довгоносиків та попелиць. У таких областях, як Закарпаття, Житомирщина, Полтавщина, Рівненщина та Чернівеччина, 1-6% сої вражені бактеріозом, фузаріозною кореневою гниллю та септоріозом.

У посівах цукрових буряків спостерігається активність бурякових довгоносиків (звичайного та сірого видів). При чисельності 0,1-0,4 особи на квадратний метр ці шкідники завдали незначних ушкоджень від 1 до 6% рослин. Також зафіксовані незначні ушкодження рослин амарантовим стеблоїдом на території Полтавської області. У деяких місцях рослини постраждали від бурякових блішок та щитоносок, а в крайових зонах полів помічено поширення бурякової попелиці. У Вінницькій, Київській, Сумській та Тернопільській областях до 3% рослин піддаються захворюванню на коренеїд, розвиток якого контролюється за допомогою міжрядного рихлення.

На рослини соняшнику продовжують впливати шкідники, зокрема, довгоносики (сірий буряковий, південний сірий, чорний), які у кількості 0,3-1 особи на квадратний метр завдали шкоди 1-8% рослин. В крайових частинах полів спостерігається заселення геліхризовою попелицею, де ураженість коливається від 1 до 5%, а в окремих осередках досягає 15% (Миколаївська та Чернівецька області). У господарствах Миколаївської та Херсонської областей зафіксовано початок заселення рослин звичайним павутинним кліщем і трипсами. Крім того, у посівах цієї культури спостерігаються пошкодження від дротяників, гусениць совки-гамми та піщаного мідляка. Також зафіксовано ураження пероноспорозом на 2-5% рослин (Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Харківська області), альтернаріозом (Одеська, Рівненська області) та фомозом (Вінницька область).

У посівах озимого ріпаку погодні умови сприяли активному розвитку та шкодочинності капустяної попелиці, яка в середньому вражає 2-8% рослин та 3% стручків. У стручках культури можна спостерігати розвиток личинок ріпакового насіннєвого прихованохоботника та капустяної стручкової галиці, які пошкоджують від 2% до 12% рослин і 2-6% стручків, причому у слабкому та середньому ступенях. Додатково, у посівах культури можна зустріти гусениць біланів, ріпаковий квіткоїд та оленку волохату, які також завдають шкоди. Серед хвороб, що поширюються, варто відзначити альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, борошнисту росу, білу плямистість, циліндроспоріоз і бактеріоз, що вражають рослини в межах 2-16% при незначному розвитку.

У посадках картоплі та інших рослин родини пасльонових триває активне живлення імаго та відродження личинок колорадського жука. На одному кущі можна виявити від 1 до 5 особин імаго. Яйця шкідника відкладаються по 1-2 на кущ. Низька, нетипова для цього періоду чисельність колорадських жуків, імовірно, обумовлена значними коливаннями температури повітря та ґрунту в третій декаді квітня – другій декаді травня. Зафіксовано розвиток фітофторозу та альтернаріозу. На овочевих культурах активні хрестоцвіті блішки, попелиці, білани, гусениці молей та личинки капустяної мухи. Личинки цибулевої мухи завдають шкоди рослинам цибулі, пошкоджуючи від 1 до 8% рослин. У приватних господарствах почалося заселення овочевих культур слимаками.

В ареалі саранових триває відродження та живлення личинок італійського пруса, блакитнокрилої, чорносмугастої та білосмугастої кобилок, малої хрестовики, білолобого коника та інших видів. Личинки молодших віків чисельністю 0,2-3 екз. на кв.м живляться соковитою рослинністю в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах Дніпропетровської, Запорізької, Одеської та Херсонської областей. На даний час істотного ризику масового розмноження саранових не існує. Однак, надалі за сприятливих гідротермічних умов, не виключена можливість утворення локальних осередків з підвищеною кількістю фітофагів і пошкодження ними сільськогосподарських культур. За чисельності на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса буде доцільний захист посівів рекомендованими препаратами.

Триває літ метеликів листогризучих та підгризаючих совок. За ніч на світлопастку відловлювалося 1-5 метеликів.

У Одеській та Київській областях триває активність стеблового метелика (кукурудзяного). Інтенсивність його льоту залишається досить низькою, складаючи всього 1-3 особини на феромонну пастку. При сприятливих погодних умовах, таких як відносна вологість на рівні 70% та температура від +18 до +30°C, можна очікувати відкладання яєць та початок розвитку гусениць наприкінці першої декади червня. Для зменшення шкоди, завданої цим фітофагом, рекомендується випускати трихограму на початку та під час масового відкладання яєць.

Лучний метелик. У Дніпропетровській, Одеській та Херсонській областях триває літ метеликів, яйцекладка, відродження та живлення гусениць у неугіддях, посівах багаторічних трав, сої, гороху, соняшнику, цукрових буряків, інших просапних культур. Середня чисельність складає 0,5-1, макс. 3 (Херсонська обл.) екз. на кв. м. Утворення осередків надпорогової чисельності поки не виявлено. Наявність достатньої кількості квітучої рослинності сприяють розвитку лучного метелика, але недостатній для оптимального розвитку шкідника температурний режим стримує відродження личинок.

Розвиток шкідливих організмів у плодових насадженнях продовжується. У садах яблунь триває активність метеликів яблуневої плодожерки, яка зростає з підвищенням температури повітря, що також сприяє процесу відкладання яєць. У Дніпропетровській та Херсонській областях спостерігається відродження гусениць першого покоління цього фітофага, які завдають шкоди. Погодні умови сприяють розвитку та поширенню плодових попелиць, які вже вразили до 22% дерев та 6-8% листя. Також фіксується шкодочинність щитівок, кільчастих і непарних шовкопрядів, яблуневих пильщиків, молі та кліщів, а також вишневої мухи. На вразливих сортах яблуні продовжується розвиток борошнистої роси, де уражено 7-26% дерев і 2-10% листя. Паралельно спостерігається посилений розвиток парші, що вразила 8-22% дерев, 1-12% листя та 1-5% плодів. На персиках відзначається інтенсивне поширення кучерявості листків. Серед кісточкових культур активізуються кокомікоз, клястероспоріоз і моніліоз, які вразили 2-16% листя.

У виноградниках триває процес заселення та пошкодження молодих листків виноградними зуднями, що спостерігається на 3-15% кущів і 2-8% листків. У Закарпатській області відзначається активний літ гронової листокрутки І-го покоління, а також відкладання яєць цими комахами. У Одеській та Херсонській областях гусениці фітофага вразили 2-5% кущів та 1% суцвіть. Мілдью виявлено на 1-2% кущів та 2-3% листків в Одеській області.

У всіх агрогосподарствах фахівці проводять фітосанітарний моніторинг посівів, як зазначено в повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.