Карпатська інтеграція: що приховано за пакетом на 40 мільярдів євро та чому Україні потрібна спеціальна стратегія ЄС для Карпат - sud.ua

Перший Carpathian 8 Summit, який 18-19 вересня пройшов в українських Карпатах, приніс одразу кілька великих цифр: понад 40 млрд євро інвестиційного портфеля, понад 1 млрд євро інвестиційних, фінансових і торговельних домовленостей, а на платформі Investment Lab - 123 проєкти із заявленою потребою у 71,3 млрд євро.

На перший погляд, може скластися враження, що мова йде лише про один великий інвестиційний пакет. Проте, якщо заглибитися в цифри, стає очевидним, що основний підсумок саміту полягає не лише в можливих мільярдах. Значно важливішим є те, що Україна та її сусіди прагнуть встановити стабільний формат економічної та регіональної співпраці для розвитку Карпат.

Від саміту до стабільної інтеграційної ініціативи в Карпатському регіоні.

Однією з ключових угод є створення Карпатської інтеграційної ініціативи. За планом, це не повинна бути просто разова зустріч між політиками чи представниками бізнесу, а постійна платформа для координації дій між державами, регіонами та громадами, установами ЄС, міжнародними партнерами, комерційними структурами та громадським сектором.

Декларація передбачає проведення щорічних самітів та інші спільні дії. Основними напрямками є співпраця між країнами, економічна інтеграція, безпека, енергетичні питання, транспорт, охорона навколишнього середовища та сталий розвиток Карпатського регіону.

В документі окремо підкреслюється, що ця ініціатива повинна слугувати одним із засобів підтримки країн-кандидатів у дотриманні законодавства ЄС та сприяти їх поступовій інтеграції в Європейський Союз.

Тобто C8 хочуть перетворити з формату зустрічей на постійний механізм, де політичні домовленості мають підкріплюватися конкретними проєктами.

Найбільш амбітною концепцією є створення окремої стратегії Європейського Союзу для Карпатського регіону.

Одним з найпривабливіших аспектів декларації є ініціатива щодо розробки макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат, яка отримала назву EUSCARP.

Однак варто зазначити, що не слід перебільшувати значення цього питання: декларація лише відображає намір обговорити можливість створення стратегії, яка наразі ще не існує. Проте сама концепція є суттєвою.

Логіка полягає в тому, щоб перейти від окремих проєктів та програм транскордонної співпраці до ширшого макрорегіонального підходу - коли держави та регіони узгоджують транспортну, енергетичну, економічну, екологічну та інфраструктурну політику. Саме тому в декларації C8 пов'язується з уже наявними європейськими механізмами - зокрема Interreg, Interreg NEXT, Карпатською конвенцією, Дунайською стратегією ЄС та іншими форматами регіональної співпраці.

Якщо така стратегія колись буде створена, українські проєкти можна буде розглядати не лише як частину національної відбудови, а як складову спільної європейської інфраструктури.

40 мільярдів євро, 42,5 мільярдів євро та 71,3 мільярдів євро: що стоїть за цими числами?

Міністерство економіки та охорони довкілля України оголосило про близько 100 ініціатив, сумарна вартість яких перевищує 40 мільярдів євро. Серед них 55 проєктів належать українським реалізаторам, а понад 40 представляють міжнародні партнери. Також було зазначено про укладення інвестиційних, фінансових та торговельних угод, загальна сума яких перевищує 1 мільярд євро.

На офіційній платформі Carpathian 8 Investment Lab наразі представлено 123 проєкти з загальною заявленою сумою потреби в 71,3 мільярда доларів. Зокрема, чотири з цих проєктів оцінюються в євро, тому їх вартість не врахована в зазначеній доларовій сумі.

Є також вражаюча цифра, що перевищує 42,5 мільярда євро - саме таку суму, за інформацією Президента України, охоплює портфель із 95 проектів, які були представлені на економічному форумі.

Мова йде про різні аспекти та рівні представлення проєктів: загальний портфель саміту, окремий каталог Investment Lab та інші підборки регіональних ініціатив. Отже, сума в 71,3 мільярда доларів не є коштами, які С8 вже залучив для інвестування. Це лише вказує на потреби проєктів, представлених потенційним партнерам та інвесторам. Іншими словами, це не "фонди С8", а великий каталог, що демонструє, на що регіон потребує фінансування.

Що саме ховається за 71,3 млрд доларів

Каталог Investment Lab охоплює вісім різних секторів. Найбільша частка належить енергетичній сфері, де представлено 42 проєкти з запланованими інвестиціями близько 52,67 мільярда доларів. Промисловість і виробництво включають 31 проєкт з потребою в 7,83 мільярда доларів. Сфера транспорту та логістики представлена 15 проєктами, які потребують 3,73 мільярда доларів, а інноваційні технології займають п'ять проєктів на суму 4,75 мільярда доларів. Крім того, інфраструктура та нерухомість представлені 15 проєктами на загальну суму 1,54 мільярда доларів.

