Найбільш розповсюджені українські прізвища: які закінчення переважають у різних куточках країни

Українські прізвища -- це не лише елемент культурної ідентичності, а й цікаве поле для досліджень. Часто вважають, що більшість українських прізвищ закінчується на -енко, а прізвища з закінченням -ський, -цький, -зький є виключно польського походження. Ці твердження не відповідають дійсності й породжують ворожнечу.

Безсумнівно, що закінчення -енко, яке зустрічається в таких прізвищах, як Бондаренко або Петренко, має значну популярність. Проте вони не є найрозповсюдженішими у всіх українських регіонах. За словами фахівців, серед корінного населення частка прізвищ з цим суфіксом є досить незначною. Що стосується регіональних відмінностей, то ситуація тут виглядає ще більш різноманітною:

Отже, хоча ці прізвища і користуються значною популярністю, вони не займають перші місця за поширеністю в Україні, проте відрізняються високим рівнем впізнаваності.

Прізвища із закінченням -ук, як-от Дмитрук, Кравчук, Марчук, поширені по всій території України. Найвищий відсоток їхніх носіїв проживає у західних областях:

Цей суфікс має своє глибоке підґрунтя в українській мові і є характерним для багатьох слов'янських культур.

Прізвища з такими закінченнями, наприклад, Уманський, Хорольський, Ніжинський, часто помилково вважають польськими. Насправді вони поширені серед багатьох слов'янських народів і відображають місце походження їхніх перших носіїв. Прізвище Шпольський вказує на українське коріння, відображаючи населений пункт на Черкащині. Це універсальні прізвища, які відзначаються історичною і географічною прив'язкою.

На четвертому місці за поширеністю опинилися прізвища, утворені від іменників, як-от Дуб, Куниця, Сало, Стріха. Такі прізвища рівномірно зустрічаються по всій Україні, але найбільше їх зафіксовано в Закарпатській області та на Полтавщині.