Гранатометник Микола Соловка пропав безвісти в Донеччині наприкінці 2022 року. "На жаль, чудес не сталося" - Життєві історії | Експрес онлайн.
Микола Соловка з Хуста, розташованого в Закарпатті, почав захищати свою країну ще у 2014 році, а потім знову вступив до лав Збройних Сил після початку повномасштабної агресії. Цей відважний військовослужбовець брав участь у звільненні територій Запорізької, Херсонської та Донецької областей. На жаль, у грудні 2022 року, під час виконання свого бойового завдання, 30-річний герой зник безвісти.
У 2014-2015 роках Микола служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, беручи участь в бойових діях на сході України, як розповідає його дружина Олеся Соловка. За свою відвагу він був удостоєний медалі "За участь в Антитерористичній операції". Після повернення з армії Микола знайшов роботу на місцевій компанії в якості експедитора. Пережиті події глибоко змінили його. Він настільки сильно полюбив свою країну та відчув ненависть до загарбників і їхньої мови, що вирішив відмовитися від усього, що нагадувало про росіян.
З майбутньою дружиною Микола Соловка познайомився ще у шкільному віці. Співрозмовниця признається -- підкорив її своїм позитивним поглядом на світ. У 2016 році закохані побрались, а влітку 2018 року в них народилася донечка Юліана.
24 лютого 2022 року під час вечері Микола оголосив дружині про своє рішення йти захищати Україну. Наступного дня він уже був у Мукачеві, де почав проходити навчання. Брав участь у запеклих боях у найгарячіших точках Сходу України, служачи гранатометником у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. У вересні 2022 року під час боїв на Запорізькому напрямку він отримав поранення: уламок потрапив йому в п’яту і зачепив кістку. Після лікування у шпиталі Микола повернувся до своїх побратимів. За свою відвагу в бою він був нагороджений медаллю "За хоробрість у бою".
5 грудня Микола зателефонував своїм близьким з Донеччини, надіслав їм фотографії та відеозаписи. Це був його останній зв'язок. Після цього родина отримала повідомлення, що 6 грудня, під час виконання бойового завдання в селі Яковлівка на Бахмутському напрямку, він зник безвісти разом зі своїм товаришем по службі.
Олеся Соловка розповідає: "Ми чекали більше року на будь-які новини. Сподівалися, що мій чоловік живий, можливо, в полоні. На жаль, дива не сталося. Першим вдалося знайти та повернути тіло товариша мого чоловіка. А 14 лютого, в День Святого Валентина, я вирушила до Києва, щоб впізнати свого коханого. Згодом з’ясувалося, що Микола героїчно загинув у бою, захищаючи наші позиції від ненависного ворога."
19 лютого цього року в рідному Хусті провели в останню путь воїна Миколу Соловку, якого посмертно удостоїли ордена "Хрест Героя". Його родина ініціювала петицію з проханням присвоїти йому звання Героя України.