У вшанування пам'яті прикордонника, старшого сержанта Олександра Корольчука, відомого під позивним "Троль".

Загинув на Луганщині, намагаючись врятувати пораненого товариша.

Корольчук одним із перших прийняв нерівний бій 24 лютого 2022 року: селище Мілове на Луганщині, де він тоді служив, розташоване впритул до державного кордону.

Олександр з'явився на світ та провів свої дитячі роки в історичному українському містечку Старобільськ, розташованому в Луганській області. Він здобував освіту в місцевому ліцеї №4, а після завершення дев'ятого класу продовжив навчання в Луганському коледжі, де отримав спеціальність кухаря. Спочатку працював пожежником-рятувальником у Старобільській пожежній частині. Після цього Олександр успішно завершив навчання в Харківському національному університеті цивільного захисту України. З липня 2019 року він обіймав посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії, керуючи відділенням інспекторів у 3-му прикордонному загоні імені Євгенія Пікуса. Олександр також брав активну участь в антитерористичній операції на сході країни та в операції Об'єднаних сил.

- Чоловік був дуже хоробрим, патріотичним... 12 лютого 2022 року його викликали на посилення охорони кордону в Міловому, і ми більше не бачились, лише телефоном спілкувались. Війну він там і зустрів. Відбивались, як могли, але йшло дуже багато озброєних ворогів, їхньої техніки, і прикордонники мусили відступити. Запеклі бої точились поблизу Старобільська, потім - Сіверськодонецька, - розповіла Анастасія Корольчук, дружина Олександра, після церемонії вручення родині знаку пошани "Захисник Луганщини".

За її словами, Олександр був впевнений, що українські військові зможуть відстояти свої позиції від нападів супротивника.

- Чоловік був налаштований, що все скоро закінчиться, треба лише трохи почекати. Він заспокоював нас із донькою. А ми ж були в окупації. Це - небезпечно, і він наполягав, щоб ми залишили Старобільськ. На початку квітня ми виїхали до Львова. Там жили два роки, і у 24-му переїхали до Черкас, - ділиться Анастасія Корольчук та додає, що зараз вона із донькою Марією мешкає в Дніпрі.

Анастасія підкреслює, що її чоловік мав шанс перейти на більш безпечну лінію, проте вирішив залишитися на передовій.

Якось уночі під час ворожої атаки поранили побратима Олександра. Його треба було якнайшвидше евакуювати до санітарної частини, і головний сержант Корольчук сів за кермо "кугуара"...

-Достовірно мало відомо про обставини того бою, свідків немає. Можливо, потрапив під обстріл чи наїхав на дуже потужну міну. Багатотонна броньована машина злетіла в повітря й перекинулась. Шансів вижити не було, - каже дружина воїна.

Остання розмова з чоловіком відбулася 10 квітня опівночі. Два дні потому, 12 квітня, о другій годині ночі, він трагічно загинув. Інцидент стався неподалік Кремінної в Луганській області. Олександру Корольчуку виповнилося 46 років.

- У 2022 році, ще за життя, він отримав Орден за мужність ІІІ ступеня, - зазначає Анастасія Корольчук. - Його підрозділ активно брав участь у бойових операціях, вибивши ворога з їхніх позицій та зайнявши територію, відкинувши їх назад. Олександр виконував свої завдання разом із 128 окремою гірською штурмовою бригадою (Закарпатською). Він проявив виняткову відвагу, знищивши значну кількість рашистів. Це те, що я знаю. Наприкінці березня 2022 року він говорив, що його висунули на нагородження. У квітні вже був виданий наказ, але, на жаль, він загинув всього за кілька днів. Орден вже передали мені.

Головного сержанта Олександра Корольчука поховали 13 грудня 2022 року на Личаківському цвинтарі у Львові.

У воїна залишилися батьки, дружина та донька.

Слава і честь Герою!