Отже, структура портфеля показує, що C8 - це не лише про туризм Карпат. Йдеться насамперед про енергетику, виробництво, транспортні зв'язки та інфраструктуру, тобто ті сфери, які можуть безпосередньо змінити економічну взаємодію між країнами регіону.

Які українські ініціативи підтримують цю статистику?

На платформі C8 український портфель складається з 55 проектів. Як зазначають організатори, загальна вартість цих ініціатив становить приблизно 8,6 мільярда доларів, тоді як необхідні інвестиції оцінюються в 7,3 мільярда доларів.

Максимальна кількість проєктів зосереджена у Львівській області, де їх налічується 30, у Закарпатті - 14, в Івано-Франківській області - 4, а в Чернівцях - 3.

Серед найбільших українських проєктів:

Третя черга Дністровської гідроелектростанції оцінюється в 1,255 мільярда доларів.

* газотурбінна електростанція потужністю 650 МВт - 1,203 млрд доларів;

Нафтопровід Броди-Адамово вартує 645,4 мільйона доларів.

* виробництво легкових автомобілів на заводі Eurocar - 465 млн доларів;

* залізничний проєкт EU-Ukraine Low Cost Railway Passenger Carrier - 441 млн доларів;

* промислова біогазова електростанція потужністю 3 МВт - 256 млн доларів;

Вітрова електростанція в Уст-Чорній - інвестиції в розмірі 247,2 мільйона доларів.

* спорудження заводу для виготовлення листового скла - 195 мільйонів доларів;

* залізничний проєкт Чернівці-Вадул-Сірет у напрямку Румунії - 186 млн доларів;

* Львівська вітрова електростанція потужністю 100 МВт - 176,1 млн доларів;

* Європейська інфраструктура в Львівському залізничному вузлі оцінюється в 100 мільйонів доларів.

* нова міждержавна газова сполука з Румунією - 75 мільйонів доларів;

* Мультимодальний логістичний центр Horonda Platform, розташований у Закарпатті, має вартість 38,7 мільйона доларів.

* Chop Cargohub - 25,7 млн доларів;

Геотермальна електростанція Ecofield у Солотвино потребує інвестицій у розмірі 30,7 мільйона доларів.

Важливо зазначити, що ці проєкти знаходяться на різних етапах розвитку. Наприклад, третя черга Дністровської ГЕС позначена на платформі як така, що вже реалізується, тоді як газотурбінна електростанція потужністю 650 МВт перебуває на стадії техніко-економічного обґрунтування.

Для нафтопроводу Броди-Адамово зазначено стадію feasibility study, а виробництво автомобілів Eurocar поки перебуває на концептуальному етапі.

Тобто навіть усередині одного портфеля відстань від ідеї до будівництва може бути дуже різною.

Енергетика - фактично центральна тема C8

Не випадково, що найбільша частка інвестиційного ландшафту Investment Lab зосереджена на енергетичному секторі. У декларації країни акцентується на спільному розвитку електричних, теплових та газових мереж, а також на розподіленій генерації. Зокрема, особлива увага приділяється відновлювальним джерелам енергії, технологіям накопичення енергії та підвищенню енергоефективності.

Окремо варто звернути увагу на оновлення критичної інфраструктури, а також на залучення інвестицій у нові енергетичні технології, накопичувачі енергії та мережеві системи.

Для України це має особливе значення. Західні регіони можуть стати точкою злиття українських та європейських енергетичних мереж. Саме тому серед ключових українських ініціатив C8 - Дністровська гідроелектростанція, газотурбінна електростанція, вітрові електростанції, газові інтерконектори та оновлення компресорних станцій.

Другий ключовий напрям - транспорт і логістика

Ще один ключовий аспект інтеграції Карпатського регіону – це транспорт. У декларації зазначається необхідність інтеграції транспортної та логістичної інфраструктури області в європейську транспортну мережу, оновлення пунктів перетину кордону та розвиток транспортних коридорів.

У цьому контексті український портфель ілюструє, що може стати реальністю завдяки інтеграції. Зокрема, це включає залізничне сполучення між Чернівцями та Вадул-Сіретом в напрямку Румунії, удосконалення європейської інфраструктури Львівського залізничного вузла, створення мультимодальних логістичних терміналів у Закарпатті, а також розвиток логістичних хабів і транскордонних інфраструктурних ініціатив.

Іншими словами, справа не лише у прискоренні транспортування вантажів через західний кордон. Основна мета полягає в поступовій побудові спільного логістичного середовища, яке забезпечить фізичну та економічну інтеграцію української інфраструктури з інфраструктурою Європейського Союзу.

Є ще один показник - близько 115 млрд євро

На цьому цифри С8 не закінчується. На сайті ініціативи окремо зазначено 34 регіональні проєкти загальною вартістю близько 115 млрд євро. Але й це інший портфель.

Мова йде про конкретно визначені регіональні ініціативи, що мають міждержавний або макрорегіональний характер. На ресурсі C8 повідомляється, що вже 62% цих ініціатив завершені або знаходяться на стадії будівництва. Що стосується українського сегмента, то вказано 55 проєктів загальною вартістю 8,6 мільярда доларів.

