КАС ВС подтвердил решение суда, который обеспечил сохранение памятника архитектуры и градостроительства местного значения в селе Магеров Львовской области.

Восьмой апелляционный административный суд сообщает, что КАС ВС оставил в силе решение суда, которым сохранен памятник архитектуры и градостроительства местного значения в селе Магеров Львовской области.

Судейский состав Верховного Суда поддержал позицию Восьмого Арбитражного апелляционного суда, согласно которой решение о включении архитектурного объекта в Перечень недавно выявленных памятников, относящихся к культурному наследию, принимается уполномоченным органом на основе исторического исследования. Данное исследование должно предоставлять сведения о подлинности объекта, а также общие характеристики его исторической и архитектурной ценности, и быть подписано уполномоченным представителем.

Стисле викладення обставин справи.

На підставі договору №49/19 від 6 вересня 2019 року на замовлення фізичних осіб - мешканців села Магерів Жовківського району Львівської області, Державним історико-архітектурним заповідником у м. Жовкві виготовлено облікову документацію для внесення у реєстр пам'яток архітектури Костелу Пресвятої Трійці в с. Магерів Жовківського району Львівської області.

Наведена облікова документація, що включала історичний огляд, фотознімки об'єкта культурної спадщини та інвентарний опис, була передана ініціативною групою до Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Це зроблено з метою розгляду питання про внесення Костелу Пресвятої Трійці до списку об'єктів культурної спадщини.

3 грудня 2019 року на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Львівської області, що проходило при Департаменті архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації, було розглянуто облікові документи, які стосувалися включення Костелу Пресвятої Трійці до Переліку об'єктів культурної спадщини. Було рекомендовано занести цей об'єкт до списку нещодавно виявлених пам'яток культурної спадщини.

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15 червня 2020 року занесено костел до Переліку об'єктів культурної спадщини згідно з додатком, де в п. 4 зазначено Костел Пресвятої Трійці другої половини XVII століття в смт. Магерів, як пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення з частковим збереженням.

Відповідно до договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації №31/19 від 04 листопада 2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зобов'язалось передати у власність групу інвентарних об'єктів у складі: будівлі колишнього костелу з прибудованою венткамерою площею 564,8 кв.м. та огорожі.

Повідомлення про прийняте розпорядження №403/0/5-20 від 15 червня 2020 року та необхідність укладення охоронного договору Департаментом архітектури та розвитку містобудування скеровувались листами.

Не приймаючи до уваги указ голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20, виданий 15 червня 2020 року, позивач вирішила подати позов до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Позивачка не визнала рішення судів нижчих інстанцій і подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Висновки Касаційного адміністративного суду Верховного Суду.

Процес включення об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини є початковим етапом процедури його державної реєстрації. Згідно з наказом Міністерства культури України, виданим 11 березня 2013 року під номером 158, було затверджено регламент обліку таких об'єктів.

Згідно з положеннями пунктів 1-5 Розділу ІІ Порядку №158, облік об'єкта культурної спадщини здійснюється уповноваженими органами, які мають юрисдикцію на території, де розташований цей об'єкт. Це реалізується через внесення його до реєстру об'єктів культурної спадщини.

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.

Питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

- Документування об'єкта: зображення загального вигляду, фотографії об'єкта в його оточенні, знімки найбільш значущих (характерних) складових об'єкта, фото динамічних елементів (деталей), а також зображення загроз (вплив негативних факторів);

- історичний огляд, що надає відомості про автентичність об'єкта, його цінність з археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, архітектурної, мистецької, наукової або художньої точок зору, а також дані з історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних розвідок, підготовлений відповідно до вимог пункту 5 розділу III цього Регламенту або витяг з наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

Рішення щодо включення об'єкта культурної спадщини до реєстру ухвалюється у вигляді розпорядження голови місцевої державної адміністрації або постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Це рішення публікується на офіційному веб-сайті уповноваженого органу в день його ухвалення.

Оригінально оформлена копія рішення щодо внесення об'єкта культурної спадщини до реєстру повинна бути терміново надіслана до Міністерства культури, але не пізніше ніж через 10 днів після його ухвалення.

Відповідно до пункту 9 Розділу ІІ Порядку №158 власник об'єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов'язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.

Згідно з пунктом 10 Розділу ІІ Порядку №158, уповноважений орган має обов'язок підготувати облікову документацію для нововиявленого об'єкта культурної спадщини протягом трьох років з моменту його внесення до Переліку.

Згідно з пунктом 5 розділу III Порядку №158, підписувати історичну довідку має право особа, яка володіє науковим ступенем доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) у галузі "музеєзнавство та пам'яткознавство" або в інших відповідних науках.

- мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об'єктів монументального мистецтва;

- архітектурні рішення - для будівельних об'єктів, урбаністичних проектів, садово-паркових ансамблів та ландшафтних дизайнів;

- історії - для археологічних, історичних об'єктів та об'єктів науки і техніки.

До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.

З огляду на наведену інформацію, колегія суддів прийшла до висновку, що суди нижчих інстанцій обґрунтовано встановили законність оскаржуваного розпорядження та ухвалили рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вивчити постанову КАС Верховного Суду від 17 січня 2025 року у справі № 380/17514/22 можна за наступним посиланням.