Ужгородська міська лікарня отримала новітнє реабілітаційне обладнання, яке сприятиме відновленню пацієнтів з проблемами опорно-рухового апарату.

Для покращення продуктивності фахівців реабілітаційної команди в медичному закладі організували ряд семінарів з фізичної терапії.

У кінці січня в Ужгородській міській багатопрофільній лікарні з'явилося нове обладнання для реабілітації, призначене для відновлення функцій верхніх та нижніх кінцівок. Це стало можливим завдяки ініціативі "Покращення реабілітаційних послуг для пацієнтів з порушеннями опорно-рухового апарату в Закарпатті", яку реалізує БО "МБФ "Центр соціальних проектів майбутнього" за підтримки ПРООН в Україні в рамках проекту "Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні", фінансованого урядом Японії.

До лікарні регулярно звертаються пацієнти з мінно-вибуховими ураженнями, переломами, контрактурами та ампутаціями, і саме завдяки новому обладнанню їхній шлях до відновлення стане швидшим та комфортнішим.

"Цей апарат дійсно суттєво сприяє процесу відновлення пацієнтів. Коли люди бачать сучасні технології, у них з'являється впевненість - страх перед болем зникає. Пацієнти стають більш мотивованими до лікування та швидше помічають поліпшення. А для нас, медичних спеціалістів, це велика перевага: сучасне обладнання полегшує нашу роботу і дозволяє більш ретельно опікуватися кожним пацієнтом", - зазначає Катерина Зінов'єва, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, завідувачка реабілітаційного відділення Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні.

Перед введенням новітнього обладнання в експлуатацію в лікарні відбулися тренінги з фізичної терапії для спеціалістів мультидисциплінарної реабілітаційної команди. Заняття, які проводив головний фізичний терапевт клініки Інституту вертебрології і реабілітації Артем Згурський, були присвячені сучасним методам відновлення функцій верхніх і нижніх кінцівок, а також технікам фізичної терапії для лікування болю в попереку.

Навчальний процес був вкрай практичним: теоретичні знання одразу ж закріплювалися через практичні вправи. Учасники навчалися оцінювати стан пацієнтів, управляти болем, відновлювати рухливість, використовувати мануальні техніки й підбирати специфічні терапевтичні вправи для кожної окремої особи. Значною перевагою стало те, що техніки демонструвалися на самих учасниках, завдяки чому кожен мав можливість повною мірою зануритися в навчальний процес.

На сьогоднішній день спеціалісти активно використовують набуті знання у своїй щоденній практиці, що сприяє їхній впевненості та покращує результати для пацієнтів.