Не одні на цьому шляху.

Для багатьох, хто розглядає можливість створення прийомної сім'ї, перший крок часто виявляється найскладнішим. Сумніви, нестача інформації або страх перед відповідальністю можуть викликати сумніви навіть у тих, хто готовий відкрити своє серце для дитини. У такі хвилини надзвичайно важливо мати поруч людину, яка зможе підтримати, надати пояснення і стати надійною опорою.

У Мукачеві партнером у цій справі став Центр соціальних послуг. Команда спеціалістів цього центру підтримує кандидатів та кандидаток на всіх етапах — від перших запитів до повсякденного життя з дітьми в родині. Одна з тих, хто пройшла цей шлях разом із соціальними працівниками, — Олена Фурдь. Вона створила прийомну сім'ю для трьох сестер і з упевненістю стверджує: "Я просто знала, що зможу впоратися".

"Протягом кількох днів я підготувала всі необхідні документи. Я відчувала, що зможу досягти успіху."

У 2023 році 29-річна Олена ухвалила рішення створити прийомну родину. Спочатку вона планувала взяти на виховання лише одну дитину, але, дізнавшись, що є три сестрички, зрозуміла, що їхнє щасливе дитинство має проходити разом. Так виникла нова родина, в якій уже більше двох з половиною років живуть четверо – Олена та тріо дівчаток: 12-річна Діана, 9-річна Софія і 6-річна Аделіна.

Вона зазначає, що це рішення виникло органічно. Не було жодного визначального моменту чи спонтанного пориву; скоріше, це була внутрішня готовність і усвідомлення, що вона здатна надати дітям ту підтримку, яку вони потребують.

"Це не був єдиний чинник. Просто багато обставин склалися разом. Я жила в одиночці, мала спадщину у вигляді власного будинку від бабусі. І мені стало цікаво: чому б і ні? Чому я не можу створити сім'ю для дітей?" - ділиться Олена.

Олена зізнається, що тривалий час вважала, ніби створити прийомну сім’ю можуть тільки подружжя. Проте випадкова інформація кардинально змінила її погляд на цю ситуацію. "Я дізналася, що будь-хто може стати прийомним батьком або матір'ю, і вже наступного дня почала готувати необхідні документи", - розповідає вона. Жінка провела ремонт у своєму домі, облаштувала окремі куточки для кожної дитини і навіть придбала речі, розклавши їх на поличках. "Я їх так чекала", - говорить вона з посмішкою.

Існує поширений стереотип, що бюрократія є серйозною перешкодою на шляху до створення прийомної сім'ї. Проте досвід Олени свідчить про інше: "Багато людей вважають, що це надзвичайно складно. Насправді, це всього лише набір документів, які потрібно зібрати, як під час працевлаштування: медична довідка, інформація з місця роботи, підтвердження місця проживання. Нічого з того не є складним. Я підготувала всі документи за кілька днів. Просто була впевнена, що у мене все вийде, іншого варіанту не було". Єдине, що вимагало часу, - це очікування курсів для майбутніх прийомних батьків. Жінка згадує про перший день, проведений удома: "Спочатку вони були стриманими, а згодом розкрилися, стали активними, емоційними, справжніми. Тепер у нас вдома постійний шум, сміх і безлад, адже троє дітей - це три справжні бурі".

Олена з доньками

Експерти Центру соціальних послуг підтримали Олену ще на початковому етапі, коли вона тільки розпочинала процес оформлення документів для створення прийомної сім'ї. Вони детально пояснювали всі етапи, допомагали розібратися з вимогами та були готові відповісти на запитання в будь-який час. Проте їхня підтримка не закінчилася на момент офіційного створення сім'ї. Навпаки, саме тоді розпочалася найважливіша фаза їхньої співпраці.

