НАЗК здійснило перевірку декларацій чиновників медичних комісій: у більшості випадків виявлено неправду.

Національне агентство з протидії корупції завершило комплексну перевірку 22 декларацій державних службовців медико-соціальних експертних комісій і виявило ознаки надання недостовірної інформації в 18 з них.

Цю інформацію оприлюднила пресслужба Національного антикорупційного бюро.

"У 18 деклараціях виявлено ознаки подання недостовірних даних на суму, що перевищує 148,9 млн грн, а також в одній декларації виявлено ознаки незаконного збагачення на 16,4 млн грн. До правоохоронних органів було направлено 17 обґрунтованих висновків," - йдеться у повідомленні.

Зокрема, рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області було визнано винною очільницю Берегівської районної МСЕК у скоєнні кримінального злочину.

Призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також заборонено займати керівні посади в медичних закладах та експертних групах, що займаються оцінкою щоденної діяльності особи, на термін один рік.

Чиновниця не внесла в декларацію земельну ділянку, що належить її чоловікові на праві власності, оціночна вартість якої перевищує 9 мільйонів гривень.

У деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2 за 2023 рік виявлено ознаки неправдивої інформації на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, а в декларації за 2024 рік ця сума становить понад 5,2 мільйона гривень.

Зокрема, у документі зазначено, що чиновниця не вказала інформацію про свого чоловіка та його власність: три квартири, розташовані в Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки в Житомирській області (в одному з яких фактично мешкала сама чиновниця), автомобілі (Toyota Land Cruiser Prado 150, Volvo C30), а також його доходи та кошти на банківських рахунках.

За результатами перевірки Національна поліція України долучила матеріали перевірок до матеріалів кримінального провадження.

НАЗК також згадує про керівника нейроофтальмологічної МСЕК - лікаря-невропатолога з "Обласного центру медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради.

У декларації за 2024 рік представниця влади вказала недостовірні дані на суму, що перевищує 2,9 млн грн. Серед відомостей, які не були зазначені, виявилися інформація про автомобіль HYUNDAI IX 35, яким вона користувалася, а також подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тис. грн. Крім того, не було надано підтвердження джерел походження задекларованих 30 тис. дол. США. Обґрунтований висновок вже направлено до Національної поліції України.

Експерт-лікар "Обласного центру медико-соціальної експертизи" у Харкові. У декларації за 2023 рік ця особа вказала неправдиву інформацію на суму понад 1,7 млн грн, не вказавши квартиру в Харкові, де вона фактично мешкала, а також кошти на своїх банківських рахунках. Крім того, не були зазначені доходи, отримані на картковий рахунок від третіх осіб, які перевищують 530 тис. грн.

Обґрунтований висновок направлено до НПУ.

"Наразі тривають перевірки ще двох декларацій, поданих працівниками МСЕК", - зазначає НАЗК.

У грудні 2024 року Верховна Рада України прийняла закон, що реформує систему медико-соціальної експертизи (МСЕК), замінивши її на експертні команди, які оцінюють щоденну функціональність осіб, як зазначає Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Відповідно до закону члени експертних команд стали декларантами, тобто особами, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

Напомним:

Раніше була оприлюднена інформація про те, що Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно колишньої голови Хмельницької медико-соціальної експертної комісії, а також її чоловіка та сина. Мова йде про Тетяну Крупу, яка займала посаду голови Хмельницької МСЕК і була депутатом Хмельницької обласної ради.

У керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи в робочому кабінеті виявили 100 тис. доларів, медичні документи з ознаками підроблення, а також списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами.

Також раніше повідомлялося, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася із позовом до Вищого антикорупційного суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, що фактично належать народному депутату України.

Апеляційна палата ВАКС не змінила рішення суду першої інстанції, яке визнало активи начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції необґрунтованими на суму близько 3,3 млн гривень.