Ужгородська міська лікарня поповнилася сучасними реабілітаційними пристроями, призначеними для допомоги пацієнтам, які страждають від проблем із опорно-руховим апаратом.
Наприкінці січня в Ужгородській міській багатопрофільній клінічній лікарні було встановлено нове реабілітаційне обладнання, призначене для відновлення функцій верхніх та нижніх кінцівок. Ця ініціатива стала можливою завдяки проєкту "Покращення реабілітаційних послуг для пацієнтів з порушеннями опорно-рухового апарату в Закарпатській області", який реалізується благодійною організацією "МБФ "Центр соціальних проектів майбутнього"" за підтримки ПРООН в Україні. Проєкт входить до рамок програми "Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні" та фінансується урядом Японії.
До лікарні регулярно звертаються пацієнти з мінно-вибуховими ураженнями, переломами, контрактурами та ампутаціями, і саме завдяки новому обладнанню їхній шлях до відновлення стане швидшим та комфортнішим.
"Цей апарат дійсно істотно сприяє процесу відновлення пацієнтів. Коли люди бачать сучасні технології, їхній страх зменшується, і вони відчувають більше спокою, адже зникає побоювання щодо болю. Пацієнти стають більш зацікавленими у процесі лікування та швидше помічають позитивні результати. Для нас, медичних працівників, це також велика підтримка: новітнє обладнання полегшує нашу роботу і дозволяє зосередитися на кожному пацієнті", -- зазначає Катерина Зінов'єва, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, завідувачка відділення реабілітації Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні.
Перед запуском нового обладнання в лікарні відбулася серія навчальних семінарів з фізичної терапії для фахівців мультидисциплінарної реабілітаційної команди. Учасники занять, що проводив головний фізичний терапевт клініки Інституту вертебрології і реабілітації Артем Згурський, освоїли сучасні методи відновлення функцій верхніх і нижніх кінцівок, а також техніки фізичної терапії для лікування болю в попереку.
Навчальний процес був максимально орієнтований на практику: теоретичні аспекти одразу закріплювались через відпрацювання навичок. Учасники набували вмінь оцінювати стан пацієнтів, працювати з больовими відчуттями, відновлювати рухливість, застосовувати мануальні техніки та підбирати індивідуальні терапевтичні вправи. Особливо важливо, що всі техніки демонструвались на самих учасниках, що дозволяло кожному повністю зануритись у навчальний процес.
Наразі фахівці вже застосовують отримані знання у щоденній роботі, що дозволяє їм почуватися впевненіше, а пацієнтам -- отримувати кращі результати.