Жінка може звернутися по підтримку до фахівців Центру з питань виховання дітей у будь-який момент. Спеціалісти надають консультації та допомагають розібратися в ситуаціях, що виникають у родині або школі. "Я знаю, що можу звертатися. І що фахівці реагують одразу", - додає Олена.

Підтримка в сфері освіти також відчувається. Дівчата навчаються в ліцеї, а середня з них, Софія, отримує освіту в інклюзивній формі і тричі на тиждень працює з психологом. "Це дуже позитивно впливає на неї. Вчителі проявляють чудове ставлення — у школі, в садку, скрізь", — зазначає мама. Вона акцентує увагу на тому, що атмосфера в класі та ставлення дорослих є ключовими для успішної адаптації дітей.

Матеріальна підтримка є надзвичайно важливою для родин з багатьма дітьми. Олена відверто говорить про те, як така допомога впливає на їх прийомну сім'ю, де виховуються троє дітей різного віку з різними потребами. "Ми отримували пакунки з продуктами, зимовий одяг і взуття. Це для нас справжня підтримка", - ділиться вона. Нещодавно родині також надали допомогу з твердим паливом для обігріву каміна. "Усе це, - підкреслює жінка, - значно знижує фінансовий тягар і дозволяє нам зосередитися на найголовнішому - вихованні дітей".

Фахівці за потреби допомагають налагодити побут та адаптуватися дітям. Коли виникають питання щодо оформлення статусів, пільг, навчальних чи медичних довідок, Олена знає, куди телефонувати. Фахівці допомагають зорієнтуватися в документах, підказують алгоритм дій.

"У нас тепер велика родина"

Олена зазначає, що одним із найзначніших відкриттів стало те, як швидко дівчатка стали частиною не лише її родини, але й місцевої громади. У їхньому маленькому містечку про їхню прийомну родину знають і ставляться з добротою. "У школі та дитячому садку ми не стикалися з жодними негативними реакціями. Діти були тепло прийняті", - ділиться вона. Щонеділі, після відвідування церкви, їхня родина збирається у батьків: "Там чекають на обід усіх: мою сестру з її сім'єю та нас. Дівчатка дуже швидко адаптувалися. Всі їх люблять", - додає Олена.

Вона з ніжністю розповідає про особливості своїх дітей: "Діана - справжня бойовичка та сильна особистість. Софія - креативна мрійниця з безмежною уявою. Аделіна - надзвичайно відповідальна, вже в першому класі і докладає всіх зусиль".

Незважаючи на всі зміни, що відбуваються в житті, родина зберігає стабільний і спокійний ритм. Олена продовжує свою кар'єру в медичній установі, а дівчатка відвідують ліцей та займаються улюбленими хобі. Старша, Діана, захоплюється спортом, середня Софія займається танцями та співами, а наймолодша Аделіна старанно вчиться в першому класі та проявляє інтерес до творчих занять.

Хоча Олена насолоджується радощами прийомного батьківства, вона не вважає його ідеальним. На її думку, це перш за все про усвідомленість: "Слід чесно запитати себе: чому я прагну цього? Це велика відповідальність за життя дітей. Легковажно ставитися до цього не можна. Проте, якщо така думка виникла, значить, вона не випадкова. І потрібно рухатися вперед. Все можна подолати".

Сьогодні Олена відчуває впевненість: в будь-яких важких обставинах вона не залишиться наодинці — поряд завжди є професіонали соціальних служб, готові надати підтримку, порадами і допомогти знайти вихід. Завдяки такій допомозі прийомні сім'ї мають можливість не лише справлятися з викликами, але й розвиватися, створюючи для дітей найцінніше — стабільність, любов і майбутнє.

Цей матеріал створено в рамках ініціативи, що здійснюється Львівським Центром соціальних послуг "Джерело" у співпраці з ЮНІСЕФ в Україні. Проект охоплює громади Львівської, Волинської та Закарпатської областей у контексті програми ЮНІСЕФ "Оптимальний догляд для кожної дитини".