Михайло Волосянський з Закарпаття та Андрій Коцаба з Львівщини. Завтра в місті Львів відбудеться похорон Захисників.

#Політика

Михайла Волосянського проведуть в останню путь на Голосківському кладовищі, в секторі ветеранів 34В, тоді як Андрія Коцабу поховають на Личаківському кладовищі, в зоні почесних поховань новітніх Героїв.

У вівторок, 7 жовтня, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Коцабою та Михайлом Волосянським, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає усіх долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Церемонія поховання військових розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Біографічні довідки захисників

Михайло Волосянський (17 листопада 1983 - 1 жовтня 2025) народився в селі Жорнава, розташованому в Закарпатському регіоні України.

Пройшов навчання в Підбірцівському ліцеї, що підпорядковується Львівській міській раді. Пізніше отримав диплом у Львівському міжрегіональному вищому професійному училищі, спеціалізуючись на залізничному транспорті.

Працював помічником автомеханіка на приватному підприємстві. Зі слів рідних, Михайло любив читати та захоплювався риболовлею. Був добрим, щирим, життєрадісним та прямолінійним.

У 2025 році він встали на захист своєї країни від агресії російських загарбників. Відстоював територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському та Південно-Слобожанському фронтах, будучи частиною 158-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Михайла Волосянського залишилися син, донька, племінниця, двоюрідні сестри, тітка та друзі.

Андрій Коцаба (04.04.1974 - 05.10.2025) народився у селі Старий Милятин, що знаходиться у Львівській області.

Отримав диплом у Львівському професійному коледжі транспортної інфраструктури за напрямком "Автоматика і телемеханіка".

Відслужив строкову військову службу. Після цього працював слюсарем, займаючись ремонтом газового обладнання у Відкритому акціонерному товаристві "Львівський завод газового обладнання".

За словами близьких, Андрій мав пристрасть до рибалки та грибного полювання. Він був чесним і щедрим, завжди готовим підтримати тих, хто потребував допомоги. Відзначався своєю простотою, турботливим ставленням до оточуючих та щирістю.

З моменту початку повномасштабного вторгнення російських військ став на захист своєї країни. Він обороняв територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Донецькому фронтах, служачи в складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У Андрія Коцаби залишилися дружина та син із сім'єю.