Чому Орбан стежить за Україною: кілька цілей угорського прем'єр-міністра.

Поки НАТО уважно спостерігає за агресивними діями Росії, одна з країн-членів Альянсу, Угорщина, займається спостереженням за Україною, яка веде боротьбу за свою свободу та незалежність від РФ.

За словами спікера СБУ Артема Дехтяренка, українська контррозвідка затримала двох колишніх українських військовослужбовців, які працювали на угорську розвідку. Основним завданням агентів було збирати інформацію про обороноздатність Закарпатської області, зокрема про стан ПРО, пересування українських військових, а також про настрої в разі можливої появи на території області іноземного військового контингенту, включно з угорським. Окрім того, угорців цікавила інформація про ситуацію на фронті.

У справі було висунуто обвинувачення фігурантам за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за державну зраду в умовах воєнного стану. У минулу п'ятницю Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для двох осіб, які підозрюються у співпраці з військовою розвідкою Угорщини: їх помістили під варту на 60 днів без можливості внесення застави. У разі доведення вини, їм може загрожувати довічне ув'язнення з конфіскацією майна.

Угорські спецслужби вже тривалий час активно діють у Закарпатті — українському регіоні, де проживає значна угорська громада. Згідно з переписом населення 2001 року, їх чисельність перевищувала 150 тисяч осіб, що становило близько 12% від загальної кількості жителів області. Будапешт прагнув розширити права угорської меншини, що стало однією з умов для збереження Закарпаття під своїм впливом.

Нагадаю, що тільки Угорщина з усіх країн-членів НАТО за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року перекинула підрозділи своєї армії до україно-угорського кордону. Пізніше колишній співробітник Центру стратегічних досліджень безпеки в уряді Угорщини Андраш Рац казав, що ці сили не були наступальними й угорська влада не замислювалася над окупацією частини української території, а намагалася підготуватися до великого потоку біженців.

Згідно з інформацією, наданою ZN.UA, Угорщина виявила інтерес до аспектів охорони кордонів та військової готовності українських сил у Закарпатському регіоні. Крім того, Будапешт активно збирає дані про функціонування місцевих і центральних органів влади, вивчає вразливі місця регіональної еліти, а також аналізує рівні безпеки електричних розподільчих центрів і електростанцій на заході України, включаючи заходи захисту інформаційних комунікаційних центрів.

"Це вже давно стало відомим фактом, що Угорщина займається шпигунством щодо України: наші партнери в НАТО вже давно мають цю інформацію, зокрема й від нас", – зазначив угорський журналіст Саболч Паньї у своєму дописі на Facebook. Він повідомив, що ще в другій половині 2023 року двоє офіцерів національної безпеки, які працюють у країнах ЄС/НАТО, розповіли йому про ситуацію: тоді як більшість країн західного Альянсу активно обмінювалися розвідданими щодо Росії, Угорщина утримувалася від такої співпраці.

"З того, що угорські спецслужби "зливають у загальний доступ", союзникам у НАТО вже тоді стало зрозуміло: пріоритети цивільної та військової розвідки Угорщини відрізняються від їхніх власних: угорці ділились із союзниками досить великою кількістю інформації, зібраної про Україну. Тобто коли майже всі намагалися збирати дані про Росію-агресора й ділитися ними з партнерами, угорці більше шпигували за Україною, яка перебуває під окупацією", -- констатує Паньї.

У дуже рідкісних випадках влада будь-якої країни повідомляє публічно про виявлених агентів, розвідувальну мережу. Ймовірно, цього разу Київ хотів подати сигнал Будапешту, що не дозволить втручатися у внутрішні справи України. Зі свого боку уряд Віктора Орбана вирішив піти на загострення ситуації. Але на тлі війни Росії проти України, що триває, в непростих відносинах між Києвом і Будапештом розкручується спіраль нової кризи.

Наскільки далеко це зайде? На даний момент криза залишається у рамках ускладнених взаємин між Україною та Угорщиною — Київ і Будапешт продовжують обмінюватися репліками.