Тому 115 млрд євро не слід додавати до 40 млрд аєвро або 71,3 млрд доларів. Це різні способи представити проєктний потенціал регіону.

Іншими словами, С8 наразі охоплює різноманітні "рівні" великого портфеля: загальні ініціативи саміту, розширений каталог Investment Lab, а також специфічні регіональні проєкти.

Поки це насамперед потенціал і потреба у фінансуванні.

Понад 1 млрд євро домовленостей

На фоні величезного портфеля в кілька мільярдів особливо важливо звернути увагу на іншу цифру – більше 1 мільярда євро, які складають інвестиційні, фінансові та торговельні угоди, про що повідомило Міністерство економіки та охорони навколишнього середовища за підсумками саміту. Тут мова йде не лише про заявки у списку.

Проте ця цифра не слід розглядати як 1 мільярд євро, вже витрачений. Міністерство акцентує увагу на досягнутій угоді, тоді як фактичне впровадження конкретного проєкту вимагає виконання ряду етапів: структуризація фінансування, підписання відповідних контрактів, проходження необхідних дозвільних процедур, залучення інвестицій та безпосередня реалізація проєкту.

Отже, для оцінки результатів саміту важливо звертати увагу не лише на кількість нових ініціатив, а й на те, скільки з них дійдуть до стадії фінансового завершення та реалізації в будівництві.

Карпатська інтеграція - це ще й про безпеку

Економічний порядок денний не існує окремо від безпекового. У декларації йдеться про посилення стабільності та стійкості регіону, розвиток цивільного захисту та готовності громад реагувати на надзвичайні ситуації.

Українська сторона також окреслила основні сфери співпраці, серед яких безпека, енергетичний сектор, логістика та транскордонна економічна взаємодія. В результаті, Карпатський формат поступово формується на основі концепції, що інфраструктура, енергетика, економіка і безпека повинні розглядатися як єдине ціле, яке забезпечує стійкість регіону.

Для України це особливо важливо: західні області можуть одночасно бути частиною відновлення країни, європейських транспортних маршрутів, енергетичної системи та транскордонних виробничих ланцюгів.

Які переваги Україна може здобути завдяки інтеграції з Карпатським регіоном?

Якщо концепція С8 реалізується так, як її описують учасники, для України це може виявитися набагато важливішим, ніж просто фінансування окремих підприємств або інфраструктурних проектів.

Українські проекти отримують шанс інтегруватися в широкий регіональний портфель, а не залишатися ізольованими від сусідніх країн.

Львівська область, Закарпаття, Буковина та Прикарпаття мають потенціал стати ключовими вузлами, де перетинаються європейські транспортні шляхи, енергетичні системи та виробничі ланцюги.

По-третє, транснаціональні проєкти мають можливість використовувати вже існуючі європейські інструменти, такі як Interreg та Interreg NEXT. Крім того, можлива макрорегіональна стратегія для Карпат могла б сформувати більш розгорнуту політичну основу для координації цих проєктів.

І, зрештою, для України це можливість продемонструвати відновлення не лише як повернення до попереднього стану, а й як інтеграцію української економіки в європейський регіональний контекст.

Найголовніше питання, що виникає після саміту, полягає не в наявності проєктів, адже їх існує чимало. Проблема в тому, скільки з них зможе отримати фінансування. Декларація сама по собі не створює окремого бюджету для C8 і не забезпечує фінансування кожного з проєктів. Крім того, рішення щодо можливої макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат ще не ухвалене - в декларації зазначається лише готовність розглянути питання її розробки.

У рамках Investment Lab проєкти мають різні етапи розвитку: від ідеї та попереднього техніко-економічного обґрунтування до стадії готовності до реалізації або вже активних проектів. Тому наступним кроком повинно стати не просто збільшення кількості цифр у презентаціях, а впровадження конкретних фінансових механізмів для реалізації цих проєктів.

Саме тут стане зрозуміло, чи перетвориться C8 на постійний економічний механізм, чи залишиться великим каталогом інвестиційних можливостей.

Carpathian 8 Summit представив нову ініціативу для України, що об'єднує такі сфери, як економіка, інфраструктура, енергетика, логістика та безпека Карпатського регіону в єдину інтегровану платформу.

Більше 40 мільярдів євро у вигляді проектів, 123 позиції в каталозі Investment Lab на загальну суму 71,3 мільярда доларів та окремий набір з 34 масштабних регіональних ініціатив - ці цифри не можна просто звести до одного підсумку. Вони відображають різні аспекти одного й того ж процесу - від широкого спектра інвестиційних пропозицій до детально розроблених транскордонних проектів.

Однак найголовніше в даний момент - це можливість трансформувати Карпатську інтеграційну ініціативу в стабільний формат співпраці, а концепцію EUSCARP - в реальний європейський процес.

Якщо це станеться, Карпати можуть стати для України не лише туристичним регіоном чи західним кордоном, а одним із місць, де українська економіка фізично й поступово вбудовуватиметься в європейський простір.