Після того, як СБУ оприлюднила інформацію про затримання агентів, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто охарактеризував це як "пропаганду" і оголосив про вислання двох дипломатів, які перебували в українському посольстві в Будапешті. У відповідь Київ також вирішив вислати двох угорських дипломатів. Після цього угорські правоохоронці затримали українського ексдипломата Сергія Александрова в серці Будапешта, звинувативши його в шпигунстві, і депортували назад до України. Міністерство закордонних справ України розкритикувало ці дії, назвавши їх антиукраїнською істерією.

Угорщина відклала заплановані на 12 травня переговори з Україною, які стосуються національних меншин. Заступник міністра закордонних справ Угорщини Леванті Мадяр пояснив, що причина перенесення полягає в "недружніх діях" з боку Києва. Нагадаємо, що наприкінці квітня український уряд повідомив про досягнуті угоди в Будапешті щодо роботи експертних груп, які повинні були розглянути 11 рекомендацій угорської сторони. Українська делегація сподівалася отримати перші результати вже 12 травня, сприймаючи це як можливість для розблокування переговорів про вступ до ЄС, які наразі гальмує Угорщина.

Окрім цього, угорські чиновники стверджують, що заява України про виявлення шпигунської мережі Угорщини на своїй території вказує на співпрацю між Києвом та опозиційною партією "Тиса". На думку Будапешта, свідченням злагоджених дій між українською владою та "Тисою" є те, що інформація про нібито угорських шпигунів була поширена опозиційними силами і швидко трансформувалася в масштабну міжнародну кампанію, спрямовану на дискредитацію.

Реакція уряду Віктора Орбана на викриття угорської розвідувальної мережі в Закарпатті, проведене українською контррозвідкою, є не лише свідченням розчарування через публічну критику неефективності його спецслужб, але й відображенням напруженості між Будапештом та Києвом, а також Брюсселем. Основна суть цього конфлікту полягає в тому, що Орбан намагається використати "українську ситуацію" для зміцнення своєї влади, отримання фінансової підтримки з європейських фондів, а також для забезпечення постачання російського газу до Угорщини за зниженими цінами.

Нагадаю, що Будапешт відмовляється надавати нам військову техніку та блокує заяви Європейського Союзу на підтримку України. Це також стосується виділення військової допомоги нашій країні та відкриття першого етапу переговорів щодо її вступу до ЄС. Уряд Орбана провів референдум, щоб дізнатися, чи підтримують угорці членство України в Євросоюзі. Міністр закордонних справ Петер Сіярто підкреслив, що угорська сторона не зніме вето на вступ України до ЄС, поки правам угорської меншини в Закарпатті не буде повернуто ті права, які були у них відібрані.

Згідно з висловлюваннями Каї Каллас, верховної представниці ЄС у справах зовнішньої політики та безпеки, Європейський Союз має чітке уявлення про свої подальші кроки у випадку, якщо угорське вето на вступ України не вдасться подолати. "Ми розробили альтернативні стратегії – 'план Б' і 'план В'. Однак наш основний акцент залишається на 'плані А', мета якого – забезпечити підтримку з боку всіх країн", – зазначила вона. Каллас також підкреслила, що ЄС веде переговори з Угорщиною щодо можливості скасування вето. "Якщо ці зусилля не принесуть результату, ми вже маємо напрацювання для 'плану Б', але поки що не буду вдаватися в деталі. Процес триває", – додала вона.

Як повідомляло ZN.UA, існує декілька потенційних стратегій для нейтралізації впливу Угорщини. Перший варіант полягає у використанні статті 7 Договору про Європейський Союз, що дозволяє позбавити Будапешт права голосу. Другий варіант передбачає введення санкцій проти Угорщини, з метою примусити її діяти в унісон з іншими країнами ЄС. Третій варіант — це ігнорування Угорщини під час ухвалення важливих рішень Європейським Союзом.

Та поки ЄС шукає "план Б", Україна вже живе за умов плану, реалізованого Орбаном, коли політика Будапешта працює в інтересах Москви, а не миру та безпеки в Європі. Києву потрібно бути готовим до того, що Будапешт і далі намагатиметься вести діалог із позиції сили, заважати ЄС ухвалювати рішення на підтримку України, блокувати надання фінансових ресурсів через Європейський фонд миру, забороняти імпорт української сільськогосподарської продукції, вимагати дозволу на транзит російського газу територією нашої країни й розширення прав угорської меншини в Закарпатті.